Польща на сьогодні є однією з країн, яка найсильніше вабить до себе іноземних заробітчан. Але водночас, місцеве населення не дуже охоче береться до роботи у власній країні. Як наголошує сайт економічних новин forsal.pl, парадокс полягає в тому, що легше найняти іммігранта, ніж активізувати власних громадян.

Читайте також: Українські пенсіонери будуть отримувати у Польщі свою пенсію в місцевій валюті

Згідно з інформацією Міністерства Родини, Праці та Соціальної політики, на сьогодні в Польщі працює близько 1,5 млн громадян інших країн, а міністерство розглядає можливість запровадження спрощених умов для мігрантів з більшої кількості країн, між іншим з Філіппін і В’єтнаму, а можливо навіть з Непалу, про що ми вже розповідали. На цей час, на підставі посвідчень про намір працевлаштувати іноземця можуть працювати громадяни шести країн: Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Росії і України, якщо період роботи  не перевищує 6 місяців протягом наступних 12. У планах польської влади видовжити цей час і запровадити спрощені процедури для отримання дозволу на працю.

Тривають також роботи над змінами засад міграційної політики, що мали б, серед іншого, заохотити іноземців залишати в Польщі на довший період, і навіть на постійно. Така відповідь на збільшення проблем польських роботодавців у пошуку працівників знаходить позитивний відгук у багатьох експертів, адже може мати позитивні довготермінові наслідки, особливо зважаючи на негативні демографічні тенденції.

Читайте також: Польські компанії продовжують подавати заявки на проєкт відбудови України

До речі, в ТОПі списку країн, які іноземці охоче вибирають для пошуку роботи, Польща знаходиться не перший день. Уже в 2016 році тимчасову роботу тут знайшло 670 тисяч іммігрантів, що було більше навіть ніж у США, Німеччині та цілої плеяди країн із різних континентів. 2017 року на підставі дозволів на роботу в Польщі було працевлаштовано 7 тисяч громадян Непалу, близько 4 тисяч — Індії, 2,4 тисячі з Бангладеш, по 1,4 тис. росіян і азербайджанців, понад 1,2 тис. турків і приблизно стільки ж китайців, а ще 733 громадян Філіппін, 657 — В’єтнаму, 426 — Пакистану.

Читайте також: Польські інвестиції в Україну можуть збільшитись майже в 30 разів, в найближчі 5 років

Отож, експерти, зважаючи на статистку, роблять припущення, що Польща для трудових іммігрантів залишається дуже привабливою країною. У багатьох випадках, попри серйозні відстані та мовний бар’єр, приваблюють заробітчан умови праці й оплати, рівень життя, а відтак і шанс на накопичення заощаджень або ж фінансову допомогу родині, що залишилася на батьківщині. Згідно з даними Польського національного банку, в трьох кварталах минулого року тільки громадяни України, що працюють в Польщі, переказали до дому понад 8,6 млрд. злотих.

Водночас, Польща чомусь не вабить найбільш схильних до трудової міграції громадян Румунії, Португалії, Литви, Латвії, Хорватії, Болгарії або Ірландії. Ще одним цікавим моментом є те, що безробіття в багатьох країнах, із яких їдуть до Польщі заробітчани, головно з віддалених країн, є низькою, а подеколи навіть нижча ніж у самій Польщі. Більше значення має різниця в оплаті між такими країнами та Польщею, що доволі суттєва у випадку на приклад України чи В’єтнаму.

Цікаво, що чималий трудовий потенціал криється в самій Польщі. Так згідно з дослідженням Економічної активності населення (Badań Aktywności Ekonomicznej Ludności), яке проводило Головне статистичне управління, на кінець першого кварталу працездатне населення, тобто у віці мінімум 15 років, становило трохи більше за 17 млн, з яких 16,3 млн. працевлаштовані, і 709 тисяч безробітних, до яких зараховуються особи, що активно шукають роботу й готові за неї братися. У той самий час, 13,4 млн осіб складають групу таких, які професійно неактивні(тобто не шукають активно роботу через державні служби зайнятості, але фактично не працюють у країні). Це означає що на 1000 працевлаштованих осіб припадає 864 професійно неактивних. З цього погляду теза про вичерпані внутрішні трудові ресурси видається занадто песимістичною.

Звісно, не можна стверджувати, що Польща має потенціал охочих до роботи, на 2-3 млн більший ніж усе населення Бельгії, Куби, Португалії. Греції чи Чехії, водночас з посеред згаданих 13,4 млн осіб є можливість залучити до роботи чимало осіб. Беручи під увагу критерій (15-64 роки), в працездатному віці на сьогодні є 7,3 млн осіб, а згідно з віковими стандартами (18-59/64) нараховується понад 5,3 млн осіб. Якби навіть з тої меншої кількості вдалося б активізувати хоча б 10 відсотків, або ж 520 тисяч осіб, зникла б проблема вільних робочих місць, яка зараз оцінюється в 425 тисяч.

Експерти наголошують, що активізація безробітних осіб вимагає певних капіталовкладень, здебільшого зі сторони державних адміністрацій, але й зі сторони підприємці, але такі зусилля можуть бути того варті. На скільки це реально, сказати важко. Та якщо з Непалу, що знаходиться за 6 тисяч кілометрів від Польщі й має рівень безробіття в 3,2 відс, приїхало до Польщі на роботу 7 тисяч осіб, то розташованого в мазовецькому воєводстві Шидловського повіту, що за 136 кілометрів від Варшави і в 30 км від Радома, в якому на сьогодні найвищий рівень безробіття в 24 відс (3,5 тис. офіційно зареєстрованих безробітних), мало б вдатися бодай когось залучити до активної праці.