fbpx

Українці шукають переважно неважку роботу з низьким рівнем відповідальності. Погоджуєтесь?

Німецький робітник за 17 днів в середньому виробляє стільки ж продукції, скільки український - за рік (дані з дослідження Світового банку, 2019 рік). Що не так з ефективністю роботи українців? Підготовлено за матеріалами texty.org.ua

Підприємці жаліються на проблему з пошуком найманих працівників і їхнє небажання працювати, а працівники своєю чергою – на низьку оплату та нестабільність. В результаті Україна – у другій сотні країн у рейтингу за продуктивністю праці (дані Міжнародної організації праці, 2019 рік). Хоча статистика Мінекономіки показує стабільне зростання продуктивності від року до року (принаймні за наявними даними – з 2001 до 2017 року).

Читайте також: Wizzair та Ryanair скасовує рейси з Польщі. Названо причину

На роботу, щоб відпочити
“Люди приходять на роботу, щоб відпочити від домашньої роботи, вони дійсно важко працюють у своїх господарствах, особливо це відчутно у віддалених від великих міст районах”, – розповідає Антон Кульчинський, комерційний директор українського представництва міжнародної корпорації, власник малого бізнесу з обробки природного каменю.

Ці спостереження підприємця підтверджує і дослідження Центр близькосхідних досліджень та Аналітичного центру УКУ “Культура (субкультура) бідності в Україні“ в якому читаємо: “Українці шукають неважку роботу з низьким рівнем відповідальності.”

Читайте також: Управління поліції оприлюднило кількість загиблих на дорогах Польщі у 2023 році

Антон вважає, що на особисту ефективність його найманих працівників впливають звичка прокрастинувати, відсутність орієнтації на результат, навичок приймати зважені й швидкі рішення. Та розуміння цього мають швидше власники бізнесу або корпоративна управлінська команда, ніж наймані працівники.

Читайте також: Як будуть працювати магазини в Польщі у неділю 24 березня?

“Із колективу у 20 людей лише двоє-троє здатні до внесення інтелектуальної складової та бути ключовими, а інші – просто виконавці, які відмовляються виконувати роботу, що змушує «включати мозок», бо просто хочуть натискати вимикачі на верстаті, проте заробляти удвічі більше”, – каже підприємець. І відзначає, що незалежно від навичок і рівня розвитку персональних якостей, всі працівники дуже ефективно об’єднуються у коаліції з метою збільшення зарплатні та влаштовують «італійські страйки» на релігійні свята. Власнику бізнесу важко думати про ефективність праці, він більше сфокусований на тому, як у таких умовах залишитись на плаву.

Дійсно сильно стимулюючими мотивами працювати ефективніше, на думку Антона Кульчинського, лишаються потреба в оплаті витрат, пов’язаних з утриманням житла і все, що пов’язано з дітьми – народження, навчання, одруження тощо. Відома теорія психолога Маслоу, яка передбачає «піраміду потреб» зовсім не пояснює мотиви таких працівників. В підсумку маємо картину, коли працівники розцінюють як обов’язок підприємця платити працівникові, за те, що він прийшов на робоче місце, але не завжди працював.

Людський фактор
«Чому б не штрафувати у приватних компаніях?» – розмірковує Кульчинський. І на це риторичне запитання має відповідь.
По-перше, стресова ситуація або негативні емоції суттєво знижують результативність роботи працівника.

По-друге, працівник завжди може знайти виправдання: якісь проблеми, особисті чи з устаткуванням (часто вигадані). У такому випадку роботодавець повинен витрачати додаткові кошти на контроль за працівниками, при цьому людина, яка контролюватиме, теж повинна бути в притомному стані та мати певний досвід.

По-третє, що найбільш прикро, винахідливість працівників, на додаток до очевидної брехні, призводить навіть до навмисного псування обладнання, аби піти з роботи раніше або отримати незапланований вихідний. При цьому працівник психологічно не буде миритися зі штрафом і в кращому випадку просто звільниться або зробить брак і тоді звільниться.

Його зарплата не може покрити брак, а довести, що це було зроблено навмисне – нереально. І не завжди є вихід у звільненні таких «безнадійних»: новий робітник входить у робочий ритм довго, а коли нема кадрів, то знайти заміну інколи буває дуже важко або неможливо, – і доведеться брати того самого… Тому роботодавцеві краще сфокусуватися на преміюванні як на більш продуктивному підході.

Однак, знизити вплив людського фактора, а то й зовсім його уникнути можна шляхом підвищення рівня механізації, що неможливо без інвестицій. Проте вкладатися капіталом і сподіватися на віддачу через роки за мінливих економічно-політичних обставин мало хто ризикує, тим більше не маючи «зайвих» грошей.

Зарплата замість заробітку – зло
Підприємець Олександр Гриньов, що вже сьомий рік виробляє одяг під українським брендом, вважає найбільшою проблемою байдужість працівників як до власних результатів роботи, так і до роботи компанії – звичку отримувати зарплату, а не заробляти гроші.

“Наші співвітчизники з легкістю готові працювати 10-14 годин за кордоном за 800 євро, при цьому ті ж самі умови в Україні вважають неприйнятними”, – зауважує він.

“Опитані усвідомлюють відмінності роботи в Україні й за кордоном. Дуже помітно, як важко українці працюють за кордоном – і їх цінують як працівників, які вміють добре потрудитися. Але чомусь ці моделі в Україні не відтворюються. Зі слів людей стає очевидно, що за кордоном українці працюють, а сюди вони повертаються відпочивати.«Там за кордоном треба пахать по нашим міркам…», – зазначає один з опитаних. І додає про заробітчан, що повернулися додому: «Тут вони розслабляються». Повернення в Україну сприймається, як «нарешті відпочити від роботи».

Як в один голос зазначають підприємці, з якими ми поспілкувалися, працівники не розуміють, або відмовляються розуміти, що від їхньої особистої старанності та активності на робочому місці залежить рівень і їхнього заробітку – як наслідок фінансового успіху компанії.

Непотрібна освіта
“Продуктивність праці залежить також від рівня кваліфікації робітника, – зауважує Олена Ламанова. – Нині у нас надто велика нестача саме кваліфікованих фахівців, проте це вже питання системи професійної освіти”.

Здавалося б, які питання до фахової підготовки, коли близько 80% випускників українських шкіл здобувають вищу освіту?

У промзоні на околиці Тернополя у скромному цеху щодня світиться допізна. З дня на день тут має бути готова конструкція вітрогенератора, над якою працює невеличка бригада хлопців разом з підприємцем Романом Яркуном.

“Рівень професійної освіти у більшості практично відсутній”, – говорить Роман, тож доводиться охочих молодих робітників навчати працювати за верстатом безпосередньо в процесі роботи, так само, як і переучувати досвідчених фахівців 50+ років, що встигли почати свою “кар’єру” на радянських підприємствах: “Сучасні технології виробництва вимагають інших знань та навичок”, – коментує підприємець, – а в наших ВНЗ навчають за застарілими стандартами”.

За словами підприємців, робітники працюють більш-менш старанно доти, поки сам підприємець також працює у цеху, за станком, при цьому часто виправляючи помилку робітника і тим самим ще раз навчаючи його. Та варто зайнятися паперами чи відлучитися на ділову зустріч – як робітники влаштовують “перекур” і не на годинку, незважаючи на те, що кожен має план виробітку і виконання понад норму винагороджується фінансово. Мало того, у випадку неякісної роботи чи зламаного обладнання (через неправильну роботу) часто знаходять виправдовування.

Як рахують продуктивність
Індекс продуктивності праці державні органи вираховують за різними формулами, зокрема співвідношенням обсягом ВВП та кількості працездатних осіб або ж до кількості годин відпрацьованого часу. На сьогодні, більш релевантним показником вважається саме обсяг ВВП на годину відпрацьованого часу. Саме у такий спосіб можливо хоч якось вирахувати продуктивність праці фахівців інтелектуальних і творчих спеціальностей (програміст, конструктор, наприклад), а не лише таких, що безпосередньо зайняті виробництвом конкретних продуктів (механік, слюсар за станком).

У ВВП враховується розмір оплати праці найманих працівників та чисті податки на виробництво. У невиробничій сфері виміряти обсяг виробленої продукції важко – це не кілограми та кількість штук ідей чи рішень. Тому просто в розрахунках індексу обсягу продукції враховують динаміку кількості робітників, індекс цін, а також отриманий від наданих послуг дохід.

А як на вашу думку, чи може польський досвід українців змінити ставлення до роботи на батьківщині? Напишіть про це у ваших коментарях.

Фото: з відкритих джерел


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account