fbpx

«Ґазпром веде проти Польщі гібридну війну»


Газопровід з Норвегії, термінал зрідженого газу у Свіноусті, протидія розбудові російсько-німецького газогону Північний потік-ІІ, а також розвиток сучасної польської гірничодобувної промисловості – такими є пріоритети Варшави у питанні енергетичної безпеки над Віслою.

Читайте також: Німеччина вносить нові зміни до правил перебування вимушених переселенців

За словами глави уряду Беати Шидло, 2018 рік має стати роком розвитку сучасного польського гірничодобувної промисловості. Мова йде, передусім, про газифікацію вугілля. За словами прем’єр-міністра Польщі, більш сучасне гірництво має стати основою енергетичної безпеки Польщі.

Як відзначив оглядач Павел Пурський з порталу Eastbook.eu, Міністерство енергетики Польщі впродовж останнього часу відкрило багато фронтів для посилення енергетичної безпеки держави. У цьому контексті нині відбуваються великі зміни на рівні усього Європейського Союзу. З одного боку, мова йде про розробку законодавства, що стосується безпеки газопостачання до Європи. З іншого – відбуваються глибокі реформи ринку електроенергії в ЄС. Слід подбати, аби польський голос там також було добре чути, – каже Пурський і додає, що найближчими роками видобуток кам’яного вугілля залишатиметься важливою галуззю економіки Польщі:

Читайте також: У Польщі відчутно зростуть тарифи на опалення: як отримати субсидію

«У нас свої інтереси, повязані із збереженням у Польщі можливості використання камяного вугілля в якості палива для вироблення енергії. Неможливо змінити структуру економіки за допомогою чарівної палички. Так, як цього хотіли би Європейська комісія та країни ЄС».

Читайте також: У Польщі легально працює понад 700 тисяч українців

Водночас, головний редактор порталу BiznesAlert.pl Войцєх Якубік звернув увагу на питання енергобезпеки Польщі у контексті поставок газу. За його словами, важливим є запуск LNG-терміналу у місті Свіноустя на північному заході Польщі. На кінець січня 2017 року туди доставлено вже 2 млн кубометрів зрідженого газу. Більшість сировини піддається регазифікації, тобто з рідини змінюється в газ, і поступає в газотранспортну мережу. Експерт теж звернув увагу на декілька інших завдань Міністерства енергетики у сфері збільшення енергобезпеки країни:

«Запуск терміналу LNG у Свіноусті – це результат роботи декількох урядів Польщі, символ співпраці еліт понад політичними поділами. Другий елемент – це проект газопроводу так званого Норвезького коридору, тобто повернення до поставок газу з Норвегії як альтернатива російському газу. Крім того, важливою є гірничодобувна галузь. Гірництво постійно субсидується державою і тільки тому функціонує. Водночас уряд пішов на поступки профспілкам і взявся рятувати гірничу галузь, проводити реформи, започатковані ще попереднім урядом. Влада постійно робить ставку на вугільну енергетику і не має наміру відмовлятися від вугілля так, як цього хотіла би Єврокомісія».

Чималу проблему для енергетичної безпеки Польщі становить російський монополіст Ґазпром. На переконання головного редактора порталу BiznesAlert.pl, польський уряд, на чолі з міністром енергетики Кшиштофом Тхужевським, буде протидіяти побудові другої гілки газомагістралі Північний потік ІІ (Nord Stream II). За словами Войцєха Якубіка, Росія постійно шантажує, здійснює тиск та провокує польську сторону робити нервові кроки.

«Ґазпром – це наш головний постачальник газу, який, водночас, створює нам чимало клопотів. У Польщі були з ним постійні проблеми зі скороченням або зупинкою поставок блакитного палива впродовж останніх 10 років. Ґазпром веде проти Польщі своєрідну гібридну війну, оскільки не може оголосити відкритої війни. Це тому, що ми маємо захисну парасольку Європейської комісії».

Водночас нагадаю, що наприкінці минулого року, Європейська комісія вийшла назустріч росіянам, і дозволила Ґазпромові збільшити потужність використання газопроводу з 50% до 80%. Мова йде про магістраль OPAL – це відгалуження газопроводу Північний потік І, яким транспортують газ із Росії безпосередньо в Німеччину, в обхід транзитних країн – Польщі та України. Рішення Єврокомісії викликало спротив Варшави, а Польська нафтогазова компанія PGNiG подала до Європейського суду позов проти Єврокомісії за таке рішення. Суд взяв до уваги заяву польської компанії та заблокував постанову Єврокомісії.

На думку Войцєха Якубіка, Європейська комісія перебуває під обстрілом національних інтересів багатьох країн ЄС. Головну роль у цьому відіграють національні інтереси Німеччини, оскільки німці хочуть, аби росіяни транспортували їхньою територією якомога більше газу:

«Рішення Єврокомісії у справі гозогону OPAL дозволяє удвічі збільшити поставки газу до Німеччини, ніж це було дотепер. Раніше росіяни могли тільки наполовину використовувати пропускну спроможність німецького відгалуження Nord Stream I. Тепер вони зможуть мати доступ до 90% потужності газопроводу OPAL і транспортувати ще більше газу коштом транзиту територією України. Для німців – це великі доходи, доступ до дешевого газу, можливість бути газотранспортним вузлом для російської сировини. Однак, Німеччина забуває про те, що ми інвестуємо у стабільність України, вкладаємо у неї дуже багато коштів, проводимо багато експертиз і надаємо політичну підтримку, аби ця країна не зазнала краху. Тому дозвіл Єврокомісії для Ґазпрому оминути транзит Україною може призвести до того, що українська економіка лусне. Адже 7% бюджету України – це надходження від транзиту російського газу. Єврокомісія демонструє дуже лицемірний підхід. Вона піддається забаганкам найсильніших держав ЄС, зокрема Німеччини. Це дуже погана новина. Бо зазвичай, вона ставала на захист слабших держав у цих питаннях, зокрема Польщі».

Отже, питання енергетичної солідарності в Євросоюзі залишається під великим питанням. Тимчасом, шведський щоденник Svenska Dagbladet написав: «Протести Варшави і Києва щодо побудови газопроводу Nord Stream II ні на що не годяться. Росіяни стали на крок ближче до будівництва газової магістралі, що проляже дном Балтійського моря з Росії до Німеччини і що б’є по інтересах Польщі. І якщо дотепер шведи крутили носом, то тепер вони змінили свою думку. Уряд Швеції вирішив не ускладнювати російському Ґазпромові реалізацію своєї інвестиції і надати доступ до своїх двох портів для побудови газопроводу – мова йде про порт Карлсгамн та порт на острові Ґотланд. Раніше уряд у Стокгольмі та шведське військо визнавали, що ці порти мають стратегічне значення і росіяни не повинні використовувати їх під час будови Північного потоку ІІ, оскільки порт в Карлсгамн знаходиться лиш за 50 км від військово-морської бази Швеції Карлскруна. Важливий і острів Ґотланд, що розташований у центрі Балтійського моря. Тим більше, що після анексії Криму російський військовий флот збільшив свою присутність до такого рівня, що шведи вперше за 10 років вислали на острів своє військо. Однак тепер, усе свідчить про те, що бізнес таки переміг побоювання за безпеку, – підсумовало шведське видання.

PR24/Т.А.


Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account