Пояснення воєводи, що кількість запитів про дозвіл на працю і побит для іноземців є надто великою, не виправдовує зволікання з наданням дозволу на тимчасову працю — таке рішення за повідомленням видання gazetaprawna.pl, наприкінці березня виніс Воєводський Адміністративний суд у Вроцлаві.

Читайте також: Український Уряд ухвалив механізм підтвердження кваліфікації медиків, які працевлаштовуються за кордоном

Іноземець зголосився до воєводського управління з проханням надати йому дозвіл на тимчасовий побит і роботу. Подав заяву на ім’я воєводи та терпляче очікував на рішення. Безрезультатно. Час розгляду спливав, а разом із ним і заощадження. Не допомагали нагадування: всі листи скеровані до управління залишилися без відповіді. Коли минуло 7 місяців, чоловік вирішив оскаржити бездіяльність воєводи в Воєводському Адміністративному суді у Вроцлаві.

У поданій заяві наголосив, що термін розгляду його справи разюче перевищив час необхідний для розв’язання такого питання. Також у заяві поскаржився на надмірну тривалість розгляду справи, на те, що затримка розгляду межувала з разючим порушенням права; попросив зобов’язати воєводу видати рішення в цій справі протягом 14 днів з дня отримання правомірного вироку суду та стягнути з воєводського управління матеріальну компенсацію в розмірі 12 тисяч злотих.

Читайте також: У Познані організували курси по вивченню польської мови для літніх українців

Скривджений також додав, що до дня звернення до суду не отримав жодної звістки від відповідного управління у своїй справі — не знав навіть сигнатури справи. А призначення йому матеріальної компенсації аргументував вичерпаним бюджетом і неможливістю отримати легальну працю.

Читайте також: У Польщі розпочався «Тиждень допомоги жертвам злочинів»

20 березня цього року Адмінсуд визнав зволікання в розгляді справи та постановив, що це грубе порушення закону.

Згідно з рішенням суду до зволікання у розгляді справ доходить не лише тоді, коли відповідний орган не вдається до жодних дій, але і в той час, коли вжиті дії не ефективні, не скеровані на збір необхідних матеріалів, не скеровані на з’ясування деталей і не провадять до розв’язання питання. Особливо якщо доходить до такої ситуації, коли поміж конкретними діями з’являються невмотивовані періоди бездіяльності, котрі в результаті провадять до значного і неприйнятного з економічної точки зору видовження часу розгляду справи.

Отож суд постановив, що в даному випадку було саме таке зволікання. Звернення розглядалося занадто довго. Перша реакція в справі, мала формальний характер, і надійшла від воєводи тільки після письмового нагадування іноземцем, по семи місяцях від дати подання першої заяви. Воєвода при цьому не дотримався 36 пункту адмінкодексу і не поінформував прохача про відтермінування розв’язання питання, і не вказав нового терміну розгляду справи.

У вироку суду також наголошено що ситуація, за котрої сторона так довго чекає на розгляд справи не відповідає з нормами демократичної держави та однозначно вказує на разюче порушення прав. У такому випадку не може бути виправданням те, що кількість заяв про дозвіл на побит і роботу іноземців надходить надто багато, і що докладаються зусилля для поліпшення мобільності органу в цій сфері – організації нових посад для обробки запитів іноземців, перенесення персоналу тощо. (Wyrok WSA we Wrocławiu sygn. III SAB/Wr 24/19)

В остаточному рішенні суд зобов’язав воєводське управління протягом 14 днів від дати отримання правомірного вироку вирішити справу заявника. Воєводу суд зобов’язав виплатити заявнику компенсацію, щоправда, значно меншу ніж той вимагав, у сумі 2 000 злотих, а крім того відшкодувати витрати на суму 597 злотих.

Фото ілюстративне