fbpx

Українські музиканти які допомагають ЗСУ. Європейські тури – проблеми, перешкоди та враження


З початком повномасштабної війни росії проти України, майже кожний український музичний гурт за допомогою своєї творчості, почав збирати на потреби ЗСУ. Головним напрямком для цієї мети стали країни Європи, у яких зараз перебуває найбільша кількість громадян України.

Читайте також: У Бидгощі почали штрафувати пішоходів. Відео

Хоча на сьогодні, немає точної інформації про те, скільки коштів українські музиканти зібрали під час гастролей країнами ЄС для ЗСУ, з відкритих джерел можна побачити, що лише за 2022 рік, ця цифра коливається від 5 до 10 мільйонів євро, враховують лише відомі гурти та виконавців.

За словами засновника проєкту Foto-still – Олександра Воропаєва, саме новостворені музичні колективи та артисти зараз, здійснюють більш вагомий внесок у зборі коштів від гастролей. Причина – мінімальна вартість організації концертів, а головне – нова творчість, яка більше впливає на світ в умовах сьогоднішніх реалій.

Читайте також: Німці не видаватимуть українців призовного віку, а навпаки заохочуватимуть їх залишатися на довше

Читайте також: Яку максимальну кількість готівки можна зняти в польських банкоматах?

“Хлопці, які у перший день війни створюють абсолютно новий творчий колектив, аби боротися проти російської агресії, це феномен!”, – каже засновник проєкту Foto-still – Олександр Воропаєв.

Одним з таких прикладів, експерт називає проєкт “warнякання“, який був створений українцями Антоном Слєпаковим та Андрія Соколова як мистецькою реакцією на повномасштабне вторгнення російських окупаційних військ до України.

Антон Слєпаков — музикант відомий з 1997 року по гуртам «Я и друг мой грузовик» та проєкту «НеГрузовики», що стали одними з ключових представників альтернативної сцени Дніпра. Також, Антон є голосом гурту «ВГНВЖ» (в минулому «Вагоновожатые»), що був утворений у 2013 році. Дискографія містить три мініальбоми та три альбоми, один з яких зазвучав українською.
Андрій Соколов — електронний музикант проєкту walakos, звукорежисер гурту «ВГНВЖ» та дизайнер з дніпровським корінням.

9 березня проєкт “warнякання” повернувся з Європейського туру, в якому музиканти виступали містами Польщі, Австрії, Нідерландів, Німеччини та Норвегії. Згідно з розкладом туру, опублікованому на сторінках соцмереж музикантів, тур тривав понад місяць, а концерти відбувалися майже щодня.

Наша Польща (Далі – Ред.) — Знаємо що проєкт “warнякання” повстав як творча реакція на війну в Україні. Бачимо, що формат проєкту відповідає його назві. Як виникла назва проєкту?

Андрій Соколов (електронний супровід) — Назву вигадав Антон. Це певний характерний для нього стиль каламбурів. В цьому випадку, назва максимально точно відповідає суті — базікання із коренем war. Цілком влучна назва, на мій погляд, для опису роздумів та переживань у воєнний час.

Антон Слєпаков (поезія) — я дуже часто вигадую такі комбінації, гру слів. Потрібна була, така дуже відповідна потужна назва. слово warнянякання – як на мене, дуже підходить для назви цієї програми.

Ред. — На даний час у проєкту “warнякання” записано вже 20 треків, це досить потужний матеріал, створений менш ніж за рік. Як саме народжувались всі ці пісні?

Андрій Соколов — В цьому проєкті текст і його сенс є первинним. Вже після того, як текст готовий, я роблю для нього музику, що на мою думку підкреслить його емоційно та драматургічно.

Антон Слєпаков — ми називаємо їх треками, бо це не зовсім пісенний жанр.
та як… з’являлись у повітрі, треба було просто не ігнорувати та фіксувати всі емоції, нестачі в яких не було

Ред. — Презентація проєкту “warнякання” відбулась в Дніпрі, у травні 2022 року. Як за такий обмежений час вам вдалося створити такий якісний матеріал (написати музику, створити візуалізацію під кожний трек)? Як реагувала публіка на всі ці месседжі у текстах пісень, та чому саме Дніпро був вибраний для презентації проєкту?

Андрій Соколов — До першого концерту в Дніпрі, був ще виступ для волонтерської організації “Зграя” у підвалі їх штабу. Це був перший живий виступ. Після виступ у подвір’ї київського закладу “Сквот17”. І вже після цього ми зіграли у Дніпрі. Основний контекст останнього року зачепив кожного українця, життя змінилося кардинально, а отже і переживання, що відображені у треках, дуже і дуже близькі людям. Тому люди реагували дуже чесно і відверто. Найчастіше з проявів — це сльози та обійми. І як вже казав — презентували проєкт ми в Києві. Концерт у Дніпрі ми організували із дружньою нам командою Модуль / Abstract Beats. Тоді долучились до серії благодійних івентів “Комендантський джаз” у DCCC на початку травня 2022.

Антон Слєпаков — В Дніпрі це вже був третій iвент. Вперше ми зіграли в квітні концерт для волонтерської групи «Зграя», а потім ще у дворику нашого дружнього столичного закладу Squat 17b, а вже потім до Дніпра. Ми грали всюди, де нас запрошували та нас це дуже сильно стимулювали доповнювати програму та робити віжуали, саунд-дизайн, та всілякі ефекти. Спочатку програма була коротенька i ми «добивали» її до таймінгу повного івенту старим матеріалом, але він швидко відпав, бо був дуже недоречний в новому часі. на кожен новий виїзд ми робили прем’єру нових треків.

Ред. — перед Європейським турне, у проєкту “warнякання” був спільний тур зі Стасом Корольовим в рамках проєкту “КОНТУР”. Цей тур проходив містами України, де відбувались постійні обстріли та ракетні атаки. Знаючи, що є реальна загроза, ви все одно їхали в ці місця. Як пройшов цей тур?

Андрій Соколов — Після туру ми з Антоном обидва погодились, що це була одна із самих значущих гастрольних подій у нашому житті. Думаю, що завдяки великий, професійній та високомотивованій команді, тур пройшов у найкращий із можливих форм. Це була дуже відповідальна місія привезти у “поранені” міста частинку нормального життя — концерт. Зі сценою, світлом, екраном і класним звуком. Але і розважальними ці івенти назвати неможливо — скоріш емоційними та терапевтичними. В турі ми зустрічали багато понівечених міст та сіл, перекреслені долі та волю до боротьби, а ще багато болю та несправедливості — наслідки “звільнення від братів”. А ще очі людей, що приходили… Їх напевно неможливо забути.

Антон Слєпаков — Ми взяли з собою з Андрієм каримати та спальники, щоб в разі небезпеки в нас точно було де спати) в кожному місті, в кожному готелі я дивився де сховище, а де надійний коридор, куди можна перебратися під час ракетних атак, але нам пощастило. У Херсоні був прильот, коли ми робили саундчек на локації в сховищі, в інших містах ми тільки чули вибухи десь дуже далеко, а сама потужна атака випала на Дніпро, ми там не грали – це був день відпочинку перед Харковом. майже у всьому місті пропала вода та світло, але нам це не завадило відпочити. ми гуляли, святкували день народження нашої продюсерки Женi Вєдiщєвої, за рік повномасштабного вторгнення ми вже звикли до таких ситуацій. Всі виступи були надзвичайними – в більшості міст це були перші івенти з 22 лютого минулого року. Люди плакали, обіймалися, говорили слова вдячності – їм дуже важлива була увага та залученість. Турити під час війни – це дуже по особливому…бачиш наслідки руйнувань та людей, що продовжують в цьому жити…

Ред. — Європейські гастролі. Які міста вразили з позиції найбільшої кількості глядачів, а також кількістю донатів?

Андрій Соколов — Для мене це були концерти в Варшаві, Познані, Берліні, Амстердамі, Хаарлемі та Осло.

Антон Слєпаков — Мені здається, що найбільш круті виступи пройшли у Варшаві, Познані, Амстердамі, Гаарлемі та Осло.
Були ще особливі випадки у вигляді фесту у Берліні, або квартирника у Вроцлаві, вдома у Костi Поштара (Postman). А взагалі, всюди була особлива атмосфера. з приводу донатів – це завжди справа добровільна, ми нічого не очікуємо. Так в Осло, наприклад, після останнього виступу туру на сцену вийшла дівчина і запропонувала зробити нам аукціон, де змогла продати рукопис мого тексту та останню шапку Андрія за кругленьку суму)

Ред. — Які найбільші бюрократичні проблеми виникають при виїзді гурту на закордонні гастролі?

Андрій Соколов — Напевно це те, що заявки розглядають в останній день перед виїздом. Ти дуже ризикуєш, вкладаючись в логістичний план, готелі та квитки на транспорт. Адже відмови у дозволах на виїзд теж відбуваються. Тому ми вимушені резервувати житло та квитки в останній момент по завищеним цінам. Сумно, адже ці декілька сотень євро могли стати допомогою військовим і волонтерам. Але зараз механізм ще більше ускладнився. Із-за недобросовісних “артистів”, що скористалися процедурою та не дотримались зобов’язань тепер страждає вся індустрія.

Антон Слєпаков — Ми встигнули виїхати ще де умовних «покращень» контролю тих, хто вирушає за кордон. Ми прикріпили всі запрошення абсолютно всіх організацій та майданчиків ну напевно ще весь послужний список з ким ми співпрацювали та кому допомагали. Мінкульт все це уважно вивчав та дав нам дозвіл. Це був мій третій, в Андрія 5-ий виїзд за кордон, i, як бачите, ми завжди повертались.

Ред. — З якими підрозділами співпрацюєте, для яких підрозділів збираєте донати?

Андрій Соколов — З тими, кого знаємо особисто звичайно. Зазвичай це волонтерські групи — “Зграя”, “Українські мурахи”, фундація “MDU” та інші.

Антон Слєпаков — З тими, що звертаються до нас, або до організаторів події, коли є така потреба. Це волонтерські групи «Зграя» та «Українські мурахи», Module Squad, БУР, CCО ДУК, 69 Об ТРО, 107 ОМБр, 72 ОМБр, 247 батальйон 127 бригада ЗСУ, ТРО Схід та Північ, фонд Musicans Defend Ukraine… Це далеко неповний список для кого ми варнякали та збирали донати.

Ред. — На даний час “warнякання” є в доступі тільки на платформі Bandcamp. Чи є в планах проєкту, вихід на інші платформи, або презентація CD, вінілу або щось іншого?

Андрій Соколов — Були такі думки щодо ексклюзивного видання, але особисто я приберіг би це до періоду, коли від намірів ми перейдемо до дій. Зараз життя дуже непередбачуване і безґрунтовно заявляти зараз щось я особисто не готовий.

Антон Слєпаков — так, є певні плани видати фізичний реліз, якщо нічого не завадить будемо займатись певним перезаписом наших матеріалів, зведенням та майстерингом.

Ред. — Про плани на найближчий рік?

Андрій Соколов — Плани на рік, це велика розкіш наразі для тих, хто перебуває в Україні. Хотілося б лишитись в живих, з усіма кінцівками та більш-менш здоровою психікою.

Антон Слєпаков — Плани ми не будуємо, вони самі знаходять нас. Не встигли повернутись з туру, як вже опинились в перформансі «Безпечний простір», що створила частина команди нашого «Контуру», а на наступному тижні вже запрошують зробити наступний благодійний виступ.

Щоб бути в курсі останніх подій підписуйтесь на наш телеграм канал та сторінку у фейсбук.

Цікаві відео від нашого порталу


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account