За матеріалами порталу nv.ua. Іноді від українців можна почути думку про те, що у нас не такий народ, схильний красти, негативно мислячий тощо. І нібито саме це заважає нашому народу розвиватися. Однак, життєва практика це явно і чітко спростовує. Як тільки українці їдуть зі своєї країни в чужу, виявляється, що вони цілком заповзятливі, досягають успіху та демонструють чудові результати.

Читайте також: 25-річна українка організувала в Гданську “цех” підробки документів

Головна проблема економіки в Україні – це паразитизм наших правлячих еліт. І йдеться не стільки про політиків, які змінюються, як у калейдоскопі (хоча і встигають добряче докласти руку до розкрадання країни), скільки про постійних гравців нашої владної арени – олігархів, грабіжницьких силових структурах, корумпованих судових кланів. Саме ці сили 30 років паразитують на країні, систематично забираючи у неї мільярди доларів щорічно за допомогою корупційних схем, використання для власного збагачення державних грошей і активів, монополізації цілих галузей, рейдерства, хабарів і т. П.

Фактично, можемо говорити про існування в нашій країні якогось базису нормальної економіки та паразитарної надбудови над нею у вигляді влади описаних вище сил. Використовуючи цю владу, вони та збагачуються коштом всіх інших українців.

Читайте також: “Житло на старт”. Коли в Польщі буде доступна нова житлова програма?

Певний паразитизм – його ще називають рентою – існує в будь-якій економіці, як і в будь-якому живому організмі є паразити. Але в Україні цей паразитизм досяг таких масштабів, що, фактично, не дає нашій економіці розвиватися – щоб не сказати, вбиває її.

Читайте також: Україна буде повертати до Польщі правопорушників які виїхали на батьківщіну

І мова тут не стільки про великі цифри вкрадених або перерозподілених паразитичним способом грошей – хоча і вони величезні. А, скоріше, про стократному в порівнянні з цими цифрами шкоду, якої завдають нормальній економіці розкрадання і перерозподіл.

Оцінки прямих втрат від корупції в Україні сильно відрізняються один від одного, але очевидно, що рахунок йде на мільярди доларів США щорічно. Наприклад, сума відкритих справ НАБУ тільки по державних підприємствах у 2019 році склала 18 млрд грн, або близько $ 0,7 млрд. Однак, ці цифри будуть мізерними, якщо порівняти їх з втраченим економічним потенціалом. Так, в 1990 році ВВП України дещо перевищував ВВП Польщі: за даними Світового банку, ми мали $ 81 млрд, поляки – $ 66 млрд. У 2019 наш річний ВВП дорівнював $ 154 млрд, польський – $ 596 млрд. За кілька вкрадених мільярдів в рік наша країна заплатила втраченим економічним потенціалом на сотні мільярдів. Представники чесного «білого» бізнесу прямо говорять, що в Україні відсутні правила гри, велика корупція, не працюють належним чином система правосуддя та правоохоронні органи. І саме тому вони не інвестують в Україну, або інвестують в рази менше, ніж могли б. Саме через це відсутність інвестицій Україна так відстала від інших європейських країн.

Реальні зміни в Україні неможливі без ліквідації паразитарної надбудови – вона просто несумісна ні з розвитком, ні навіть з економічним виживанням. Жодна країна не може вічно стояти на місці, поки її сусіди розвиваються і рухаються вперед. Рано чи пізно, сильні сусіди просто поглинуть або поділять таку країну – і всіх її громадян, як нормальна більшість, так і членів паразитують на країні угруповань.

Розкрадання та перерозподіл повинні перестати заважати нормальній продуктивній роботі мільйонів українців, що приносить їм чесні доходи, що годує їх сім’ї та розвивати країну.

А як на вашу думку, чи може вплинути польський досвід який привозять українці, на зміни в українському суспільстві та економіку? Напишіть про це у ваших коментарях.