fbpx

Від 1 січня роботою Європейського Союзу керує Мальта


За півроку головування в Раді Європейського Союзу, Словаччині вдалося закінчити декілька справ. Досягнуто згоди про скасування віз для грузинів, проте рішення відносно безвізового руху для українців відкладено на цей рік. Невирішеним залишається основний спір, який стосується міграції. Восени на саміті у Братиславі прозвучали ствердження про гнучку солідарність у справі міграційної кризи і декларації про пошуки компромісу. Ці зусилля закінчилися невдачею. Проте, словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо підбив підсумки президентства своєї країни в ЄС словами: «позиції наблизилися, атмосфера є кращою».

Читайте також: У Гданську пройде акція подяки полякам

Брюссельська кореспондентка щоденника «Rzeczpospolita» Анна Слоєвська відзначила, що Словаччина не впоралася з найважливішою проблемою.

– Їй не вдалося довести до жодного компромісу, ані навіть до прогресу в дискусії про те, що робити з біженцями в Європейському Союзі. Можливо, Словаччина надто обтяжена своєю власною точкою зору. Вишеградська група, в тому числі Польща, виступає рішуче проти обов’язкового приділення визначеної кількості біженців. Можливо, такий погляд форсувався надто сильно і тому Західна Європа від початку не хотіла брати участі в дискусії, викинула ці словацькі пропозиції у смітник.

Читайте також: Українці у Польщі можуть отримати онлайн-консультації в ZUS рідною мовою

Підхід мальтійців до проблеми міграції відрізняється від словацького – додала Анна Слоєвська.

Читайте також: Лікарня на Львівщині отримала гуманітарну допомогу від Польщі

– У них зовсім протилежні інтереси, ніж у Словаччини, бо відомо, що це гранична держава і сюди також може прибути хвиля біженців з півдня. Отже, немає сумніву, вони форсуватимуть іншу точку зору, ніж Вишеградська група.

Пріоритетом на найближчі шість місяців головування в Європейському Союзі буде знайти компроміс у справі міграційної кризи – повідомив прем’єр-міністр Мальти Джозеф Мускат. Словаччина форсувала ідею, щоб солідарність у міграційній кризі вимірювати не лише кількістю прийнятих біженців, але й фінансовою підтримкою та допомогою в захисті кордонів. Греція, Італія, Швеція, Німеччина і Мальта відкинули цю ідею, домагаючись обов’язкового розподілу біженців між країнами Євроспільноти. Тепер, однак, прем’єр-міністр Джозеф Мускат говорив більш примирливим тоном.

Існує готовність до якнайбільшого наближення позицій. Ми зробимо, що в нашій змозі, аби до цього довести. Мені здається, всі усвідомили, що міграційний шлях Середземним морем – це ключова частина порозуміння. Необхідно врахувати не лише солідарність, але також захист і безпеку зовнішніх кордонів.

Глава мальтійського уряду додав, що закриття міграційного шляху через Середземне море буде можливим, якщо Європейський Союз досягне з країнами Африки порозуміння на зразок цього, яке підписано з Туреччиною. Завдяки ньому вдалося загальмувати хвилю міграції до Європи на Егейському морі. Взамін за 6 мільярдів євро та обіцянку скасування євросоюзних віз для громадян Туреччини, Анкара закрила кордон і погодилася приймати мігрантів, які нелегально переправилися на Старий континент.

До головних проблем, з якими Мальта змагатиметься протягом цього півріччя, належить «брекзит». Прем’єрка Великої Британії Тереза Мей попередила, що до кінця березня буде запущена процедура відокремлення від Європейського Союзу. Лондон підтримує тісне співробітництво з Мальтою, проте, на думку голови Інституту публічних справ Яцека Кухарчика, британці не повинні пов’язувати надто великих надій з головуванням Валетти в ЄС.

– Радше, в Європейському Союзі існує сильне відчуття потреби розрахувати британців з «брекзиту». Тобто показати, що політичну ідею міністра Боріса Джонсона: «з’їсти тістечко і далі його мати» – не можна зреалізувати на практиці. На мою думку, такі пошуки нинішнім британським урядом «троянського коня» не принесуть успіху і президентство Мальти тут надто не допоможе.

Як вважає голова Інституту публічних справ Яцек Кухарчик, основним принципом головування в Раді Європейського Союзу повинна бути теза: «перш за все – не шкодити». За словами експерта, ситуація є складною, проте стан Євроспільноти не залежить від президентської країни, а від готовності європейських столиць до конструктивного співробітництва.

Виборчий період, який від минулого року триває у важливих західних державах, ускладнює приймання ключових рішень відносно європейської і світової політики – звернув увагу голова Фонду імені Казімєжа Пуласького Збіґнєв Пісарський. Цього року президента і новий парламент обиратимуть у Франції, парламентські вибори відбудуться також у Німеччині і Нідерландах. Як додав політолог, після досвіду «брекзиту» і перемоги на президентських виборах у США Дональда Трампа, важко довіряти опитуванням. Невідомо, якого кандидата на посаду президента висуне у Франції лівиця і як на виборах поводитиметься Соціал-демократична партія Німеччини.

– Частина політиків, таких як Мартін Шульц, повертається до політичної діяльності у своїх країнах, у зв’язку з чим, це буде своєрідне перетасування. Проте, в якомусь сенсі, Європа опинилася на повороті. Тим більше було б добре, щоб люди, які переможуть, особливо – в Берліні і Парижі, були настільки сильними особистостями, щоб зуміли взяти на себе відповідальність.

Після досвіду минулорічних подій, зокрема рішення британців відокремитися від Європейського Союзу, треба бути готовим до різних політичних поворотів – вважає Збіґнєв Пісарський. За словами експерта, у такому разі необхідними можуть бути рішучі дії європейських лідерів.

– Усі ускладнення, які ми маємо нагоду спостерігати від Москви, через Анкару, до Вашингтона – на жаль, не сприяють Європі. Я думаю, це повинно стати нагодою до пробудження для європейських лідерів. Уже пора надолужити згаяний час і не очікувати, що хтось нам безкоштовно щось дасть, забезпечить наші кордони, зніме з нас відповідальність за їх захист чи гарантуватиме допомогу і розвиток нашої економіки.

З огляду на вибори в кількох країнах Заходу, можна очікувати, що принаймні в першій половині цього року в європейській політиці триватиме тимчасове відстрочення – прогнозує експерт порталу EurActiv.pl Кшиштоф Кокощинський.

– Дві найбільші держави в Європейському Союзі, Франція і Німеччина, не захочуть приймати надто багато контроверсійних рішень. У випадку Франції – це період виборчої кампанії перед очікуваною зміною на посаді президента. Тому перше півріччя буде дуже обережним у політичному вимірі. Усі гравці уникатимуть значущих кроків, чекаючи спочатку на рішення Франції, опісля – на Німеччину, а меншою мірою також на Нідерланди.

На думку експерта, з огляду на виборчий процес, головні країни Європейського Союзу будуть утримуватися від цілком нових рішень.

– Майже напевне не будуть прийматися крайньо контроверсійні рішення, щоб не поставити наслідників у складній ситуації. Але, наприклад, у Німеччині передбачається продовження влади. Отже, якщо буде необхідність терміново прийняти якісь рішення, то вони будуть прийняті. Особливо, що в Німеччині існує значна узгодженість у багатьох питаннях закордонної політики, отже, там не буде жодних вагань.

Аналітик Польського інституту міжнародних справ Лукаш Оґроднік вважає, що цього року країни Вишеградської групи можуть зміцнити свою позицію в Європейському Союзі. До Вишеградської четвірки належать Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина. Виборчий календар у Європі може вплинути на їхню користь – оцінює експерт.

– Маємо президентські вибори у Франції, вибори до Бундестагу. Це може справити, що Франція і Німеччина – два ключові гравці під оглядом впливу на дебати в ЄС – будуть більше зайняті самі собою, своєю внутрішньою ситуацією. Це – нагода для Вишеградської групи спробувати вплинути на європейські дебати.

У багатьох питаннях Вишеградська група не є монолітом. Проте, в Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини дуже подібне бачення багатьох справ, зокрема проблеми біженців – відзначив Лукаш Оґроднік з Польського інституту міжнародних справ.

– Спільним знаменником є «ні» для обов’язових квот мігрантів. Держави Вишеградської групи відстоюють позицію, що допомога державам півдня, які найбільш обтяжені міграційною кризою, повинна відбуватися згідно з принципом добровільності.

До кінця 2017 року у Вишеградській групі головує Польща.

IAR/Н.Б.


Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account