Україна вважає Польщу дружньою країною і вдячна за підтримку в боротьбі з російським агресором. На цьому наголошується в заяві МЗС України, що була 7 березня офіційно поширена відомством.
Читайте також: Українців Гданська запрошують взяти участь у пікеті консульства рф
“Ми вважаємо Польщу дружньою країною і добрим сусідом і вдячні за неоціненну підтримку, яку ми отримуємо від наших польських друзів у боротьбі з російським агресором” – йдеться у заяві.
В українському МЗС підкреслили, що “Україна категорично виступає проти закликів до насильства чи розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Водночас, українське суспільство надзвичайно турбують контроверсійні зміни законодавства Польщі та маніпулятивна риторика деяких польських політиків і урядовців. Частина нашого суспільства емоційно реагує на націоналістичні марші в Польщі з відверто антиукраїнськими гаслами.
Читайте також: Більша частина українських біженців задоволені життям у Німеччині, Польщі та Чехії
Зовнішньополітичне відомство України “бачить своїм завданням вирішення спірних моментів, а не посилення розбіжностей”.
Читайте також: Не українці а вихідці з Азії будуть найбільшою групою економічних мігрантів у Польщі
У поширеній заяві дипломати наголошують, що “обов’язок перед невинними жертвами братовбивчих конфліктів минулого закликає нас до критичного, чесного і конструктивного діалогу, а не до практики постійних взаємних звинувачень. Ми маємо намагатися розуміти один одного, навіть якщо ми у чомусь не згодні”.
„Нещодавня спільна молитва у Павлокомі має стати добрим прикладом для такої ж спільної молитви у Сагрині, Гуті Пеняцькій, Павлівці і багатьох інших місцях пам’яті. Ми готові до продовження спільного примирення, якого, переконані, очікує переважна більшість українців і поляків!” – переконані в Українському МЗС. А відтак, висловили готовність “йти вперед і закликаємо наших польських друзів приєднатися!”
Як нагадує Польське радіо, у вівторок 6 березня МЗС Польщі оприлюднило заяву, в якій із занепокоєнням оцінено демонстрацію Національного корпусу під гаслами «Львів не для польських панів» та «кому належить Львів». У документі написано про готовність польської сторони до подальшого діалогу на тему правових питань, що виникають з минулого.
В Україні ж невдоволення викликали зміни в законі про польський Інститут національної пам’яті, що допускають, зокрема, юридичну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів. У лютому парламент України засудив ці правила і визнав, що вони можуть посилити антиукраїнські настрої в Польщі.
Також учора, 7 березня, віце-міністр закордонних справ Бартош Ціхоцькі висловив сподівання, що поправки до закону про Інститут національної пам’яті не матимуть “довготермінового, негативного впливу” на україно-польські стосунки. Він нагадав, що президент країни Анджей Дуда надав Конституційному Суду можливість роз’яснення, “як потрібно розуміти ті зміни”. Водночас, Бартош Ціхоцькі на запитання журналістів TVP Info про те чи МЗС аналізує “інтерес третьої сторони”, чи Росія “розігрує” ситуацію в Польщі за допомогою інформації й різних подій, визнав, що така можливість є предметом аналізу не тільки в міністерстві закордонних справ.
Фото ілюстративне /МЗС України/
