Видання «Dziennik. Gazeta Prawna» описує різні історії громадян України, які опинилися на варшавському Західному вокзалі. Тут українці, котрих обманули роботодавці, чекають з надією, що їхня доля зміниться. Шукають шансу на краще життя, та часто втрачають гроші. «Західний вокзал – це телепортаційний пункт до іншого світу. (…) Щоб зрозуміти, що відбувається, треба провести тут трохи часу, зануритися в оточення. Бо звичайні пасажири, які присядуть на мить, дивляться на потік людей, та нічого не бачать».

«Ми начебто зацікавлені в тому, щоб громадяни України приїжджали до Польщі, щоб заповнювали прогалину на ринку праці і поліпшували демографію, та не вміємо прогнати шахраїв із Західного вокзалу, провести солідної інформаційної кампанії для прибулих, не підсипемо грошей неурядовим організаціям, щоб робили це від імені держави. І, здається, ми не знаємо, чого хочемо – карати українців, обмежити їх число, а, може, впускати лише тих, хто разів десять удариться в груди і перепросить за Бандеру і Волинь», – пише авторка статті Міра Суходольська.

Читайте також: Сьогодні останній день аби подати заявку до програми 800 плюс

Бартош Крамек з Фонду «Відкритий діалог» каже про набагато менше тепер зацікавлення потребами українців. Якщо трапиться якийсь грант, то на діяльність в Україні, а не тут. «Коли був Майдан, коли росіяни займали Крим, суспільство жваво цікавилося цією тематикою, – то й легше було здлобути фінансування, ми збирали пожертви», – каже він.

Читайте також: Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку

«А українська хвиля все пливе на Західний вокзал», – читаємо у статті «Наступна станція – втрачена надія».

Н.Б.