На сьогодні в Польщі проживає близько 1 млн 300 тисяч українців. Протягом останнього п’ятиріччя вони стали найчисельнішою групою іноземців, які приїхали в цю країну на заробітки. Та от уже 2020 року Німеччина запроваджує нові правила, котрі дозволять особам з-за меж Європейського Союзу легально працювати в цій країні. Відтак сайт економічних новин forsal.pl розпитав українців у Польщі про те, чи хочуть вони їхати до німців, чи все ж залишитися в Польщі.

Читайте також: Український Уряд ухвалив механізм підтвердження кваліфікації медиків, які працевлаштовуються за кордоном

Для початку нагадаємо, що не так давно німецький Бундестаг проголосував урядовий проєкт закону про «міграцію кваліфікованої робочої сили». Що б не виникало ілюзій одразу зазначимо, що наголос тут зроблено на слові та понятті «кваліфікована». Закон увійде в життя через 6 місяців від голосування тобто на початку січня 2020 року. Нові приписи розширюють можливості працевлаштування та доступу до ринку праці громадян з-за меж Європейського Союзу.

Тепер власне про поняття «кваліфікована робоча сила». Це працівники, що мають щонайменше два роки професійну кваліфікацію підтверджену відповідним сертифікатом. Кваліфікацію буде підтверджувати спеціально створене управління, котре під час розгляду заяви буде вирішувати, чи дана кваліфікація відповідає німецьким вимогам. Додатковою умовою є документовано підтверджене знання німецької мови, також підтверджене сертифікатом.

Читайте також: У Познані організували курси по вивченню польської мови для літніх українців

Німецькі плани викликали певне занепокоєння серед польських працедавців, що українці масово почнуть виїжджати з Польщі. Яцек Пєхота з Польсько-української промислової палати у відповідь наголосив, що німецьке нововведення спрямоване на фахівців, працівників висококваліфікованих, підготовлених і зі знанням мови. Відтак відтоку українців не буде. «Знання реалій показує, що східні сусіди добре почуваються в нашій країні. Так вже склалося, що переважна більшість українців працює не за фахом. Та от якщо в цьому контексті нічого не зміниться і ми не зможемо виправити ситуацію, аби кваліфіковані фахівці працювали на відповідних посадах, то такі українці справді почнуть шукати роботу де-інде» – зазначив у розмові з польськими журналістами президент об’єднання.

Читайте також: У Польщі розпочався «Тиждень допомоги жертвам злочинів»

А що ж українці, з якими поспілкувався forsal? А тут історії різняться.

Володимир має 51 рік, є будівельником і походить з села Суховоля, що під Львовом. За фахом історик. Саме історія його завжди захоплювала. Щоправда, за фахом ніколи не працював. Після того як розвалився радянський союз не зміг знайти роботу, а був змушений давати раду в житті – мав дружину та малу дитину. Його будівельна кар’єра розпочалася від шпаклювання. Рік до року здобував щораз більше досвіду та вміння. Спочатку працював у великих містах України, пізніше почав їздити на заробітки за кордон, між іншим до Росії і Польщі. Наголошує на тому, що Польща завжди була йому ближчою, не тільки географічно, але й ментально:

-У будівництві вже з понад двадцять років. Так вже склалося моє життя. До Польщі на тимчасову роботу їжджу останні 7, може 9 років. Загалом, чув про те що можна буде простіше отримати роботу в Німеччині. Щось про це розповідали по телебаченню. Та поклавши руку на серце скажу, що не уявляю собі, що маючи на носі п’ятдесятку поїду шукати роботу в Німеччину, та ще й почну вчити німецьку. Знаю польську, поляків, можу знайти спільну мову в цій країні. На мою думку, ця пропозиція, найперше, скерована на молодих людей. З можливості поїхати в Німеччину міг би скористатися мій син Остап. Закінчив фізіотерапію і працює у львівській лікарні. Заробітки звісно катастрофічні, немає навіть про що говорити.  Намовляю сина, аби почав вчити мову та спробував знайти роботу в Німеччині. Можливо й щось вдасться, хтозна. Якщо ж ні, то завжди має куди та до кого повернутися.

Як зазначає польське видання, історія Володимира вписується в тезу про мале зацікавлення виїздом з Польщі до Німеччини. Насправді, не кожен має час і можливості знову все розпочинати з початку.

Водночас є й такі, для котрих це нагода. Здебільшого – це молоді люди.  І хтозна, можливо їм це вдасться?

Олеся з Рівного має 28 років. У рідному місті закінчила технікум харчової промисловості. Робить чудову випічку та декорує торти. Відколи запровадили безвізовий рух почала їздити на заробітки до Польщі. Не їхала на осліп. У Любліні проживає її сестра Марина з чоловіком Барткем. Навесні цього року Олеся отримала Карту Поляка. Восени планує переїхати до Польщі на роботу та подати документи на карту постійного проживання. Про зміни в німецькому законодавстві знає і не виключає подальшого виїзду:

-На свої заробітки в рідному місті не нарікаю, прожити можна. Але ж відомо, що життя не мусить бути боротьбою за виживання. Мене рятує те, що не мушу орендувати житло, бо маю своє, залишилося у спадок від бабці, відтак сплачую лише рахунки. Польщу дуже люблю, легко можу порозумітися з поляками. Але не буду приховувати, що якщо нові приписи ввійдуть в життя і мені вдасться знайти роботу в Німеччині, то поїду туди. Є відкритою на світ, хочу отримувати новий досвід і нові кваліфікації.

Маша родом з Києва й має 24 роки. В українській столиці закінчила англійську філологію. Відразу після випуску поїхала в Шанхай, де працювала вчителькою англійської мови. Після двох років роботи повернулася в Україну. Розповідає, що багато її знайомих після закінчення навчання поїхало до Польщі, відтак й собі почала замислюватися над тим, аби переїхати до сусідньої країни. Однак після того, як дізналася про зміни в німецькому законодавстві схиляється до думки про виїзд саме до Німеччини:

-Про те що Польща єдина країна в межах ЄС, котра дозволяє українцям отримати роботу, скориставшись безвізовим рухом знала раніше. Тому власне й хотіли приїхати в Польщу й тут спробувати своїх сил. Маємо схожу мову, культуру й традиції. Однак після того як прочитала про німецькі нововведення, завдяки котрим можна буде простіше отримати роботу в Німеччині, змінила думку. По-перше, там кращі заробітки, а по-друге, німецьку почала вчити ще в школі, тож не маю жодних проблем з цією мовою. Для мене виїзд до Німеччини був би цікавим життєвим досвідом. Ще правда не знаю, чи хотіла б залишитися там на довго. Швидше ні. Та все ж якщо зміни ввійдуть в життя з наступного року, то розгляну варіант виїзду.

Водночас, не всі мають бажання їхати до західного сусіда Польщі. Андрій, який походить з Житомира вже 8 років проживає у Варшаві. У 2011 розпочав навчання у Варшавській політехніці на факультеті телекомунікації. Але вже після трьох років покинув навчання, адже знайшов роботу у сфері ІТ. Про зміни в німецькому законодавстві дізнався від знайомих:

-Те, що запроваджує німецький уряд може стати доброю можливістю для багатьох. Друг, який є юристом розповів, що в випадку з програмістами, працедавець не вимагатиме сертифікату на підтвердження кваліфікації. У моєму випадку до уваги братиметься тільки професійний досвід. Та попри все не знаю, чи спокусила б мене така пропозиція. Майбутнє все ж таки пов’язую з Польщею. Зі своєю дівчиною Агнєшкою зустрічаюся п’ятий рік, і думаю, що це та особа, з якою хочу провести решту свого життя. Багато часу та зусиль витратив на те, аби вивчити польську. Люблю цю країну й цих людей. Якщо колись й ухвалюватиму рішення про переїзд, то це швидше будуть сполучені штати, а не Німеччина.

А що ж про все це пише німецька преса? Чи при обговоренні нових законодавчих приписів зосереджує увагу на темі українців? Як твердить forsal, відповідь скоріше негативна ніж позитивна. Німецькі економісти твердять, що на сьогодні в цій країні перебуває близько 14 тисяч українців і вони не прогнозують тотального збільшення цієї кількості в найближчі роки. Німецькі ЗМІ також зазначають, що попри законодавчі зміни, залишиться на тому ж рівні бюрократія. Досвід показує, що перешкоди пов’язані з легалізацією перебування й підтвердження кваліфікації в Німеччині важко даються іммігрантам. Отримання згоди німецького уряду і визнання професійної кваліфікації за рівнозначні з німецькими вимогами потребують титанічних зусиль. Зрештою, бюрократична машина Польщі в цьому питанні теж мало чим відрізняється від німецької, та тут не про це мова.

Згідно з дослідженням Інституту дослідження працевлаштування (Instytutu Badań nad Zatrudnieniem) після запровадження змін не варта сподіватися колосальних змін: «Насправді так звана «кваліфікована робоча сила» стикнеться з тими ж проблемами, котрі існують й сьогодні, тобто ще до запровадження в життя нових приписів». Це означає, що ті українці, котрі мають потрібні професії (лікарі, інженери, медсестри) вже повинні боротися за свої права, а не чекати нововведень.

Тим часом, Бундестаг розраховує на щорічний приїзд до Німеччини близько 25 тисяч (лише) працівників з-за меж ЄС. Німці не приховують, що на сьогодні найбільше зацікавлені в програмістах з Індії, опікунках з Філіппін і ремісниках з Балкан.

Фото ілюстративне