Нині, 8 березня, виповнюється 49 річниця мітингу студентів у Варшавському університеті, який дав початок хвилі протестів по всій Польщі. Ті події увійшли до історії під назвою «Березень 1968 року». До політичної кризи призвело придушення громадянських свобод, що посилювалося з початку 1960-их років. Чималу роль відіграли також політичні ігри у керівництві Польської об’єднаної робітничої партії, що проходили в атмосфері антисемітської та антиінтелектуальної пропаганди. В її результаті з країни емігрували кільканадцять тисяч поляків єврейського походження.

Безпосередньою причиною протестів стало виключення з університету двох студентів – Адама Міхніка та Генрика Шлайфера – після демонстрації у зв’язку із забороною у Національному театрі п’єси Адама Міцкевича «Дзяди» режисера Казімєжа Деймка. Комуністична влада визнала виставу «антирадянською». Учасники мітингу у Варшаві вимагали, перш за все, повернення свободи творчості та скасування цензури. Робітничий актив, міліція та Добровольчий резерв громадянської міліції (ORMO) розігнали студентський протест. Багато молоді побили, пройшли численні арешти.

Читайте також: Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку

У наступні дні березня демонстрації відбулися також в інших вищих навчальних закладах. До студентів приєдналися кола інтелігенції, частина молодих робітників та шкільна молодь. Спільним завданням стала вимога скасування цензури та «диктатури невігласів» (пол. «dyktatura ciemniaków»). Це визначення стосовно колишньої влади використав Стефан Кісєлєвський.

Читайте також: Кулеба прокоментував припинення консульських послуг для чоловіків за кордоном

Комуністична влада розігнала протести силою. 14 березня Едвард Ґєрек анонсував «роздроблення кісток спадкоємцям старої системи, ревізіоністам, сіоністам, лакеям імперіалізму». В результаті березневих подій затримано понад 2700 осіб, зокрема 641 студента, 480 учнів та 272 наукових співробітників. Проти 1200 людей були порушені кримінальні справи. У багатьох вишах закрили деякі спеціальності, а багатьох молодих людей мобілізували до війська.

Бунт молоді та жорстока відповідь влади дозволили суспільству усвідомити слабкість марксистської ідеології та призвели до відмови від неї частини інтелігенції, а також великої групи колишніх прибічників. «Березень’68» був одним із етапів утворення демократичної опозиції у Польщі. Результат отримали у 1980 році, коли учасники березневих подій сформували основи «Солідарності».

IAR/Т.А.