Заступник голови Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Шваґжик повідомив, що на пошуки місць поховань жертв комуністичного режиму виділять більше коштів. На хвилях Польського радіо професор говорив теж про причини написання ним заяви про відставку з посади заступника голови Інституту нацпам’яті та керівника відділу пошукових робіт.
Читайте також: Українців Гданська запрошують взяти участь у пікеті консульства рф
«Справа стосувалася як відсутності фінансових ресурсів на пошукові роботи, так і організаційних питань – відсутності персоналу, який був би в змозі виконувати ці завдання», – сказав Кшиштоф Шваґжик. Він зазначив, що здійснення керівництва над відділом пошукових робіт йому здавалося тоді «практично неможливим, або принаймні дуже, дуже складним».
У кінцевому підсумку професор Шваґжик вирішив залишитися на своїй посаді. За його словами, на пошукові роботи мають виділити більше коштів, буде теж більше співробітників, котрі виконуватимуть ці завдання.
Читайте також: Більша частина українських біженців задоволені життям у Німеччині, Польщі та Чехії
Професор Кшиштоф Шваґжик написав заяву про відставку з посади заступника голови ІНП у середині лютого. Однак її не прийняло керівництво Інституту. В результаті він відкликав свою заяву про відставку, вирішивши залишитися на посаді заступника голови Інституту нацпам’яті Польщі.
Читайте також: Не українці а вихідці з Азії будуть найбільшою групою економічних мігрантів у Польщі
Крім того, історик повідомив, що після Великодня ІНП розпочне наступний етап ексгумації останків на Повонзківському цвинтарі. Мова йде про місце поховання під назвою «Лончка», де, ймовірно, спочивають останки 100 осіб. Місця пошуків очистили, а могили, які з’явилися там на початку 1980-их років, перенесли на військовий цвинтар.
Проф. Кшиштоф Шваґжик запевнив також, що Інститут вивчає можливості проведення пошукових робіт останків жертв комуністичного терору також на терені сусідніх держав: України, Білорусі та Литви. За його словами, для цього потрібно налагодити співпрацю з місцевою владою у цих країнах. Це питання стосується, зокрема, жертв так званої Августівської облави 1945 року, могили із останками яких знаходяться на терені Білорусі.
IAR/Т.А.
