fbpx

Навколо Польщі.Тест на знання регіоналізмів


В польській  мові (як і в багатьох інших!) існують слова, які використовуються тільки в певних регіонах. Як добре ви знаєте польські регіональні слова та чи здатні ви відразу знайти спільну мову з мешканцями  Лодзі, Кракова або Познані? Спробуймо дізнатися!

Читайте також: Україну накриває третя хвиля коронавірусу

Якщо в Кракові заїкнеться, що ви збираєтеся вийти «на подвір’я» («na dwór»), то всі відразу здогадаються, що ви не місцевий. Тут, як і у всій Малопольщі, з дому потрапляють «на поле» («na pole»), навіть якщо ніякого поля поруч немає. Колись давно прості селяни на півдні Польщі дійсно виходили на поле – з тих часів вислів закріпилося в мові та активно використовується донині. У Варшаві, своєю чергою, виходять «на подвір’я», а нейтральною версією вважається вираз «na zewnątrz» – дослівно «назовні».

Діти та дорослі отримують подарунки не тільки від Святого Миколая: в деяких регіонах цю справу беруть у свої руки інші казкові персонажі, наприклад Гвяздор. (Gwiazdor, від польск. «Gwiazda» – «зірка») Гвяздора можна зустріти на польських територіях, які колись перебували під німецьким пануванням. Бидгощ – якраз один з таких міст. Походження Гвяздора пов’язують з групами колядників, які ходили по домівках та співали колядки (kolędy). Один з учасників носив посох із зіркою, тож  ймовірно, його називали словом «gwiazdor». До речі, Гвяздор носить з собою не тільки торбу з подарунками, а й … різку, так що до тих, хто не відрізнявся гарною поведінкою, краще його не запрошувати.

Читайте також: Агенції з працевлаштування – як основний засіб запобіганню текучості кадрів на польських підприємствах

У більшості польських міст їздять на трамваї «tramwaj», але в Познані цей вид транспорту іноді називають «Бімбою». Точне походження цього слова невідомо, однак  багато познанського регіоналізму мають німецьке коріння, але про німецьке походження «Бімби» лінгвісти не говорять.

Читайте також: Гарні новини для тих хто працює на Pocztе Polskiej. Правління компанії підвищуе зарплати

По всій Польщі в домівках та квартирах  носять капці, і в різних регіонах вони називаються по різному. Найпоширеніша польська назва капець – це «kapcie», хоча в Малопольщі вам можуть зустрітися «pantofle», в Сілезії – «laczki», а ось в Любліні та його околицях – «ciapy». Походження цього слова достеменно невідомо.

Словосполучення «bułka chleba» подобається далеко не всім: адже булка – це і так хліб! Але жителі Білостока вважають інакше. Тут прийнято з ранку зайти в пекарню та купити на сніданок м’яку і ароматну «булку хліба». В інших польських містах в основному купують буханки – по-польськи це «bochenek». Але є і винятки: наприклад, Люблін, тут буханку називають «parówka»: зазвичай це слово позначає сосиску …

Слово «migawka» означає затвор фотоапарата або кадр з трейлера до нового фільму, але в Лодзі йому придумали нове застосування: «мігавкой» тут називають пластикову картку, якою користуються під час проїзду в трамваї або в автобусі. В інших частинах Польщі такий проїзний називається  просто «karta miejska», тобто «міська картка».

Словом «пири» («pyry») в Познані називають картоплю, а одне з традиційних місцевих страв – це «pyry z gzikiem», картопля з сиром, зеленою цибулею та іноді редисом. У Познані існує навіть музей «пири», де розповідають про історію картоплі, про те як вона потрапила до Польщі. Найпоширеніше польське слово для позначення картоплі – це «ziemniaki», але в деяких регіонах використовується слово «kartofle», а на Підгалі картоплю називають «grule».

У Торуні замість «tak» часто можна почути протяжне «jo». Можливо, вся справа у впливі німецької мови, в якої «так» буде «ja», а можливо, жителям Торуні просто подобається так говорити.
Саме по собі слово «słoik» означає скляну банку з під джему чи солоних огірків. А ще в «слоік» добрі батьки часто запаковують їжу (журек, вареники або бігос) дітям, які приїжджають до них в гості на вихідні – щоб після повернення до великого міста не довелося голодувати. Ось чому в Варшаві «слоікамі» прийнято жартома  називати тих, хто переїхав сюди з інших невеликих міст вчитися або працювати. Хоча слово «słoik» в цьому значенні увійшло в побут лише на початку ХХ століття, саме по собі явище називати приїжджих дивними словами не нове. В міжвоєнні часи варшав’яни іменували їх «гунами» («hunowie»), а в сімдесяті роки минулого століття – «хамами» («chamy»).

Протистояння двох міст однієї конгломерації – Гданська та Гдині – триває вже багато років. У Гданську жителів Гдині називають словом «śledziki» – «оселедці». На гербі цього досить молодого приморського міста зображено два оселедці, а ще оселедець – традиційний продукт регіону. В помсту, жителі Гдині називають гданьчан «бетонами».

Якщо ви так само знаєте особливі польські регіональні слова, якими можете поділитися, пишіть їх у ваших коментарях.

 


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account