Ситуація з лікарями є критичною в обох країнах. Спалах коронавірусу загострив проблему їх браку по обидва боки польсько-українського кордону. Українські лікарі скаржаться на велике навантаження, хаос в медичній реформі і мізерність винагороди за їх роботу в складний ковідний час. Натомість, їх намагаються тримати обіцянками підвищення зарплати. З початку пандемії в Україні звільнилося 75 тис. медиків. Тільки в січні 2021 року 6 тис. лікарів та медсестр залишилися без роботи. У деяких областях України усе тяжче формувати «ковідні» бригади.

Читайте також: Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку

Польща теж потерпає від браку лікарів і намагається заповнити вакантні місця професіоналами зі Сходу. Польські лікарі отримують у рази більше за українських, але також протестують через низькі ставки, погрожуючи новою хвилею міграції. Натомість спростивши процедуру законодавчо, фактично прийом на роботу лікарів з України та Білорусі блокується на місцях.
Польща гостро відчуває дефіцит медиків. Їй бракує 68 тис.лікарів і 40 тис.медсестр. Країна посідає нижчу сходинку в Європі за коефіцієнтом доступності лікарів (2,4 лікаря на 1 000 мешканців і 5,3 медсестер на 1 000 мешканців).

Брак медиків є проблемою протягом багатьох років. Одразу після вступу Польщі до ЄС лікарі поїхали у країни Західної Європи, бо у Британії чи Німеччині зарплати суттєво вищі й визнаються польські дипломи. 23 тис. представників цієї професії, які виїхали з Польщі та працюють у західних країнах, здобували освіту в Польщі, згідно з дослідженнями ОЕСР (травень 2020 р.). Якщо додати ще поляків, які на певному етапі свого життя виїхали за кордон і отримали там право займатися цією професією, їх кількість зросте до 70 тис. Утворилася так звана вікова діра, бо значна частка польських лікарів – пенсійного віку. Нині середній вік медсестри в Польщі – 52 роки, а до 2030 року прогнозується – 60 років. З того часу польська система охорони здоров‘я намагається вирішити проблему кадрового дефіциту, але безуспішно. Випускати більше медиків з ВНЗ також складно, бо їх немає кому вчити через знову таки дефіцит викладачів. Більшість лікарів в країні працюють у кількох місцях, на державні і приватні клініки, тому на викладання у них немає ані часу, ані сил.
На лікарів буквально «полюють» шпиталі по всій Польщі ї інколи через їх нестачу доводиться закривати цілі відділення. Коронавірус поглибив проблему браку медиків і оголив проблеми польської медицини. Зарплата польського лікаря у 1,5-2 тис. євро і вище для українського лікаря виглядає привабливою. Але не для самих польських медиків, які порівнюють її з винагородою в інших державах ЄС, особливо країнах Скандинавії, Німеччини, Нідерландах. У червні 2018 року Сейм навіть прийняв закон про методику визначення мінімальної базової заробітної плати працівників медичних професій, які працюють в установах охорони здоров’я, відповідно до якого встановлюють межу, нижче якої базову винагороду працівнику медичної галузі встановити неможливо.

Читайте також: Кулеба прокоментував припинення консульських послуг для чоловіків за кордоном

Медики можуть отримувати більше на чергуваннях і завдяки фактично необмеженій можливості додаткових заробітків в приватних клініках чи власних кабінетах. Однак вони скаржаться, що для цього працюють майже цілодобово. Через виснажливу роботу в пандемію і ризики пов’язані з нею, частина медиків йде на пенсію. Ще 15% лікарів та 10% медсестер в Польщі планують звільнитися після пандемії. У березні 2020 року у розпал третьої хвилі пандемії одразу 3 тис. медиків пішли на лікарняний на знак протесту – через незадоволення мінімальною зарплатою, професійне вигорання і нюанси здачі лікарських екзаменів на підтвердження спеціалізації. А в професійних асоціаціях погрожують черговою хвилею міграції. Іноземні клініки пропонують польським лікарям 10 тис. євро в місяць за 38 годин роботи в тиждень і додатково за понаднормові.

Читайте також: Тисячі безкоштовних квитків для молоді аби подорожувати Європою. Хто та на яких умовах може їх отримати?

Польські сайти пошуку роботи рясніють оголошеннями про нестачу лікарів в різних регіонах країни. У третю хвилю пандемії до компанії Gremi Personal надходить дедалі більше запитів від приватних лабораторій про можливість залучення технічного персоналу для взяття мазків на пунктах тестування біля польських кордонів, також є запит державних медичних установ на санітарів. Крім того, Будинки престарілих, які вкрай потребують опікунів для людей похилого віку.

З листопада 2020 року Польща вирішила переманювати «лікарів зі Сходу», щоби покрити власний дефіцит, спросивши їх процедури працевлаштування. Фіксується ріст зацікавленості з боку медиків України та Білорусі щойно польський уряд ухвалив закон. Медиків-іноземців переважно приваблювала можливість одразу приступити до роботи, без необхідності довгої процедури підтвердження диплому, яка раніше тривала 1,5-2 роки. Лікар, який скористався новим спрощеним режимом працевлаштування, отримує таке право як лікар без спеціалізації. Однак, якщо під час роботи він виконає всі необхідні умови для визнання повного права на роботу (нострифікація диплому, мовний екзамен), він може практикувати далі як фахівець, як і польські колеги. Якщо ж протягом 5 років лікар не підтвердить диплом за чинною процедурою, він позбавляється обмеженого права на роботу та має залишити Польщу.

Згідно з даними Вищої лікарської палати у Польщі працює 1699 іноземні лікарів – з України (616) та Білорусі (335), Росії (61) й інших країн. У Міністерстві розвитку, праці та технологій звітують, що в минулому році роботу в Польщі знайшов 41 лікар з України і 11 медсестер. У Міністерстві охорони здоров’я повідомили, що на початок травня 170 іноземних лікарів отримали роботу без нострифікації диплому, а також 16 медсестер. На розгляді відомства перебуває 403 заявки. По 177 вже ухвалене рішення. У 7 випадках вони були негативними.

Передбачалося, що лікарі швидше зможуть почати працювати, але на практиці їх прийом на роботу розтягується на місяці. Допуском до професії та контролем практики лікаря-іноземця займається Вища лікарська палата. На кінець березня до регіональних лікарських палат подано всього 29 заяв на отримання обмеженого права на професійну діяльність, з яких 10 отримали позитивний висновок, 3 – негативний, інші перебувають на розгляді. Міністерство охорони здоров‘я Польщі звинуватило лікарське самоврядування в блокуванні процесу з метою зберегти монополію. Натомість, очільники регіональних лікарських рад Польщі виступили зі спільною позицією, де пояснили, що заради безпеки пацієнтів мусять ретельно перевіряти документи, бо у них виникають сумніви у фаховості лікарів з Білорусі чи України, а також у їх рівні володіння польскою мовою. Адже вони отримують спеціальність через рік – півтора після закінчення медичного університету. В той час як в Польщі спеціальність здобувають 5-6 років. Тому по суті з працевлаштуванням закордонних медиків у Польщі відчутних змін немає – процедура залишається складною і залежною від рішень на місцях. Усе дуже індивідуально – шанси влаштуватися на роботу мают ті, хто доведе знання польської, свої компетенції і має, наприклад, карту поляка.

Масового відтоку медичних кадрів з України до Польщі не варто чекати за нинішніх умов з кількох причин. Міграція до іншої країни – серйозний крок, де йдеться не тільки про пошук роботи і підтвердження свого фаху, а й про адаптаційні та інтеграційні перешкоди. Наприклад, житло, воз‘єднання родини, і багато побутових питань. Міграція українського лікаря до Польщі кардинально різниться від міграції польського лікаря до Британії, якому не треба підтверджувати свій диплом і вчити іноземну мову, яку йому викладали в університеті. В Україні чи Білорусі не так багато лікарів, які добре володіють польською мовою, до того ж професійною медичною.

Процес працевлаштування в Польщі фактично ліг на плечі самих лікарів, які мають знайти клініку, додзвонитися до керівництва медзакладу у насиченому графіку роботи у пандемію і залагодити усі формальності з документацією. Охочих самостійно займатися бюрократичними процедурами, наразі, небагато. Більшість агенцій з працевлаштування також не стали масово працевлаштувати медиків в Польщі через тривалі процедури легалізації та відсутність великої кількості звернень від польських клінік. Відповідно з точки зору бізнес-складової – цей напрямок діяльності агенціям наразі не дуже цікавий. Поки що на ринку цим займаються лише невеликі агенції, які спеціалізуються на працевлаштуванні медиків. Але й там твердять, що процедура працевлаштування залишається складною і блокується через непорозуміння Мінохорони здоров’я Польщі і Вищої лікарської палати.
Наразі, недостатньо спрощеними процедурами користаються ті з українських медиків, хто вчив польську та планував переїзд за стандартною схемою. Або ті, кому складно побудувати лікарську кар’єру в Україні через корупцію в українських лікарнях. Особливо це стосується молодих лікарів-початківців, яким не вдається знайти добре оплачувану роботу, мотивацію працювати вдома і вони планують після навчання переїзд за кордон.

Україна в нинішній ситуації дефіциту медичних кадрів виглядає більш вразливою, тому що більш стрімко, ніж Польща може втратити молодих медиків, які закінчили українські медичні університети і хочуть переїхати до Польщі або інших країн Європи, щоби жити в країні зі стабільною економікою і політичною ситуацією. Для таких охочих молодих кадрів – нині спрощена система в Польщі – ідеальний варіант для лікарської міграції. Україна натомість все більше буде стикатися з тією самою проблемою, що і зараз Польща – старінням медперсоналу і тоді доведеться шукати лікарів з інших країн.