У зв’язку з третьою річницею російської агресії та окупації Криму Росією Європейський парламент за поданням голови підкомітету безпеки та оборони SEDE Анни Фотиґи провів дебати на тему ситуації кримськотатарського населення, яке переслідують російські спецслужби та самооборона. Дебатам у Європарламенті передувала прес-конференція та зустріч із жертвами російських репресій і активістами, котрі захищають права людини в Криму.

Читайте також: Кулеба прокоментував припинення консульських послуг для чоловіків за кордоном

Прес-конференцію та зустріч у Європейському парламенті організували євродепутати від партії Право і справедливість Анна Фотиґа та Косма Злотовський.

Свої свідчення представили Бекір Дегерменджі (Батько Мастафи Дегерменджі – політичного в’язня та активіста Національного руху кримських татар, арештованого російськими службами безпеки 26 лютого 2014 року за участь у демонстраціях на захист територіальної цілісності України), Умар Ібрагімов (батько Ервіна Ібрагімова – члена виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар, якого викрали російські спецслужби 24 травня 2016 року і який зник безвісти) та Еміль Курбедінов (адвокат, захисник прав людини в Криму).

Читайте також: Тисячі безкоштовних квитків для молоді аби подорожувати Європою. Хто та на яких умовах може їх отримати?

У зустрічі взяти також участь посол України в ЄС Микола Точицький та голова фонду «Крим» у Польщі Різа Асанов.

Читайте також: 25-річна українка організувала в Гданську “цех” підробки документів

У вступному слові Анна Фотиґа наголосила на великій активності кримськотатарського народу у захисті територіальної цілісності Криму після російської агресії в 2014 році та на високій ціні, яку за це змушені вони та їхні родини платити.

Косма Злотовський, співорганізатор зустрічі, згадав про загрозу для стабільності усіх кордонів в Європі, яку принесла із собою безправна та така, що порушує усі міжнародні норми анексія Криму.

«Росія, крім порушення міжнародного права, принесла із собою в Крим порушення прав людини, репресії та переслідування кримськотатарського народу. Ці приклади – це тільки частина розповідей про тиск, якому піддають кримськотатарський народ, аби прогнати його з Криму. Тиск, що нагадує політику масових депортацій, жертвами яких стали кримські татари у 1940-1950-их роках», – сказав Злотовський.

Посол України в ЄС звернув увагу, що у кожній його розмові з представниками євросоюзної адміністрації та влади він наголошує на необхідності збереження санкцій проти Росії. Він звинуватив міжнародні організації захисту прав людини, що ті не слідкують належним чином за дуже важкою ситуацією кримських татар.

«Дуже дякую пані міністр Фотизі за нинішню зустріч і її активність на користь України. Свідчення, котрі ми нині почуємо, дозволять євродепутатам з різних країн зрозуміти, що насправді відбувається в Криму і якою є ціна російської окупації цього півострова», – сказав посол Точицький.

Найважливішою частиною зустрічі стали свідчення жителів Криму – кримських татар, які стали жертвами репресій з боку російських спецслужб.

Бекір Дегерменджі, батько Мустафи Дегерменджі, розповів про судову тяганину, що триває вже багато місяців у справі арешту його сина, про сфабриковані зізнання свідків та перешкоди в роботі адвокатів.

«Здається, що жодного поступу у судовому розгляді немає. Влада робить те, що хоче, аби нас залякати, змусити нас замовкнути та покинути Крим. Але нам нікуди їхати, бо Крим – наш дім», – сказав Бекір Дегерменджі.

Умар Ібрагімов розповів історію викрадення свого сина – Ервіна Ібрагімова:

«Мій син, член Всесвітнього конгресу кримських татар, був викрадений 10 місяців тому. Я знайшов його авто за 300 метрів від дому, з ключами у запалюванні», – сказав Ібрагімов.

«Я звертався до поліції, прокуратури, спецслужб, але ніхто не прийняв моєї заяви. Маємо відеозапис з камери з сусіднього магазину, на якому видно, як його затримувала поліція. Видно, що вони чекали саме на нього, слідкуючи за ним, а перед затриманням пропускаючи інші авто. Знаючи, що його чекає, він хотів втекти. Його повалили на землю та полягли до поліцейського авто», – розповів схвильований Ібрагімов.

Він представив відеозапис затримання і повідомив, що вдалося навіть встановити реєстраційний номер авто. «Попри численні зусилля, нам досі не вдалося з’ясувати, що сталося з моїм сином. В усьому Криму я розвісив плакати із інформацією про його пошуки. Але представники влади їх поздирали», – сказав чоловік.

Адвокат та захисник прав людини в Криму Еміль Курбедінов розповів про увесь механізм, що правоохоронна система в окупованому Криму застосовує з метою репресій проти кримських татар. Курбедінов звернув увагу, що часто підставою для затримань та обвинувальних вироків є звинувачення у тероризмі, що не мають нічого спільного з правдою.

«Справа доходить до провокацій російських спецслужб, які намагаються створити враження, що кримськотатарські мусульмани – це ісламські екстремісти і таким чином обґрунтувати репресії проти них. Цьому сприяють ся дуже нечіткі положення про тероризм, які легко можна використати у репресіях проти учасників громадських зібрань та проти членів політичних організацій», – відзначив Курбедінов.

Він зауважив, що російські спецслужби часто застосовують інструменти, заборонені навіть російським законодавством.

«Обшуки проводять не для того, щоб щось знайти, а для залякування нас, наших дітей та наших сусідів. Під час допитів, не повідомляючи про жодні причини, у нас беруть відбитки пальців і навіть тести ДНК», – сказав адвокат репресованих осіб.

Еміль Курбедінов описав також умови роботи юристів, котрі захищаються права людей в судах. На порядку денному – ігнорування протестів та клопотань захисників, перешкоджання участі у судових слуханнях, а також залякування та арешти самих адвокатів, щоб завадити їм у роботі на користь своїх клієнтів.

Еміль Курбедінов наголосив на великій ролі громадської журналістики та усіх осіб, котрі залучені до захисту прав людини в Криму у прориві інформаційної блокади, що стосується усіх достовірних вістей на тему порушення прав людини російською окупаційною владою.

Голова фонду «Крим» у Польщі Різа Асанов наголосив на факті, що кримські татари використовують виключно мирні форми боротьби з російською окупацією та відкидають насильство як інструмент досягнення політичних цілей.

ECR,PE, gim, wPolityce/Т.А.