Масовий наплив воєнних біженців до Польщі, а також повернення частини українських чоловіків для оборони України змінили портрет громадян України, які проживали у Польщі. Водночас стабільно високим є показник професійної активізації — майже 80% громадян України, які прибули до вторгнення, а також біженців з України працевлаштовані. Про це свідчать результати 4-го видання дослідження «Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи», проведеного Міграційною платформою EWL, Фундацією EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Читайте також: Сейм ухвалив зміни до Закону про допомогу громадянам України в Польщі

Експерти дослідили портрет, настрої та наміри українців, які перебували у Польщі до повномасштабного вторгнення, а також тих українців, які вимушено приїхали до Польщі через російську агресію після 24 лютого 2022 року. І порівняли відповіді респондентів з результатами свого останнього дослідження планів і намірів українців у 2021 році перед повномасштабною війною.

Значна перевага жінок
Порівняно з 2021 роком змінилася гендерна структура респондентів – майже вдвічі зменшився відсоток чоловіків з України (з 57% до 31%). Дослідження показало, що 67% громадян України, які нині проживають у Польщі, жінки. Причина – через повномасштабне вторгнення 92% воєнних біженців, які приїхали до Польщі, становлять жінки.

Читайте також: Українці вдвічі менше дивляться російський ютуб, ніж до війни. Дослідження

«Потік біженців з України після 24 лютого 2022 року, безсумнівно, домінував у міграційній ситуації в нашій країні, таким чином змінивши портрет громадянина України, який проживає в Польщі. Зараз більшість українців у Польщі – це жінки з дітьми, які часто працюють нижче кваліфікації. Гірше знання польської мови і труднощі з адаптацією до нових умов життя та роботи є викликом для багатьох мігрантів-біженців у Польщі, а також для польських роботодавців», – вважає Анджей Коркус, голова правління Міграційної платформи EWL.

Читайте також: Куди поляки найчастіше виїжджають за кордон та скільки заробляють в інших країнах?

Дані дослідження свідчать, що протягом півтора року змінився віковий склад дорослих українців у Польщі. Це переважно молоді люди, майже половина з яких (49%) молодше 36 років. Зросла кількість українців у віці 18–25 років (23% у 2023 році проти 16% у 2021 році), а старших за 45 років — зменшилася (12% у 2023 році проти 23% у 2021 році).

Експерти EWL наголошують, що це важливі дані для української економіки, для якої ключову роль відіграє відтік молодих людей — мобільних і готових працевлаштуватися – і які наразі мають можливість реалізувати себе у Польщі.

Згідно з результатами дослідження, найбільше українських громадян приїхало до Польщі з північної України — регіону, де було відбито напад російських окупантів, і де, втім, залишилися чималі збитки. Порівняно з 2021 роком відсоток уродженців цих теренів зріс на 8 відсоткових пунктів (35% проти 27%).

Високий рівень професійної активізації
Переважна більшість, аж 78% громадян України, які проживають у Польщі, працевлаштувалися. Враховуючи значну частку біженців війни в цій групі, показник слід вважати надзвичайно високим.

Відсоток зайнятості на 12 відсоткових пунктів вищий серед людей, які приїхали до Польщі до початку повномасштабної війни (83% проти 71% серед воєнних біженців). Це пов’язано з набутим раніше досвідом роботи в Польщі та міцнішою позицією довоєнних мігрантів на польському ринку праці. Однак загалом високий рівень зайнятості громадян України свідчить про їхню інтеграцію з польським ринком праці, на що значною мірою вплинув т.зв. «спеціальний закон» (з березня 2022 р.), який дав змогу громадянам України перебувати та працювати в Польщі на більш вигідних умовах – за спрощеною системою працевлаштування без отримання спеціальних дозволів на роботу.

«Польща, як країна з багаторічним досвідом створення сприятливих умов для працевлаштування мігрантів з України, впоралася з професійною активізацією біженців. Серед інших стали можливими швидкі та ефективні дії завдяки децентралізації допомоги, а також реалізації державних програм фінансової підтримки організацій і компаній. Такий високий відсоток працевлаштування також значною мірою пов’язаний із бажанням самих українців працювати»-, наголошує директор департаменту міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Марцін Колодзейчик.

Гірше знання польської мови та освіта
Згідно з дослідженням, серед біженців — більше громадян України з вищою та незакінченою вищою освітою (69%), ніж серед довоєнних мігрантів (46%). Причиною є, зокрема, передвоєнний попит польської економіки на працівників професій із професійно-технічною освітою та зовсім інший тип міграції, зумовлений війною в Україні. Варто зазначити, що від грудня 2021 року частка громадян України, які проживають у Польщі, з вищою та незакінченою вищою освітою зменшилася на 1/5, а з професійно технічною освітою — зросла на 1/3.

З 46% до 35% знизився відсоток громадян України, які добре та дуже добре знають польську мову. Причиною є переважно погане володіння польською мовою серед воєнних біженців (лише 14% заявляють, що володіють польською мовою на як мінімум доброму рівні). З іншого боку, серед довоєнних мігрантів рівень тих, хто знає польську, все ще високий (49%), а порівняно з 2021 роком — навіть вищий.

Опитування громадян України, які проживають у Польщі, проводилося 4-13 березня 2023 року методом прямого F2F-інтерв’ю. Опитування проводилось українською мовою на вибірці N=500 повнолітніх громадян України, як довоєнних мігрантів, так і біженців з України. Анкета була розроблена Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету з урахуванням деяких питань від Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, Управління у справах іноземців та Бюро національної безпеки Польщі.

Слідкуйте за нами у соцмережах. Підписуйтесь на наш телеграм канал та сторінку у Фейсбук

Цікаві відео від нашого порталу