fbpx

Не вір очам своїм: етикетки часто брешуть про справжній склад продукту


Кожен п’ятий продукт на полицях польських магазинів не містить складників, які зазначені на етикетці, або ж містить щось таке, чого в ньому не повинно бути. Як повідомляє сайт forsal.pl із посиланням на Gazeta Prawna, понад 21 відсоток перевірених партій сільськогосподарської продукції містили невідповідні написи — такими є результати Інспекції якості торгових артикулів сільськогосподарської продукції (проводить вона інспекції у харчових виробників) за перше півріччя 2017 року. Згідно зі статистикою Торговельної Інспекції, складеної внаслідок перевірок у магазинах, недоліки стосуються аж 26,7 відсотка товарів.

Читайте також: Поляки створили БТР який знищить ворога з води

Найчастіше покупців дурять на ринках. Що більший магазин, тим рідше. Хоча різниця між маленьким споживчим магазином і гіпермаркетом не значна (18,9 відсотка невідповідно позначених товарів у магазинах багатоповерхових і 20,2 відсотка в магазинах традиційних).

М’ясо, яйця і мед.

Читайте також: У Польщі стартували найбільші навчання НАТО Dragon-24

Невідповідності найчастіше зустрічаються на м’ясних продуктах і делікатесах. У чотирьох із десяти випадках етикетка вводить покупця в оману. Найчастіше шахрайство полягає в тому, що забувають згадати продукт, який там є насправді, до прикладу хрящі. Також доволі часто виробники вихвалюються чимось, чого насправді не використовували. Популярним також є використання характеристик “старопольське” або “без консервантів”. Навіть якщо “старопольська” мелена ковбаса походить з Азії, а сосиски “без консервантів” містять половину таблиці Менделєєва.

Читайте також: Żabka звертається до клієнтів: йдеться про «екстрене вилучення» популярних батончиків

Багато невідповідностей зустрічається при означуванні яєць і меду. В першому випадку виробники вводять в оману або не подають інформації про метод зберігання, клас яєць і код виробника. В другому — неправдиво інформує про місцевість походження продукту. Трапляються випадки, коли на етикетці можна прочитати про польський мед, у той час як продукт походить з Китаю.

Проблеми існують також з напоями. Попри значну кількість зауважень і покарань уже накладених на виробників і надалі частина з них називають напої й нектари соками.

Існують проблеми й з сиропами. На етикетках багатьох із них зображають фрукти та ягоди, найчастіше малину, полуницю. Та біда в тому, що в тій рідині вони відсутні навіть у залишковій масі.

З даних дослідження виникає, що в принципі краще купувати продукти вже фасовані. Шанси, що купуємо те, на що сподіваємося, тоді більші. Помилкою водночас є думка, що продукти не розфасовані не мусять мати документи про склад. Згідно з розпорядженням номер 1169/2011 щодо інформування споживачів на тему харчів, запровадженого з кінця 2014 року, вимоги означування, хоча і дещо спрощеного, стосується і такої продукції.

Та все ж продавці на ятках доволі часто вводять покупців в оману. Навіть щодо того, чим насправді є той чи інший продукт(до прикладу дешевша риба видається за дорожчу). Доволі поширеним є омана щодо країни походження (азіатські овочі та фрукти видаються за європейські).

Ліпше, але не найліпше.

Цьогорічні результати у порівнянні з архівними даними показують, що попри негативні результати ситуація протягом останніх років покращується. Іще 10 років тому кожен третій продукт був означуваний із порушеннями. З кінця 2014 року або ж з моменту введення в життя нових приписів ЄС у польське законодавство ситуація значно покращилася. Що водночас не означає, що немає вже що покращувати. Насамперед, якщо йдеться про допомогу споживачам. Неправильне означування харчів у Польщі доволі поширена проблема, що підтверджують часті перевірки відповідних органів. Споживачі водночас рідко реагують на виявлені невідповідності. Відбувається це здебільшого через недостатню поінформованість про способи протидії таким випадкам. Споживачі тим часом можуть скористатися з належного їм права на рекламацію і вимагати між іншим повернення грошей — твердить Томаш Кажмєрчак, адвокат із фірми KRK Kieszkowska Rutkowska Kolasiński. Більшості осіб робити того просто не хочеться. Шкода їм витрачати стільки часу в ім’я повернення кількох злотих.

Ситуація може покращитися щораз більшою активністю публічних інституцій. Не враховуючи різноманітні перевірки в тому числі й Інспекції Торгівлі, потужний інструмент у вигляді штрафу до 10 відсотків річного обороту підприємця має начальник Управління з охорони споживачів і дотримання конкуренції. І щораз частіше з нього користується. Прикладом може слугувати покарання виробника масла, який фальшував його склад додаванням рослинних жирів. За таку практику був накладений штраф у 1,5 млн злотих.

 

 

 

 

 

 

Фото ілюстративне /tvn24.bis.pl/


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account