fbpx

Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі. Українські заробітчани не схильні полишати польський ринок праці


Більш ніж половина українських заробітчан у Польщі сподіваються на заробітки від 3 до 5 тисяч злотих нетто. При цьому, як твердить wyborcza.pl, попри лібералізацію візових вимог ЄС до українців – 80 відсотків з них декларує, що не мають наміру виїжджати з Польщі в інші країни єврозони.

Читайте також: Поляки створили БТР який знищить ворога з води

Як пише видання, з лавинною швидкістю кількість українців у Польщі почала збільшуватися в 2014 році, одночасно з початком збройного конфлікту на Донбасі. На сьогодні, в Польщі працює вже близько 1,2 млн українців. Найчастіше в промисловості, будівництві та сільському господарстві, але водночас усе частіше до Польщі приїжджають українські спеціалісти: медсестри, лікарі, інформатики. Тим актуальнішими постають питання: Як найкраще інтегрувати їх на польському ринку праці? Які вони мають очікування?

На останнє питання пролити світло спробувало дослідження агентства праці Upper Job, яке спеціалізується на пошуку працівників зі Сходу. Від липня і до вересня українці, що прибували на один із найбільших у країні, Західний вокзал Варшави, були опитані працівниками агентства. Завдяки анкетуванню вдалося дізнатися думку 754 осіб. Які ж найважливіші висновки?

Читайте також: У Польщі стартували найбільші навчання НАТО Dragon-24

Досі українці мали можливість працевлаштуватися в Польщі на підставі спрощеної процедури — вистарчало того, що працедавець письмово декларував у повітовому відділі праці бажання працевлаштувати особу з України, а працівник отримував піврічну візу. Незабаром після лібералізації вимог ЄС — від 11 червня минулого року українці можуть їздити до країн ЄС без візи — прогнозувалося, що українські заробітчани з Польщі почнуть переїжджати далі на захід — до країн, в яких заробітки значно вищі ніж у Польщі. З другої сторони наводили аргумент, що близькість географічна та мовна затримає більшість з них у Польщі.

Читайте також: Żabka звертається до клієнтів: йдеться про «екстрене вилучення» популярних батончиків

Хто ж мав рацію? Виявилося, що 80 відсотків опитаних українців не мають наміру полишати роботу в Польщі — залишаються. Лише близько 15 відсотків ствердили, що Польща для них є тільки тимчасовим пристановищем (5 відсотків завагалися з відповіддю). Куди ж поїдуть ті 15 відсотків? Більшість недалеко. Найбільше — понад 30 відсотків — планують до Німеччини, неповних 10 відсотків до Чехії, інші країни отримали менше ніж 5 процентів голосів опитаних.

Зокрема, підтвердилися припущення, що українці вибирають Польщу серед іншого і завдяки росту зарплат і відсутності мовного бар’єра. З Польщі їм ближче до дому та родини, котра залишилася в Україні — коментує Івона Залуська, голова Upper Job.

На думку 59 відсотків опитаних українців ситуація на польському ринку праці зараз краща у порівнянні з минулим роком. 28 відсотків не помітило змін на краще або вважає, що ситуація змінилася не на користь працівників, а 13 відсотків не мають з цього приводу своєї думки.

Попри те, аж 66 відсотків працівників з України вважає, що попри легкість пошуку праці в Польщі, знайти справді добре місце роботи не так просто. Тільки кожен третій опитаний ствердив, що добре місце праці не треба довго шукати.

Очікувані заробітки? 55 відсотків українських заробітчан розраховує на платню від 3 до 5 тисяч злотих на руки. 23 відсотки задовольнить сума менша за 3 тисячі злотих, а інших 19 відсотків хоче заробляти понад 5 тисяч.

До слова, раніше — в липні — агентство представило данні інших обрахунків. На підставі даних зібраних власне агентством і польськими та українськими посередниками праці було підраховано, що ще в травні українські фізичні працівники заробляли за годину праці 9 злотих нетто, а вже у липні в середньому 12 злотих (збільшення на 33 відсотки).

Найбільше підвищення відчули кваліфіковані працівники: середня ставка муляра становила в травні 20 злотих нетто за годину, влітку 25 (збільшення на 25 відсотків). У свою чергу штукатур за годину роботи в травні отримував 25 злотих нетто, а в липні вже на 20 відсотків більше — 30 злотих. Звісно, такі підвищення можуть бути пов’язані з фактом, що попит на будівельні роботи найвищий власне в літні місяці. Натомість найменший приріст зарплат був зафіксований у гастрономії — винагороди українських кухарів збільшилися на 17 відсотків — з середніх 12 до 14 злотих на руки за годину праці.

Фото ілюстративне


Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account