“Захід має вчитися у нас, як активізувати біженців (в цьому випадку з України) на ринку праці”, – каже Рафал Тшецяковський, аналітик Deloitte.

Читайте також: Скільки заробляють українці, які працюють у Польщі? Оновлено дані ZUS

За словами аналітика, з початку війни в Україні, роботу в Польщі знайшли більш ніж 260 тисяч громадян України. Міграційна криза, спричинена початком війни в Україні, є фактично першою, до якої безпосередньо втягнута Польща, а кордон перетнуло майже 6 мільйонів осіб з України.

Аналітики зазначають що це був величезний виклик як для Польщі, так і для, тих хто тікає від війни. Уряду треба було терміново створювати процедури, які допомогли їм якнайшвидше акліматизуватися в Польщі, а також на ринку праці.

Читайте також: Чи законно позбавити консульських послуг чоловіків за кордоном?

“Ми зробили одну дуже важливу річ, якої навчилися, спостерігаючи за діями Західної Європи, наприклад, під час міграційної кризи 2015 року. Тоді приймаючі країни дуже повільно відкривали свої ринки праці для біженців. Вони дуже довго не могли працювати, жили в таборах для біженців, отримували пільги. Така ситуація пізніше породила соціальні проблеми”, – пояснює Рафал Тшецяковський.

Читайте також: Нова наклейка на авто. За її відсутність передбачено штраф у 500 злотих

Він додає що, швидке відкриття польського ринку праці призвело до того, що сьогодні Польща має досить високий рівень зайнятості громадян України, які приїхали після 24 лютого.

Як повідомляло Міністерство сім’ї та соціальної політики, в Польщі після 24 лютого знайшло роботу 260 тисяч осіб з України. У системі PESEL було зареєстровано 617,6 тисячі осіб у віці 18-65 років. У цій віковій групі рівень зайнятості вже перевищує 42%.

Аналітики зазначають що такому успіху Польщі передував довоєнний досвід працевлаштування українців.

“Нам допомогло те, що в Польщі є дуже сильна українська спільнота. Якщо меншина вже проживає в країні, вона найчастіше допомагає іншим групам мігрантів акліматизуватися, інтегруватися чи знайти своє місце на ринку праці”, – додає експерт Deloitte.

Однак це не означає, що польський уряд не робить помилок. За словами Рафала Тшецяковського, найбільшим викликом буде спрощення процедури визнання дипломів.

“Велика проблема це тривалість нострифікації дипломів та її вартість. Це стосується не лише медичної галузі. Якщо ми хочемо використати знання та вміння українців на благо як польської економіки, ми повинні діяти так, щоб полегшити їхню роботу”, зазначає експерт.

Щоб бути в курсі останніх подій, підписуйтесь на наш телеграм канал.

Цікаві відео від нашого порталу