fbpx

Що далі після Брюсселя?


Доброго дня. Гостями «Польського радіо» є депутати Сейму Ґжеґож Длуґі з «Кукіз’15», Анджей Галіцький з «Громадянської платформи», Ярослав Селлін з «Права і справедливості», що також є віце-міністром культури і національної спадщини, депутат Європарламента Ярослав Каліновський з «Польської селянської партії», а також міністр Кшиштоф Щерський з Канцелярії президента.

Читайте також: Незабаром в Польщі: обов’язкові номерні знаки для велосипедів

Лідери «Права і справедливості» та міністри уряду з букетами білих і червоних троянд привітали прем’єрку на летовищі після її повернення з Брюсселя. «Ми боролися за польські справи, боролися за принципи. Це не поразка, а перемога», – заявила Беата Шидло. Вона не підписала підсумкового документу цього саміту. А президент Анджей Дуда привітав Дональда Туска із переобранням.

Про те, що сталося, було вже сказало чимало слів. А тепер варто з огляду на все це подивитися на майбутнє і сказати, що буде далі. Якими є шанси, що голос Польщі враховуватиметься на європейській арені? Чи вдасться уникнути формування Європи різних швидкостей?

Читайте також: Правила в’їзду до України. Важливий нюанс

Говорить Ґжеґож Длуґі, «Кукіз’15»:

Читайте також: Краків пропонує туристам дешевші квитки на громадський транспорт

– Європа різних швидкостей існує давно. Передусім я маю на увазі Єврозону, що вже є окремою швидкістю, в котрій Польщі немає. Я не кажу, що вона має там бути, а вже тим більше, що має бути зараз. Отже, зараз лише питання, чи ота перша швидкість ще більше інтегрується і ми опинимося ще далі від них, чи вона вибере інший напрямок розвитку? Натомість, те, що сталося, не є для Польщі чимось добрим. Насправді, ми маємо проблеми з двох боків. По-перше, це потужні іміджові проблеми. В той же день, коли відбувалося голосування, ми говорили у залі Сейму, за ініціативи нашої фракції, про якість нашої дипломатії. Їй не вдалося вмовити ані одної країни, аби вона була на тому самому кораблі, що й Польща. Тобто ця якість жахлива. Але найгірше те, що буде далі. Я гадаю, що це тільки польський уряд вважає, що ми регіональний лідер. Бо ми ним не є. Якщо запитати інші країни Вишеградської групи, то вони не знають, що Польща є лідером. І це ми показали в Брюсселі. Натомість, проблемою, на мою думку, є те, що ми ще більше розійшлися з сусідами. Хоч на чолі Європейської ради стоїть людина, котра (…), я би сказав, дуже дбатиме про те, аби не допустити ізоляції Польщі. Проте, я знаю, що врешті станеться навпаки.

– Отже, як наші можливості впливу на європейські рішення, а також наші союзи виглядатимуть у майбутньому?

Кшиштоф Щерський, Канцелярія президента Польщі:

– В тому, що сталося, передусім проявився черговий європейський поділ. Це дуже недобре, оскільки Дональд Туск є сьогодні головою Європейської ради з неповним мандатом, бо не отримав підтримки з боку всіх членів ЄС. Так само сталося під час обрання голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера. Він також не отримав абсолютної більшості. І це було симптомом того, що Євросоюз починає тріщати по швах. По-друге, з того, що далося взнаки під час цього голосування, цікаве те, наскільки живі стереотипи, що ділять Європу на Схід і Захід. Здавалося, що це все вже минуло, натомість, всі ті тексти, котрі емоційно вибухнули після цього голосування, у тому числі з боку президента Франції, демонструють, що такі стереотипи надалі дуже актуальні на Заході, і що рівність декларується лише на словах, але у практиці, коли трапляється протистояння у поглядах, наша частина Європи вважається такою, що має менше право голосу. Це, зрештою, сам Туск багаторазово підтверджує, говорячи про Польщу і Вишеградську групу як про периферію Європи.

Анджей Галіцький, «Громадянська платформа»:

– Скомпрометував себе ПіС, а не Польща, на щастя. І всі це бачать. І зараз треба докласти всіх зусиль, аби закрити той розділ, сором, що ви зробили. На щастя, президент Дуда не послухав вас і привітав голову Європейської ради. (…) Натомість, проблема набагато серйозніша. Бо, говорячи про правила гри, у другому таймі ви хотіли грати у гандбол, а починали ми грати у футбол. Якщо ви цього не розумієте, то, просто, немає про що говорити. Проблема полягає в тому, що це ми, поляки, заплатимо за це, тому ми не можемо до цього допустити. Отже, на щастя, ми також дуже сильні в Брюсселі і голова Туск теж, власне, об’єднує Європу. (…) А кажучи серйозно, не можна обманювати поляків. Бо вся та кампанія, спрямована всередину, не сприяє інтересам Польщі.

Звертаюся до євродепутата Ярослава Каліновського. Що польська дипломатія повинна вчинити, аби сформувати якісь справжні союзи довкола справи Європи кількох швидкостей?

– Я не знаю, коли вдасться виправити ті помилки, які дотепер було зроблено. Якщо згадати про отой неформальний мінісаміт чотирьох держав у Версалі. А там повинна була бути Польща. Тоді, коли Велика Британія виходить з ЄС, Польща повинна зайняти її місце і дискутувати з найбільшими [країнами – ред.] про майбутнє Євроспільноти. Її там не було, бо сьогодні така позиція Польщі в Європейському Союзі. І саміт, за котрим ми всі спостерігали з великим несмаком і сумом, демонструє цю позицію: самотність, ізоляція, і з усією повагою до пані прем’єр, адже це прем’єр польського уряду, її аргументи викликали роздратування і спротив. Те, хоч би, що кожна держава має право вето.

– А що з цим зробити?

– Я маю враження, що досвід цього саміту повинен стати поворотним пунктом у політиці. Потрібно шукати союзників. Не можна ображати Німеччину, кажучи, що вони всіх підкупили і залякали. Не можна ображати французів. Звісно, їхній президент висловився дуже погано і щодо цього я не маю ані найменшого сумніву. Але якщо ми не матимемо там друзів і союзників, то справді втратимо дуже багато: і в питанні щодо можливостей розвитку, і щодо нашої безпеки.

Ярослав Селлін, «Право і справедливість»:

– Якщо йдеться про майбутнє, то звернімо увагу, що за два тижні відбудеться черговий саміт Європейської ради в Римі, ще й ювілейний – з нагоди 60-річчя початку процесу європейської інтеграції. І, на мою думку, на цей саміт всі їдуть з певним похміллям після того, що сталося кілька днів тому в Брюсселі. Адже було порушено певний важливий принцип, говорячи про те, що на високі посади в адміністрації Європейського Союзу не висувають людей, котрі не мають підтримки власного уряду. Відбувалося також зловживання правовими процедурами, аби обґрунтувати те, що підсумки того саміту, котрий, власне, закінчився, є обов’язковими. І щойно у Версалі відбулася зустріч чотирьох лідерів найбільших держав Європейського Союзу, вже без Великої Британії, де було повідомлено, що добрим сценарієм для ЄС є утворення різних швидкостей інтеграції. Якщо такі пункти з’являться у римському документі за два тижні, то, по-перше, той саміт, котрий, власне, закінчився, свідчить про глибоку кризу і відсутність аналізу помилок, що роблять європейські еліти щодо подальшого майбутнього ЄС. По-друге, якщо така версальська політика знайде продовження, тоді ми опинимося на дуже стрімкому шляху до того, аби Європейський союз (чого я ані собі, ані Європі, ані Польщі не бажаю) залишився як проект в минулому. І така загроза, на жаль, існує. (…) Натомість я маю побажання для Дональда Туска, аби він, пам’ятаючи, що це його друга і остання каденція, відважився твердо виступати за те, щоб Євроспільнота не розпадалася і не йшла на різних швидкостях, та висувати власні політичні цілі, а не лише ті, що пропонуються у найважливіших європейських столицях, особливо в Берліні, щоб, якщо будуть такі кризи, як з емігрантами чи суперечка про СО2, він твердо пам’ятав про інтереси Польщі та країн Центральної Європи, і щоби перестав втручатися у внутрішні справи будь-якої країни-члена ЄС, як він це робив у відношенні до Польщі.

Trójka/А.М.


Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account