За даними звіту Уповноваженого Верховної Рали з прав людини «Вимушені переміщення за кордон», станом на кінець 2024 року у європейських країнах зареєстровано понад 6,3 мільйона українських громадян як осіб, що потребують тимчасового міжнародного захисту. Ще майже 560 тисяч українських громадян – за межами Європи, повідомляє Радіо Свобода.

Читайте також: Політичний розлом у Києві: чим загрожує криза для України та її громадян у світі

За мажами України зараз перебуває близько 1,4 мільйона дітей шкільного віку. Багато з них відвідують суботні та недільні українські школи, водночас навчаються онлайн в українських, а також у місцевих школах у країні перебування.

На основі дослідження МІОК на тему «Українські суботні і недільні школи за кордоном: відповіді на виклики війни» українських біженців можна поділити на дві категорії:

Читайте також: Антиукраїнська риторика: що загрожує за польським законом

ті, які послуговуються за кордоном в родині лише українською мовою і вона пріоритетна у вихованні дітей. та українських біженців які дотримується ситуативної мовної політики, тобто у родині розмовляють українською і російською, можуть використовувати і третю мову.

Читайте також: Пшемислав Чарнек можливий прем’єр: що це означає для українців у Польщі

За понад три роки повномасштабної війни в Україні суботні та недільні школи скеровані більше на українізацію та викорінення проросійських наративів.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну сприяло популяризації української мови та культури за кордоном. Але в різні країни прибули російськомовні українські біженці, що стало викликом для української діаспори, в якій російська мова «табу».

Так, згідно з даними дослідження МІОК, найбільше вплив «русского мира» на українські громади здійснюється у Німеччині, у Польщі – найменьше.

Викликом в українській освіті за кордоном називають і те, що російська мова акредитована як друга іноземна в більшості освітніх систем Європи і, відповідно, брак такого визнання для української мови надалі зумовлює певний приплив дітей з України до закладів із російською мовою навчання.

Батьки вважають, що підтримка національної ідентичності може відбуватися завдяки відвідуванню українських шкіл в онлайн-форматі, проте, з іншого боку, наголошують, що одночасне відвідування української школи та школи у країні перебування створює велике навантаження.

На сьогодні Міністерство освіти створило робочу групу, в яку включили представників українського шкільництва з усіх регіонів світу. Вона має напрацювати і представити зміни до чинного освітнього законодавства, які б були ефективними, і визнати українські освітні осередки діаспори у правовій площині.

Повну статтю читайте на сайті Радіо Свобода.

Слідкуйте за нами у соцмережах. Підписуйтесь на наш телеграм канал та сторінку у Фейсбук