fbpx

13-річну українку Дарину Шерстюк та її маму не депортують з Польщі


13-річній українці та її мамі надали додатковий захисту Польщі. На захист Дарини стали її польські друзі та однокласники з гімназії, котрі збирали підписи під петицією проти її депортації, а також речник з прав дитини Марек Міхаляк. «У таких справах треба прислухатися до голосу дитини», – переконаний правозахисник.

Читайте також: Польський подарунок з українським акцентом

Нагадаємо, 14-річна Дарина Шерстюк з мамою приїхала з Сєвєродонецька Луганської області до Польщі у 2014 році, втікаючи від війни. Як розповіли в Бюро речника з прав дитини, речник втрутився у справу під час вже другої процедури розгляду питання про надання статусу біженців цій родині. Однак, перше провадження у 2014 році завершилося відмовою. Тоді видали рішення, що зобов’язувало дівчинку та її маму повернутися до України, але до часу завершення процедури у справі надання міжнародного захисту, його не дозволялося виконувати. Дарина не хотіла повертатися до України, а тому з проханням про допомогу вона звернулася до речника з прав дитини.

Марек Міхаляк зустрівся з дівчинкою та її мамою. Після юридичної оцінки їхньої ситуації, спочатку він оскаржив рішення Управління у справах іноземців у Воєводському адміністративному суді та подав клопотання про призупинення виконання рішення про депортацію, після чого звернувся до Управління із заявою про надання додаткового захисту матері-одиначці та її доньці у Польщі.

Читайте також: У Польщі з 1 вересня збільшаться тарифи на водопостачання

Як повідомив речник Управління у справах іноземців Якуб Дудзяк, керівник Управління підтримав цю заяву і надав додатковий захист Дарині та її мамі.

Читайте також: Четверо українців стали лауреатами нагороди Форуму співпраці та діалогу Литва-Польща

«Це найщасливіший з можливих закінчень цієї історії», – відзначив Міхаляк.

Речник з прав дитини звертав увагу, що під час процедури розгляду справи не вислухали дитину, не було також консультацій з експертом та висновків психолога. Крім того, на думку речника, повернення дитини до батьківщини, де триває збройний конфлікт, може негативно вплинути на її психіку та розвиток.

Міхаляк додав, що у питаннях, котрі стосуються дітей, до дитини слід мати суб’єктивний підхід і її думку треба вислухати.

Нагадаємо, що у Польщі українці становлять другу найбільшу групу, котра клопочеться про надання статусу біженця, однак міжнародний захист у Польщі отримують одиниці. На заваді стоїть Женевська конвенція, у якій мовиться, що особа, котра просить притулку, повинна продемонструвати повністю обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідування і не бути в змозі отримати притулок в інших частинах своєї країни. Саме другій умові, як підкреслюють в Управлінні у справах іноземців, не відповідають українці.

За даними Управління, у 2016 році заяви про надання міжнародного захисту у Польщі подали 229 громадян України. Директор Управління у справах іноземців надав захист (статус біженця, додатковий захист та толерантне перебування) 68 особам з України – здебільшого це були рішення про додатковий захист.

PAP/Т.А.


Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account