fbpx

Україна проти Росії в Гаазі


Розгляд позовів України проти Росії суд у Гаазі розпочав 6 березня. Українська влада звинувачує росіян у підтримуванні терористичних організацій та переслідуванні українців і кримських татар у загарбаному Криму. За ствердженням Києва, Москва порушила таким чином дві конвенції ООН про тероризм та дискримінацію.

Читайте також: У Польщі стартував проєкт який допоможе освітянам з України знайти працю за фахом

Російська делегація відкидає звинувачення Києва і представляє свою версію подій наголошуючи, що це Україна несе відповідальність за війну на Донбасі, а терористи отримують зброю не з Росії, тільки переняли її від української армії.

Україна подала до суду на Росію у січні 2017 року. На думку оглядачів, справу будуть розглядати роками. Цілком можливо, що Міжнародний суд в Гаазі перенесе судові процеси, як він зробив це у 2011 році з позовом Тбілісі щодо російської агресії у Південній Осетії в 2008 році. Однак, експерти не виключають, що Україна повторить успіх Нікарагуа. У 1986 році Суд в Гаазі постановив, що США порушили права людини, підтримуючи місцевих правих партизанів «Contras».

Читайте також: Wizzair та Ryanair скасовує рейси з Польщі. Названо причину

Гостем ефіру є експерт Польського інституту міжнародних справ Данієль Шеліґовський. Росіяни твердять, що справа не підпадає під юрисдикцію Міжнародного суду, мають рацію?

Читайте також: Управління поліції оприлюднило кількість загиблих на дорогах Польщі у 2023 році

Данієль Шеліґовський: Передовсім треба сказати, що ця справа дуже складна. Чим взагалі є Міжнародний суд? Це головний судовий орган ООН. Членство в ООН автоматично не означає, що держава знаходиться під юрисдикцією цього суду. І тут є дуже цікава інформація, а саме, чому названо ці дві конвенції, одну про фінансування тероризму, і другу про дискримінацію? Їх названо тому, що Росія підписала ці конвенції і їх ратифікувала. А отже, за це Росія може бути притягнута до відповідальності. Натомість, з української точки зору, це все таки, другорядні справи. Україна хоче, щоб Міжнародний суд визнав, що анексія Криму була нелегальною, і що це Росія розпочала війну в Україні. Отже, тут треба вказати, що справа не стосується цього питання, і Міжнародний суд не буде вирішувати, чи загарбання Криму було легальним чи нелегальним, вже незалежно від того, що анексія не була легальною, і ми про це знаємо. Росія докладає зусиль і намагається відвернути ситуацію. Скидає вину на Україну, проте, у міжнародних суддів настільки великий досвід, що вони вміють розпізнати такі риторичні трюки

Росіяни, наприклад, заявляють, що бойовики на Донбасі беруть зброю від української армії. Такими заявами осмішують себе.

Данієль Шеліґовський: Так. Я додам, що там є ще другий агрумент, який представлено у Міжнародному суді, а саме, що це озброєння для бойовиків не надходить з Росії, тільки було роздобуте з місцевих ще радянських арсеналів, які знаходилися на донбаських шахтах. Проте, я хочу повернутися до твердження, що це складна справа. Ми, по суті, не знаємо, які докази є в України, та які докази Київ представить у суді. Одне з положень цього судового процесу вказує, що Україна може його доповнювати новими доказами, що з плином часу є можливі модифікації. І вже маємо один приклад, а саме, росіяни представили у Міжнародному суді переписку з українським Міністерством закордонних справ. Українці заявляють, що ця переписка неповна, що деяких документів взагалі бракує, а отже, разом із цим, від українців надійшла велика кільність нових матеріалів. Тобто, на мій погляд, справу будуть розглядати роками.

Українці і сім’ї жертв збитого на Донбасі малайзійського літака мають надію, що й ця справа з’явиться при нагоді розгляду позову перед Міжнародним судом.

Данієль Шеліґовський: Так, у позові України, дійсно, є інформація, що ракета «Бук», яку привезли з Росії збила малайзійський літак. Мені тут важко сказати, яким буде вердикт суддів. Російська лінія оборони намагатиметься вказувати на деякі правові неточності. Росіяни, наприклад, вже заявили, що вказати, що ракета надійшла з Росії – недостатньо, бо навіть якщо росіяни надали таку ракету, то не знали, що її буде використано для збиття літака, що ця ракета мала бути доставлена для інших цілей, а це вже не є порушенням конвенції.

Були інформації, що вдалося виявити тих, хто натиснув кнопку, це можливо?

Данієль Шеліґовський: Було міжнародне слідство, його здійснила велика група міжнародних слідчих журналістів. Якщо ці результати вірогідні, а багато що це підтверджує, то думаю, це дуже імовірно.

Яка ваша думка стосовно Донбасу, точніше ЛНР і ДНР, які заявляють, що відвертаються від України і повністю роблять ставку на Росію?

Данієль Шеліґовський: Ця частина Донбасу вже деякий час тому відвернулася в бік Росії, Росія фактично визнала документи цих республік, на цій території введено російський рубль, торгівля з Росією процвітає, допомогу місцевим також надає Російська Федерація, отже, цей процес триває.

Але вугілля з тамтешніх шахт продавали в Україну.

Данієль Шеліґовський: Так, у більшості ці шахти належать Ринату Ахметову, їх тепер перейняли бойовики. Натомість, тут ми маємо справу з таким своєрідним трюком, бо це можна сприймати як спробу чинити тиск на Ахметова, або, можливо, спробу продати це вугілля з Росії в Україну, тільки з, так би мовити, іншого напрямку. Нині український уряд немає звідкіля брати антрацит. Це вугілля Україні потрібне, а отже, на мій погляд, уся ця ситуація вказує на спробу чинити тиск на Україну, а якщо й ні, то напевно це спроба дестабілізувати українську економіку. Звичайно, у майбутньому Києву буде вигідніше купувати вугілля де-інде, не з Донбасу, проте це станеться не швидко.

Нині чітко відомо, що Росії Донбас не потрібний, отже, можна робити висновки, що рано чи пізно ці самопроголошені республіки будуть залишені на поталу.

Данієль Шеліґовський: Тут мета одна – включити ці окуповані території до складу України. і призвести до того, щоб вони стали ахіллесовою п’ятою, яка не дозволить Україні прямувати на Захід. Варіанти, яким чином цього досягти – різні. А що стосується того, чи ці землі будуть залишені самим собі, на мій погляд, цього радше не буде, бо йдеться про політичний контроль над всією Україною, і навіть статус-кво, який ми маємо нині, дозволяє впливати на закордонну політику Києва.

Гостем ефіру був експерт Польського інституту міжнародних справ Данієль Шеліґовський.

Trójka/Л.І.


Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account