fbpx

Дипломатичне напруження між Туреччиною і Західною Європою


У різних країнах Західної Європи місцеві турки організують віча перед планованим на 16 квітня референдумом у справі змін до конституції Туреччини. Кілька німецьких міст заборонило проведення таких зустрічей, а Нідерланди не впустили на свою територію турецьких міністрів. Після того, як у Роттердамі не допущено до виборчого віча на підтримку турецього президента Реджепа Таїпа Ердогана, він пригрозив Нідерландам наслідками. Під турецьким посольством сталися сутички з поліцією. Гаага заявила, що перепросин не буде.

Читайте також: Незабаром в Польщі: обов’язкові номерні знаки для велосипедів

Експерт Осередку східних студій Матеуш Худзяк звернув увагу, що для Туреччини ці події стали болючим ударом.

– Нідерланди, хоч і невелика держава, є важливою. Це країна Бенілюксу, своєрідного ядра Європи, одна з найзаможніших у Європі. Політичні напруження на лінії Анкара–Гаага тим більше болючі. У Нідерландах приблизно 40 тисяч турків. Турецька влада взагалі розчарована позицією урядів західних країн – передусім Німеччини, раніше – Австрії, а тепер – Нідерландів. Якраз у цьому випадку стався прикрий інцидент, коли пані міністр у справах сім’ї не впустили до консульства її країни. Подібно минулого тижня в Німеччині – після низки відмов турецьким міністрам у згоді на участь у вічах, глава МЗС Мевлют Чавушоглу вирішив виступити на території консульства в Гамбурзі. Найімовірніше, постанова Королівства Нідерландів пов’язана з виборами цього тижня. Виступи турецьких політиків у державах Європейського Союзу є внутрішньо складною справою для цих держав.

Читайте також: Правила в’їзду до України. Важливий нюанс

Досі Нідерланди і Туреччина були союзниками, зокрема, в економічній сфері і це не зміниться – вважає Матеуш Худзяк.

Читайте також: Краків пропонує туристам дешевші квитки на громадський транспорт

– Союзниками Туреччина і Нідерланди є надалі. Так само, як Туреччина і весь Європейський Союз. Те, що відбувається між Нідерландами і Туреччиною, є мініатюркою подій на лінії Анкара–Брюссель. Температура політичних відносин дуже висока, багато емоцій, взаємних обвинувачень. У різних ситуаціях лякають зірванням співпраці навколо міграційної кризи. Раніше – Німеччина – у справі боротьби з міжнародним тероризмом, а також виведенням солдатів Бундесверу з натівської бази Інджирлік. Це кризова ситуація, дуже прикра, особливо для турецького уряду.

Як додав Матеуш Худзяк з Осередку східних студій, турецька діаспора в Європі має велике значення для влади Туреччини – ідентифікується вже не лише національно, але й партійно і, великою мірою, сприяє президентові.

Експерт інституту WiseEuropa Адам Бальцер звернув увагу, що важливо, чого турецькі мітинги мали стосуватися. За його словами, «проблема не в тому, що вони хочуть вести агітацію, а в тому, з якою метою».

– На користь референдуму, який насправді має довести до перетворення Туреччини в авторитарну країну – за допомогою посилення повноважень президента та ліквідації триподілу влади. Другий аргумент, який ми можемо використати в Європі, і його наводять країни та місцева влада, – турки, які живуть у Європі, також поділені, як і сама Туреччина; згідно з опитуваннями, пів-на-пів. Вони побоюються, що конфлікти з Туреччини перенесуться до них.

Тим часом, у середу 15 березня в Нідерландах парламентські вибори. Аналітик Польського інституту міжнародних справ Кароль Васілєвський вважає, що внаслідок ситуації, яка склалася, можуть виграти і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, і лідер нідерландської націоналістичної і популістичної Партії свободи Геерт Вілдерс.

– Важко не погодитися з твердженням, що і Нідерланди зробили дуже багато задля перемоги на референдумі Таїпа Ердогана, як і Таїп Ердоган зробив досить значний крок в напрямку Геерта Вілдерса. А точніше, не конче він зробив крок назустріч, але результати можуть бути саме такими.

Реакція Нідерландів на бажання приїзду турецьких політиків була такою гострою з приводу внутрішньополітичної ситуації, щоб показати, що «ми – сильні лідери», – відзначив професор Славомір Маґаля з Університету Еразма в Роттердамі.

– Рютте хотів показати, що він краще ніж Вілдерс може обмежити приплив біженців і не дозволить, щоб турки підтримували Ердогана. Але, на жаль, існує дуже прикрий наслідок. А саме, щоб це зробити, він мусив порушити закон. З точки зору демократії і чистоти намірів це – ненайкращий вихід. Проте, коли оцінювати безпосередню користь – безперечно, це було позитивним.

Два найсерйозніші кандидати на парламентських виборах – прем’єр-міністр і лідер партії лібералів Марк Рютте та лідер явно антимусульманської партії Геерт Вілдерс – можуть розраховувати відповідно на 25 і 21-22 відсотки голосів. Як вважає професор Славомір Маґаля, найважливішим наслідком суботніх подій у Роттердамі може бути неочікувано високий результат зовсім іншої партії, позаяк Рютте і Вілдерс вже мають чималу популярність.

– Вілдерс – тому, що не хоче мусульман і Рютте – тому, що чітко дає зрозуміти, що може ефективно обмежити приплив мусульман. Наприклад, тепер у Нідерландах закривають центри для мусульман, позаяк їх менше сюди впускають. Отже, їхнє змагання стосується цього самого виміру: хто краще обмежить прибуття мусульман. Тому я думаю, що неочікувано третім гравцем, який може на цьому перемогти, є партія Denk, тобто «думай, задумайся, подумай», яку заснували два молоді турки 2015 року.

На думку аналітика Польського інституту міжнародних справ Кароля Васілєвського, ключовим є питання, як після референдуму виглядатимуть взаємини Туреччини з Європейським Союзом.

– Таїп Ердоган, очевидно – з нашої точки зору, – є політиком, який у міжнародних питаннях поводиться агресивно, асертивно. Причому, тут одне дуже важливе зауваження: попри все, він прагматичний гравець; усвідомлює, що якби Європейський Союз у якихось конкретних зумовленнях рішився зайняти дуже конкретну позицію відносно Туреччини, то він на цьому не виграє. Якщо Євросоюз зумів схвалити санкції проти Росії і загострити їх, то так само міг би це зробити у випадку Туреччини. Безперечно, Таїп Ердоган це розуміє.

Останніми роками дружба між Європейським Союзом і Туреччиною була дуже жорсткою – звернув увагу Адам Бальцер з інституту WiseEuropa. Тому експерт вважає можливим погіршення двосторонніх відносин, хоч обидві сторони приречені на себе.

– Теоретично, формально – це країна, яка є кандидаткою до Європейського Союзу, проте, вона зовсім не сповнює копенгаґенських критеріїв. Нагадаймо лише: у в’язницях – 13 депутатів, у тому числі двоє лідерів курдської партії, понад 150 журналістів та людей, які займали різні посади в ЗМІ, а також 80 бургомістрів.

НАТО і ЄС закликали Туреччину зменшити напруження у взаємних контактах.

IAR,PR1,PR24/Н.Б.


Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account