Питання про можливість виїзду з Польщі в Україну, Німеччину чи будь-яку іншу країну Шенгену та не Шенгену під час розгляду прохання про надання дозволу на тимчасове перебування в країні, виринає в ФБ-групах українців ледь не щодня. Відповіді на ці питання, як і на багато інших, діаметрально протилежні, адже “фахівців”, які на власному досвіді перевірили ту або іншу гіпотезу не бракує. Натомість тим, хто хоче мати стовідсоткову впевненість Наша Польща завжди радить звертатися по інформацію до відповідних інстанцій. У цьому випадку такою може вважатися офіційна сторінка прикордонної служби РП, а там чорним по білому написано, що art. 108 ust. 1 ustawy z dnia 12 grudnia 2013 r. Про іноземців сказано, що в випадку коли термін складання заяви про надання іноземцеві дозволу на тимчасове проживання (pobyt czasowy) був дотриманий і заява не містить формальних недоліків, а ті недоліки, котрі були, в наданий термін усунуті:

Читайте також: Польські аграрії влаштовують акції протесту на польсько-українському кордоні

1. воєвода вміщує в документі для подорожей іноземця штамп, котрий підтверджує подання заяви про надання дозволу на тимчасове проживання;
2.  перебування іноземця на території РП вважається легальним від дня подання заяви до дня в який буде видане остаточне рішення в справі надання дозволу на тимчасове проживання.

Головне в цих пунктах полягає в фразі перебування іноземця на території РП вважається легальним. Тобто, власник такого штампу, який останнім часом не завжди ставлять власне в паспорт, а подеколи видають на окремому листку, може легально перебувати в Польщі й в її кордонах вільно пересуватися. УВАГА. Питання легальної роботи, зміни роботодавця чи сфери діяльності, тут не обговорюється — йдеться виключно про перебування. У разі необхідності виїзду з Польщі наявність вищезгаданого штампа дозволяє власне виїзд з території РП до ухвалення остаточного рішення в цій справі. А тепер ще раз увага: “Ww. stampila nie upoważnia  natomiast cudzoziemca do ponownego wjazdu na terytorium RP ani podróżowania w ramach strefy Schegnen” Що у перекладі означає дослівно таке: “вищезгаданий штамп не дає право іноземцеві ані до нового в’їзду на територію РП, ані подорожей у межах шенгенської зони”. Тобто на польсько-українському кордоні за наявності такого штампу жодних претензій щодо термінів перебування в РП до вас не буде, якщо Ви прямуватимете в бік України. Попри відсутність кордонів у межах шенгенської зони подорожувати з таким “документом” країнами Шенгену заборонено і в разі порушення цієї заборони відповідно каратиметься (депортація та заборона в’їзду).

Виїхавши з Польщі до України власник такого штампу звісно зможе згодом в’їхати в РП, однак для цього потрібно буде скористатися умовами безвізу або ж отримавши візу. При цьому польська прикордонна служба наголошує на необхідності пам’ятати, що при черговому в’їзді на територію країни Шенгенської зони (серед яких і Польща) з короткотерміновою метою (na pobyt krótkoterminowy) — необхідно щораз враховувати при підрахунку дозволеного короткотермінового перебування — тобто максимум 90 днів у кожному періоді в 180 днів — усі дні перебування на візах типу С, у межах безвізового руху по біометричному паспорту та на вже згаданому штампі воєводи.

Читайте також: Генеральне консульство Польщі у Львові припинило приймати заявки на отримання карти поляка

Натомість до правильного підрахунку періоду перебування на території РП не беруться до уваги періоди перебування на підставі довготермінових дозволів (карти побуту) або довготермінові візи типу D. Різні види перебування, короткотерміновий та довготерміновий, не сумуються.

Читайте також: Польща оновила правила перетину кордону українцями

На практиці контроль використання ліміту днів дозволеного короткотермінового перебування полягає на відрахунку 180 днів назад у минуле (від дня перевірки або запланованого дня в’їзду) і підрахунку наприклад на підставі штампів прикордонного контролю кількості днів короткотермінового перебування, котрі іноземець уже використав у цьому 180 денному періоді.

“Якщо порахований термін перебування в Польщі (на підставі візи типу С, що дозволяє короткотермінове перебування, штампа Воєводи та в межах безвізового руху при наявності біометричного паспорта) перевищує 90 днів у 180-денний період, то в’їзд на територію РП можливий виключно на основі карти побуту або на підставі польської довготермінової візи – дослівно сказано на сайті польської прикордонної служби.

Фото ілюстративне