Зміни у польському законодавстві щодо допомоги громадянам України, які прибули після початку повномасштабної війни, починають давати конкретні наслідки — і дедалі частіше викликають суперечки та нерозуміння.

Читайте також: Кінець важливої каденції – консул України залишає Гданськ

Йдеться передусім про поступове згортання так званої «спецустави», яка від 2022 року забезпечувала українцям спрощений доступ до легального перебування, праці, освіти та соціальних виплат.

Тепер влада прагне перейти до більш універсальної системи, спільної для всіх іноземців.
Однак на практиці нові правила створюють численні проблеми.

Читайте також: Без телефонів у школі – нові правила в Польщі з 2026 року

Організації допомоги та самі біженці звертають увагу на хаос у системі та ситуації, які важко назвати інакше як абсурдними.

Читайте також: Повернення з еміграції: чому українців не влаштовують умови роботи вдома

Однією з ключових змін стало прив’язування доступу до базових прав — таких як медична допомога чи виплати на дітей (800+) — до факту працевлаштування або проживання у визначених формах розміщення.

Це означає, що люди, які з різних причин не можуть працювати — наприклад, через хворобу, інвалідність або догляд за дітьми — ризикують втратити підтримку.

Особливо складна ситуація виникає для найбільш вразливих груп: людей похилого віку, осіб з інвалідністю та одиноких матерів. Частина з них уже втрачає доступ до медичного страхування або соціальних виплат.

Ще одним проблемним аспектом є нові процедури легалізації перебування. Запровадження карт побиту типу CUKR передбачає додаткові витрати, які для багатьох сімей є суттєвим фінансовим тягарем. При цьому навіть у разі відмови кошти не повертаються.

У результаті виникає ситуація, коли люди, які раніше отримували підтримку, раптово опиняються поза системою. Деякі з них змушені обирати між роботою, доглядом за родиною та доступом до базових послуг.

Критики нових рішень наголошують, що під гаслом оптимізації витрат держава фактично перекладає відповідальність на самих біженців.

У випадку найбільш уразливих це може означати втрату безпеки та гідних умов життя.
Водночас прихильники змін підкреслюють, що після кількох років війни настав час уніфікувати статус українців із іншими мігрантами та заохочувати їх до повної інтеграції на ринку праці.

Не зважаючи на це, практика показує, що нові правила не завжди враховують реальні життєві обставини людей. Саме тому дедалі частіше з’являються приклади рішень, які викликають подив — і які самі біженці називають абсурдними.

Будьте з нами — підписуйтесь на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку