fbpx

Українцям стали частіше відмовляють у в’їзді до ЄС. Які причини та чи вплине це на безвіз

viza

Кількість відмов громадянам України у в’їзді до країн ЄС і Шенгену у 2018 році зросла на 55% у порівнянні з показником 2017 року, і склала понад 57,5 тисяч випадків, тоді як у 2017 році було трохи більш як 37 тисяч. Про це повідомляє ГО “Європа без бар’єрів” з посиланням на щорічний аналіз ризиків Європейської агенції кордонів і берегової охорони (Frontex).

Читайте також: Український Уряд ухвалив механізм підтвердження кваліфікації медиків, які працевлаштовуються за кордоном

Абсолютна більшість (приблизно 53 тисячі) відмов громадянам України відбулася на наземному кордоні (зокрема, за даними польської Прикордонної служби, на українсько-польському кордоні у 2018 році відмовили у в’їзді 46184 громадянам України).

Двома головними причинами відмов є брак документів, аби обґрунтовували мету поїздки та умови перебування (22 735), а також відсутність достатніх коштів для існування (для Польщі зараз це 75 злотих на добу, але не менше 300 злотих на термін від 1 до 4-х днів) – 15 605. Також серед поширених причин – відсутність чинної візи або дозволу на проживання (5 829), відсутність невикористаних днів у рамках 180-денного періоду (5 786), наявність запису щодо особи у Шенгенській інформаційній системі (5 995). Також продовжують траплятися випадки, коли особи намагаються перетнути кордон без чинного документа для подорожі (наприклад, закордонного паспорта) – 94.

Читайте також: У Познані організували курси по вивченню польської мови для літніх українців

Зростання кількості відмов у в’їзді – неприємна тенденція, адже зростання цього показника на понад 50% (наприклад, протягом двох місяців до аналогічного періоду минулого року) є формальним критерієм, ґрунтуючись на якому, Єврокомісія або країна-член ЄС можуть (але не зобов’язані) запустити механізм призупинення безвізових режимів. Проте ця тенденція, на переконання “Європи без бар’єрів” принаймні, поки що не є критичною з урахуванням контексту та масштабу руху осіб між Україною і ЄС.

Читайте також: У Польщі розпочався «Тиждень допомоги жертвам злочинів»

По-перше, таке зростання – природний наслідок лібералізації візового режиму, адже тепер люди, які мають негативну історію в шенгенській інформаційній системі, або не вміють дотримуватися правил руху, не відсіюються на етапі консульських установ. Через схоже зростання у відмовах у в’їзді після скасування віз свого часу пройшли країни західних Балкан і Молдова.

По-друге, українці дуже мобільні, і протягом кількох років посідають перші місця за такими показниками, як кількість поїздок до ЄС, кількість дозволів на проживання тощо. Наприклад, за даними польської Прикордонної служби, тільки через наземний кордон громадяни України в’їжджали до Польщі у 2018 понад 9,5 мільйона разів, а відмов при цьому зафіксовано 46 тисяч. Тобто відмови у в’їзді на польському кордоні складали близько 0,5%.

Всього ж, за даними Державної прикордонної служби України, громадяни України здійснили понад 33 мільйони поїздок до ЄС за півтора року з 11 червня 2017 року по 1 січня 2019 року.

Також, за даними Євростату, у 2017 році громадяни України отримали найбільше дозволів на проживання на території ЄС – понад 660 тисяч.

До того ж, за таким чутливим для ЄС показником, як кількість прохачів притулку, Україна вже кілька років поспіль демонструє стабільне зниження.

Тож на тлі цих даних, негативна міграційна статистика України, хоч і має порівняно високі показники, наразі не сприймається як загроза у країнах ЄС. Це, зокрема, підтверджено другим щорічним звітом Єврокомісії у рамках механізму призупинення безвізових режимів. Проте Україна вже доволі близько підійшла до небезпечної межі. Подальше зростання цих показників може змінити ситуацію, тому українським органам влади, медіа і профільним громадським організаціям варто продовжувати інформування про правила поїздок до ЄС.

Фото ілюстративне


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account