fbpx

Роботодавець дискримінує працівника – що можна зробити?


Що можна зробити, коли роботодавець дискримінує працівника? Рівне ставлення до працівників – це питання, яке важко чітко та об’єктивно визначити. Однак існують норми, які дозволяють працівникам відстоювати свої права проти дискримінації з боку роботодавця.

Читайте також: Карантин в Україні. Куди не пустять без щеплення

Положення щодо рівного ставлення у праці можна знайти в главі IIа КЗпП. Відповідно до ст. 183a § 1 (rozdzial IIa Kodeksu pracy. art. 183a § 1) : роботодавець повинен мати рівне ставлення до працівників  у трудових відносинах – читаємо в законі.

Роботодавець не може дискримінувати працівників за ознаками: статі, віку, інвалідності, раси, релігії, національності, політичних переконань, членства в профспілках, етнічного походження, релігії, сексуальної орієнтації, а також внаслідок зайнятості на визначений або невизначений термін.

Читайте також: Інформаційний довідник для українців в Польщі які планують подорожувати.

Також, положення КЗпП розрізняють два типи дискримінації: пряму та непряму.

Читайте також: Ryanair планує “агресивне розширення” на авіаринку України: до Пщльщі з 12 аеропортів України

Пряма дискримінація виникає, коли до працівника з однієї або декількох причин, перерахованих вище, ставляться або можуть поводитися менш прихильно, ніж з іншими працівниками.

Непряма дискримінація виникає тоді, коли в результаті очевидно нейтрального рішення, застосованого критерію або вжитих заходів виникають або можуть виникнути несприятливі диспропорції або особливо несприятлива ситуація з точки зору укладення та припинення трудових відносин, умов працевлаштування, просування по службі та доступу до навчання з метою підвищення професійної кваліфікації, які вважаються дискримінаційними, якщо положення, критерій чи дія не є об’єктивно обґрунтованими з огляду на законну мету, яку необхідно досягти, та засоби досягнення цієї мети є належними та необхідними.

Прикладом такої дискримінації є, наприклад, обмеження доступу до навчання працівників.

Дискримінація за ознакою статі – це також сексуальні домагання, що розуміються як будь-яка небажана поведінка сексуального характеру або пов’язана зі статтю працівника, мета чи наслідки якої – є порушенням гідності працівника, зокрема залякування, ворожого ставлення, створення принизливої або образливої атмосфери щодо нього.

Особа, щодо якої роботодавець порушив принцип рівного ставлення при працевлаштуванні, має право на компенсацію у розмірі  мінімальної винагороди за працю. Виплата компенсації призначається судом.

Верховний суд у рішенні від 9 червня 2006 р. III ПК 30/06 постановив, серед іншого, що тягар доказування відсутності дискримінації працівника покладається на роботодавця, однак спочатку працівник повинен вказати факти, що обґрунтовують твердження про нерівне ставлення до нього.

 

 


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account