Як попередній уряд, так і нинішня влада Польщі, продовжують курс на посилення армії, докладаючи для цього немало зусиль та витрачаючи величезні гроші.
Читайте також: Присяжний перекладач в Польщі. Яка вартість його послуг?
Експерти зазначають, Варшава вочевидь розраховує на те, що потужні збройні сили дозволять їй не лише підвищити власну обороноздатність, але й стати важливим гравцем у своєму регіоні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Польщі серйозно побоюються, що російська армія може розпочати війну вже на її території.
Читайте також: Освіта та виклики для українських дітей за кордоном
Попри твердження Володимира Путіна про те, що у Росії “немає інтересів” у Східній Європі, представники польської влади відкрито говорять, що їхня держава живе у “передвоєнний час”, та прогнозують початок війни з Росією за три роки.
Читайте також: Скільки часу потрібно українцям у Польщі, щоб вивчити польську? Опитування
Польща озброюється. Зараз вона є лідером серед країн НАТО не лише з витрат на оборону у відсотках від ВВП, але й у тому, яку частину з військових витрат вона витрачає на закупівлю озброєнь.
Однак у модернізації системи національної оборони влада стикається з великими проблемами — від нестачі людей для несення служби та виробництва озброєнь до військової промисловості що старіє та значного навантаження на економіку.
У 2024 році Варшава витратить на оборону 4,12% свого ВВП, а 2025 року планує витратити майже 5%. Це найбільший показник у країнах Північноатлантичного Альянсу.
Польща закуповує у США 96 вертольотів AH-64E Apache, одних з найкращих у світі у своєму класі, величезну партію у 486 систем HIMARS, які показали високу ефективність на війні в Україні, 366 танків M1А2 Abrams, 250 з яких – останньої модифікації SEPv3, 32 винищувачі п’ятого покоління F-35A, дві батареї ЗРК Patriot та систему управління ППО.
Ще один великий постачальник озброєнь для Польщі – Південна Корея. Варшава уклала з Сеулом рамкові угоди про закупівлю 648 самохідних гаубиць K9 Thunder та 980 танків K2 Black Panther. Частину з цих систем вироблять у Польщі.
Так само в Республіці Корея поляки купили 48 навчально-бойових літаків FA-50. Ще Польща придбала у Великої Британії три фрегати класу “Мечник”.
Станом на сьогодні формальна чисельність польської армії ненабагато перевищує 200 тисяч осіб, але попередня влада неодноразово заявляла про намір збільшити чисельність до 300 тисяч.
300 тисяч військових – небагато порівняно зі Збройними силами України, чисельність яких оцінюється у близько 800 тисяч людей та тим більше – з російськими збройними силами, чисельність яких становить 1,5 мільйона військових.
Польща вже зараз є третьою за розмірами армією в НАТО після США та Туреччини, але після того, як вона досягне поставленої мети в 300 тисяч солдатів, вона наблизиться до лідерів, відірвавшись від Франції та Німеччини.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року стало потрясінням для Польщі. Попри повномасштабне вторгнення в сусідню державу, Кремль продовжує наполягати, що на Заході дарма остерігаються загрози з Росії. У лютому цього року на питання про те, чи може Росія відправити війська в Польщу, Володимир Путін відповів: “Лише в одному разі: якщо з боку Польщі буде напад на Росію. Тому що у нас немає жодних інтересів ані в Польщі, ані в Латвії, ніде”.
Дані соціологічного дослідження, проведеного у березні, показали, що 48% поляків вважають сценарій нападу Росії на Польщу цілком імовірним. Не вірили у нього 41% респондентів.
Також Польщі час від часу порушують питання про повернення до скасованого у 2009 році обов’язкового призову молоді на строкову військову службу. Влада від цього наразі дистанціюється, однак несприятливі демографічні тенденції ставлять під сумнів реалістичність планів Варшави побудувати 300-тисячну армію, яка може розраховувати на мільйонний резерв, без повернення до призову.
Як альтернативу експерти розглядають створення системи стимулів — наприклад, податкових — для юнаків та дівчат, які б добровільно записалися на базову програму військовий вишкіл.
Так, наприклад, можна записатися у війська тероборони — їх ще називають “вікендними військами”, бо обов’язкові збори їхніх бійців проходять протягом одних вихідних щомісяця. Або можна пройти двотижневе навчання у реальній військовій частині без подальшого підписання контракту. Однак збільшити збройні сили фактично вдвічі, просто закликавши людей на службу, неможливо. Бо для їхнього навчання в Польщі елементарно не вистачить ні інфраструктури, ні навіть інструкторів.
Військові кажуть, що їм вже зараз бракує полігонів для проведення навчань для всіх цивільних, охочих навчитися військової справи.
Ймовірно, існує нестача пілотів для замовлених у США вертольотів Apache. Так, у польській Академії Військово-повітряних сил у Дембліні вирішили спростити курс підготовки, дозволивши пілотувати їх льотчикам ще до отримання офіцерського звання.
Разом зі збройними силами Польща реформує саму систему своїх оборонних закупівель. У матеріалі польського Newsweek від червня цього року, PGZ Dezamet випускає 30-40 тисяч снарядів на рік. Для розуміння масштабу, продовжує видання, російська армія в період найінтенсивніших боїв в Україні випускала 10 тисяч снарядів на день, українська — шість тисяч.
За даними того ж Newsweek, у грудні 2023 року Агенція з озброєнь підписала з PGZ контракт на постачання 300 тисяч снарядів калібру 155 мм до 2029 року. На війні така кількість снарядів буде витрачена, якщо стріляти в ощадливому режимі, за два місяці інтенсивних боїв.
Вагомим фактором безпеки Польщі є присутність на її території американських військових — зараз їх тут близько 10 тисяч.
Американські солдати, зокрема, займаються підготовкою польських військових, передусім у навчанні в експлуатації американської військової техніки.
Польща, найбільша держава центральної Європи, традиційно мислить себе регіональним лідером, полюсом сили цього регіону. А якщо вона ще й матиме найпотужніші на “східному фланзі” НАТО збройні сили, – це, на думку багатьох польських воєнних експертів та політиків, цілком даватиме їй підстави для того, щоб заявити про свої амбіції донора чи гаранта безпеки у своєму регіоні.
На думку експертів, польська економіка не така вже й сильна, а закупівля дорогих озброєнь додатково виснажує економічні можливості Польщі. Крім того, Польща не має ядерної зброї. Тому можливості будь-яких гарантій безпеки з боку Варшави є дуже обмеженими. Тобто деяку військову підтримку Польща може забезпечити, але потенціал гаранта безпеки вона має лише за підтримки союзників, підсумовують експерти.
Підготовлено за матеріалами BBC Україна
Слідкуйте за нами у соцмережах. Підписуйтесь на наш телеграм канал та сторінку у Фейсбук
Цікаві відео від нашого порталу
Tags: Наша Польща рекомендує