Як повідомляє Nashapolsha.pl з посиланням на BBC NEWS – Україна, за два тижні від початку року українська гривня знецінилася щодо долара на гривню та 14 копійок. Тобто, курс перетнув психологічну позначку у 28 грн за долар та наближається до 28,5. Так само гривня втрачає вартість і до євро, який тепер коштує понад 32 гривні.

Читайте також: Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку

У самому Нацбанку головною причиною падіння курсу гривні називають реакцію учасників ринку на геополітичні події довкола України.Простіше кажучи, йдеться про загрозу вторгнення Росії. Курс почав потроху падати в листопаді минулого року, коли з’явилися перші повідомлення про нове напруження на кордоні.

До цього позначку у 28 грн за долар гривня перетинала навесні минулого року, коли також йшлося про небезпечну концентрацію російських військ. Тоді напруження вдалося подолати після телефонної розмови між лідером США Байденом та російським президентом Путіним.

Читайте також: Кулеба прокоментував припинення консульських послуг для чоловіків за кордоном

За цих умов іноземні інвестори, які вкладали в українські державні цінні папери, стали позбавлятися їх і купувати долари, аби вивести свої кошти.

Читайте також: Тисячі безкоштовних квитків для молоді аби подорожувати Європою. Хто та на яких умовах може їх отримати?

“Відбулося посилення попиту на іноземну валюту з боку нерезидентів на ринку України”, – прокоментував ситуацію заступник голови НБУ Юрій Гелетій. За його словами, від початку року інвестори-нерезиденти продали ОВДП на понад 5 млрд грн і на ці гроші купили понад 264 млн доларів.

Але чи можна сподіватися, що у разі, як загрози російського вторгнення вдасться уникнути, гривня, як і навесні минулого року, знову зміцниться?

Важко не погодитися з НБУ щодо головної причини нинішнього падіння гривні, каже керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. Він каже, що у березні-квітні 2021 року ситуація була схожою. Але тоді рівень знецінення гривні та українських активів були “набагато меншим, ніж зараз”, зауважує експерт.

Але крім “фактору Путіна”, який лежить за межами України, експерти називають ще низку чинників, які не дозволять гривні бути міцною. Заступник голови НБУ Гелетій називає сезонні фактори: традиційно менші надходження від зернових експортерів у січні та традиційно значні бюджетні витрати у грудні. Він нагадує, що “в середині зими в нас погіршується торговельний баланс, попит на долар від бізнесу є більшим, ніж пропозиція”.

Але цього року ще однією потенційною проблемою може стати ситуація, коли ціни на український експорт – зерно, метали – зростатимуть повільніше, ніж на імпорт – передусім, енергоносії. Наприклад, щоб поповнити газові сховища, аби пройти опалювальний сезон, або закупити пальне та добрива для посівної, треба витратити валюту.

Від кінця минулого року оглядачі називають і більш глобальну причину того, чому на ринку стало менше доларів. США згортає програму стимулювання економіки на час пандемії, за якої у світовий обіг потрапили трильйони додаткових доларів.

Для того, щоб утримати старих інвесторів чи привабити нових, Україні доведеться підвищувати дохідність своїх цінних паперів – власне, це те, що відбувається з початку року. Проте це означає, що і віддавати згодом треба буде значно більше.