Країна лідирує за приростом українських біженців у червні серед усіх країн ЄС.  За червень 2025 року кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, зросла ще 5,6 тис. осіб — до 992,5 тис., що є найбільшим місячним приростом серед усіх країн ЄС (+0,6% за місяць). Про це повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування GremiPersonal.

Читайте також: Уряд Польщі ухвалив рішення про суттєве зниження цін на пальне

За даними центру, хоча темпи зростання уповільнилися порівняно з червнем 2024 року, коли українська громада збільшилася на 12,5 тис. осіб, Польща зберігає друге місце в ЄС за кількістю українців під цим статусом після Німеччини (біля 1,2 млн осіб) та залишається домівкою для 23% усіх українців, які отримали тимчасовий захист у Європі. Загалом, за даними Євростату, станом на 30 червня у ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 млн громадян України.

«За рік кількість українців на тисячу поляків збільшилася з 26 до 27. Ці дані свідчить про те, що Польща зберігає привабливість для українців як місце тимчасового або навіть довгострокового проживання. Крім того, рішення Європейської Ради про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року дає українцям у Польщі більше впевненості у завтрашньому дні, а також можливість планувати навчання, роботу чи інтеграцію у місцеві громади», — зазначає Юрій Григоренко, директор аналітичного центру GremiPersonal.

Читайте також: Електронна трудова книжка: українцям у Польщі варто встигнути до 10 червня 2026 року

Аналітики центру також звертають увагу, що зростання кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, супроводжується змінами у демографічному складі. Так, частка жінок у структурі біженців знизилася з 45,6% до 44,7%, а чоловіків, навпаки, зросла з 22,0% до 24,1%.

Читайте також: Стартував набір до програми польсько-українського обміну молоддю 2026: як подати заявку

«Зростання частки чоловіків у країнах ЄС може бути пов’язане з тим, що після перших років війни українські чоловіки, які мали право на виїзд (багатодітні батьки, люди з інвалідністю, літні чоловіки), частіше приєднуються до своїх сімей у ЄС. Крім того, якщо перші хвилі виїзду були переважно вимушеними та мали захисний характер (жінки з дітьми тікали від небезпеки), то тепер більше українців виїжджають через економічні причини — пошук роботи чи стабільніших умов життя. Проте фактор обстрілів мирних міст росією теж не можна виключати — збільшення інтенсивності обстрілів знову змушує українців виїздити за межі України», — каже Юрій Григоренко.

Він також звернув увагу, що у структурі тимчасових біженців зберігається висока доля дітей (понад 31%), що у довгостроковій перспективі може створювати ризики неповернення частини сімей в Україну після завершення війни.

«Тривала присутність значної кількості жінок і дітей за кордоном створює ризики депопуляції та «втрати покоління». А поступове збільшення частки чоловіків може свідчити про закріплення сімей у ЄС і потенційне зниження шансів на їхнє повернення до України після війни», — резюмує аналітик.

Будьте з нами — підписуйтесь на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку