У понеділок в столиці Казахстану розпочинаються мирні переговори під патронатом Росії, Туреччини та Ірану. Проте до кінця війни у Сирії ще далеко. Повстанці відрізають Дамаск від води, а ісламісти знову знищують стародавню Пальміру.
Якого миру на Близькому Сході хоче Росія? – на питає шпальтах часопису «Gazeta Wyborcza» Вацлав Радзівінович.
Читайте також: Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку
У переговорах з Башаром аль-Асадом мають взяти участь представники поміркованої опозиції, тобто 14 збройних угруповань, в яких із диктатором бореться близько 80 тисяч осіб. Всі вони на заклик Росії, Туреччини та Ірану згодилися на тимчасове і вельми крихке перемир’я, що триває з 29 грудня минулого року. До призупинення бойових дій не приєдналась лише «Ісламська держава».
Читайте також: Кулеба прокоментував припинення консульських послуг для чоловіків за кордоном
20 грудня міністри закордонних справ Росії, Туреччини та Ірану зустрілися у Москві, аби розділити Сирію на «зони відповідальності». Таким чином, турки відповідатимуть за північ країни, росіянам відійшли терени, контрольовані Асадом, а Іран отримав коридор до Ливану, аби бути в змозі продовжувати підтримку контрольованого собою угрупування Хізбалла. Кожен з цієї трійки має в Астані схилити лідерів груп, на які має вплив, аби вони згодилися на повне перемир’я.
Москва намагається залучити до переговорів якомога більше країн, особливо США та сунітські монархії – Саудівську Аравію і Катар. Шиїтський Іран виступає проти цього, однак Москва не відступає, адже успіх переговорів довів би світові, що на Близькому Сході карти роздає Росія.
А.М.
