Україна впритул наблизилася до запровадження автоматичного обміну податковою інформацією. Це означає, що податкові органи інших країн, банківські установи та навіть компанії з переказу коштів в Україну, які не є банками, будуть передавати інформацію щодо своїх українських клієнтів, податковій адміністрації і НБУ(йдеться про так званий план BEPS, і введення стандарту CRS про автоматичний обмін податковою інформацією -ред). Про це розповів Нашій Польщі Президент Асоціації українського бізнесу в Польщі Ярослав Романчук. За його словами, остаточне слово в цій справі мають сказати депутати Верховної Ради України, що повинні ратифікувати вже підписану міждержавну угоду.

Читайте також: Польські аграрії влаштовують акції протесту на польсько-українському кордоні

Коли народні обранці візьмуться до цього питання спрогнозувати важко, особливо зважаючи на наближення кінця їхньої депутатської каденції. Та коли це станеться, ДПА отримає інформацію не лише про фінансові потоки юридичних осіб, а й про отримані пересічними українцями прибутки за кордоном, щонайменше про ті, що отримані легально, наприклад за офіційну роботу в Польщі. І відповідно зможе порівняти задекларовані прибутки з реальними.

Власне в цьому місці, частина читачів згадає про угоду про уникнення подвійного оподаткування. Насправді вона й далі захищає українських заробітчан, однак навіть вона не скасовує іншого обов’язку декларувати доходи отримані наприклад у 2018 році за кордоном. Про те що така кампанія стартувала ще від 1 січня 2019 року податкова писала на своїх порталах. А там чітко вказано, що “Фізичні особи, що є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи”.

Читайте також: Українські пенсіонери будуть отримувати у Польщі свою пенсію в місцевій валюті

Також там вказано, що “іноземні доходи є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Читайте також: Генеральне консульство Польщі у Львові припинило приймати заявки на отримання карти поляка

А що ж угода про уникнення подвійного оподаткування?

У ДПА зазначають, що між Урядом України та Урядами інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

І пояснюють: “Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України”.

Тобто, податкові резиденти України мають задекларувати отримані доходи за кордоном і надати довідку про сплату податків і зборів. І якщо податок на доходи фізичних осіб у багатьох країнах, зокрема Польщі та Україні, фактично однаковий(18%) і не може бути двічі стягнутий, то 1,5% військового збору в Польщі звісно не стягують, але ж згідно з українським законодавством такий збір з доходів потрібно сплатити. В кожному індивідуальному випадку 1,5% від отриманого прибутку ніби й небагато, а коли мова йде про мільйони заробітчан уже назбирується чимала сума.

Якщо ж платник зможе довести, що для цілей оподаткування — нерезидент, то він звільняється від сплати в Україні податків на іноземні доходи, а сплачує ПДФО і військовий збір лише з доходів джерелом з України.

На цьому місці ще десятки тисяч українців з полегшенням видихнуть, адже впевненні в тому, що вони не є податковими резидентами України, бо центр їхніх життєвих інтересів за її межами. Однак і тут є один нюанс…про це знаєте хіба Ви, а от у податковій за замовчуванням стоїть опція, що всі громадяни України є її податковими резидентами, допоки не доведено зворотне.

Юристи для видання finance.ua розповіли, що всупереч правилам, податкові органи України все ж таки схильні вважати всіх власників українського паспорта податковими резидентами нашої країни. А тому донараховують податкові зобов’язання, якщо виявляють факти отримання доходу за кордоном. Якщо Ви завчасно не попередили ДПА, що плануєте міняти центр своїх життєвих інтересів, то довести це можна вже в суді. Перебування за кордоном у більш ніж 183 дні за рік можна підтвердити довідкою з Держприкордонслужби. Надавши суду й інші докази, можна підтвердити, що ви маєте місце проживання, тісні особисті й економічні зв’язки в країні, де отримували дохід, а, отже, не є податковим резидентом України, не є платником податку на доходи фізичних осіб та не зобов’язані подавати податкову декларацію.

До речі, якщо ви все ж є податковим резидентом України то нагадаємо, що подати декларацію за торішні доходи потрібно до 1 травня 2019 року.

Також про всяк випадок зазначимо, що відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ і становить 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.  За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Крім того, згідно ст.164-1 КУпАП застосовується адміністративна відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 51 до 136 грн). За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн).

Звісно, на перший погляд суми не виглядають страшними. Натомість їхня несплата може знову привести в зал судових засідань, а там, за борги перед державою, і до заборони на виїзд за кордон не далеко.

В жодному випадку ми не ставили за мету залякувати читача, однак вважаємо своїм обов’язком розповісти про такі речі. А от що роботи з отриманою інформацією і як чинити далі, вибір за Вами.

До речі, про те що Польща вже активно бере участь в обміні податковою інформацією ми розповідали й про це можна почитати тут. Щоправда, поки країна більше споживає такі дані, ніж ними ділиться з іншими. Ну а те, що Україна рано чи пізно приєднається до цієї справи теж сумніватися не доводиться, адже мова йде про податки, що мають наповнювати державний бюджет. Як приклад, можете простежити за долею власників автомобілів на єврономерах.

Фото ілюстративне