Свої оцінки винесли таки країни як Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Італія та Словаччина. Вони стосувалися четвертого звіту Євросоюзу щодо перебігу послабленого візового режиму з цими країнами, який був оприлюднений в серпні 2021 року.

Читайте також: Кулеба прокоментував припинення консульських послуг для чоловіків за кордоном

Австрія не згадує в своїх висновках Україну, але назвала механізм зупинки візового режиму «однозначно ефективним інструментом» та закликала до подальшої оцінки Візовою робочою групою ситуацій, коли країни, які мають певні візові режими, не впроваджують рекомендації Євросоюзу. «Австрія хотіла б привернути увагу до наявного феномену, коли громадяни Бангладеш законно потрапляють до Західних Балкан із чинними візами, а звідти нелегально в’їжджають до Європейського Союзу. Це потрібно оцінювати надалі», – йдеться у висновках Відня.

Бельгія назвала звіт таким, що загалом відповідає висновкам попереднього документу. Водночас її представники звертають увагу на «тривожну кількість заявок на наання притулку в 2021-му порівняно з попередніми роками» щодо Молдови. Хоча, на думку Брюсселя, кількість заявників на надання притулку з України потребують моніторингу «в меншій мірі», ніж із Грузії та Північної Македонії, він висловлює стурбованість щодо загального безвізового режиму.

Читайте також: Тисячі безкоштовних квитків для молоді аби подорожувати Європою. Хто та на яких умовах може їх отримати?

«Загалом Україна залишається приводом для занепокоєння. Кажучи конкретніше, йдеться про показники, пов’язані з правосуддям та безпекою, оскільки здається, що навіть за кілька років після скасування візового режиму проблеми в цій сфері зберігаються. Дійсно, навіть якщо національне законодавство було офіційно ухвалене, воно, схоже, не застосовуються повністю. Отже, беручи до уваги постійну відсутність дотримання дорожньої карти в цьому напрямку, ми могли б замислитися над варіантами, які слід розглянути, якщо ми не хочемо запустити механізм призупинення безвізового режиму для України», – йдеться в оцінці бельгійської сторони.

Читайте також: 25-річна українка організувала в Гданську “цех” підробки документів

Втім, Бельгія зазначає, що така оцінка чинна для всіх країн із послабленим візовим режимом, чиї політики не повністю відповідають їхній дорожній карті, як про це свідчать звіт та деякі рекомендації Комісії. На думку Брюссея, механізм зупинки «безвізу» наразі «не мав можливості довести свою корисність».

Чехія вказує на «високу кількість заявок на надання притулку» від громадян Грузії, Молдови та України, а також нелегальних мігрантів із Молдови та України. За статистикою цієї держави, українці – перші за кількістю заявок на надання притулку у 2020 році з числа країн, які не мають візового режиму з Чехією.

«Скасування віз між ЄС та Україною, втім, не може бути причиною цієї ситуації, адже зазвичай українці подають заявки на надання притулку, щоб подовжити перебування в Чехії після закінчення дії їхнього дозволу на проживання чи візи. Кількість заявок на надання притулку зросла на 13% у 2020-му (311 у 2019-му, 351 у 2020-му). Станом на серпень 2021 року кількість прохачів притулку, подана громадянами України, зросла на 22% порівняно з таким же періодом торік», – йдеться в даних чеської сторони.

Крім того, українці, за даними Праги – найбільш чисельна група громадян країни з-поза блоку, які нелегально живуть у Чехії. У 2020 році цей показник зріс до 3 242 порівняно з 1 504 у попередньому році. У довгостроковому вимірі українські громадяни становлять близько 50% нелегальних мігрантів з-поза блоку. Водночас Прага припускає, що ця тенденція посилилася у 2021 році, зокрема, через карантинні обмеження та нелегальне працевлаштування.

«Навіть попри те, що цифри в площині нерегулярної міграції, схоже, не знизяться найближчим часом, і попри постійні проблеми в сфері організованої злочинності, ми бачимо додану вартість у тому, як застосований механізм зупинки безвізового режиму. Водночас ми відкриті до обговорення його можливого оновлення, якщо таке обговорення почнеться», – йдеться у висновках Чехії.

Франція схвально оцінила звіт, хоча закликала Албанію та Грузію продовжувати зусилля з протидії нерегульованій міграції та безпідставним заявам на надання притулку на своїй території.

За даними Німеччини, Грузія, Молдова та Україна, а також Албанія та Сербія були в десятці країн, вихідці з яких найчастіше порушували законодавство щодо іноземців у 2020 році. Україна в цьому рейтингу на п’ятому місці. При цьому Берлін зазначає, що такі порушення не потрапляють до статистики про нелегальний в’їзд.

«Хоча обмеження на в’їзд через пандемію COVID-19 загалом призвели до зниження порушень щодо нелегального проживання у 2020 році порівняно з попередніми роками, показники цих країн походження зросли: Албанія (8,517 підозрюваних; +10%), Україна (6,817 підозрюваних; +38%) і Молдова (4,643 підозрюваних; +16%)», – йдеться в даних німецької сторони. Водночас Німеччина зазначає, що кількість заявок з боку українських громадян на міжнародний захист у ці країні знизилася на 61% у 2020 році порівняно з 2019-м.

Італія та Словаччина також не згадують Україну в своїх оцінках. Італія натомість застерігає Молдову щодо ймовірного застосування механізму зупинки безвізового режиме через роботу мереж із нелегального перевезення людей.

Нагадаємо що безвізовий режим для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» був запроваджений з 11 червня 2017 року.

А як ви оцінюєте безвізовий режим з Європейським союзом? Напишіть про це у своїх коментарях.

Фото: https://dpsu.gov.ua/ua/news/ukrainskomu-bezvizu-z-s-chotiri-roki-/