fbpx

Закопане – зимова столиця Польщі


Закопане називають зимовою столицею Польщі. Мешканці цього курортного містечка полюбляють казати, що той, хто не був у Закопаному, той Польщі не бачив. Тим часом, лижний осередок «Закопане -Каспрів» посів десяту сходинку рейтингу найкращих зимових курортів Польщі. Нагадаємо, список за версією порталу onet.podróże містить 30 курортів. Про дев’ять з них ми вже розповіли у попередніх передачах. Сьогодні черга прийшла й до Закопаного. Думаю, що наші слухачі тут якщо не побували, то збираються – Закопане віддавна належить до найбільш улюблених цілей зимового лижного відпочинку. А ціль, тобто Закопане, лежить у Південній Польщі, біля підніжжя Татр. Це найбільший населений пункт в Татшанському повіті, містечко налічує майже 30 тисяч мешканців, щороку воно приймає від 2 до 3 мільйонів туристів. Чимало туристів приїжджає на спортивні змагання, які взимку відбуваються у Закопаному – це Кубок світу зі стрибків на лижах з трампліну. Але чимало туристів (основний відсоток з цих понад двох мільйонів) їдуть до Закопаного на лижування. Що пропонує цей зимовий курорт? 80 кілометрів трас, 90 підйомників, 1100 метрів над рівнем моря – це у кількох словах опис пропозицій для лижників.

Читайте також: У Гданську пройде акція подяки полякам

Поблизу Закопаного розташовано кілька лижних осередків, познайомимо вас з найбільшими з них. Перший – лижний центр «Закопане-Каспрів». (польською – Zakopane – Kasprowy). Назва походить від гори Каспрів верх (польською – Kasprowy Wierch), висота якої 1987 метрів над рівнем моря. Вершина розташована на польсько-словацькому кордоні, з польського боку на неї веде канатна дорога «Каспрів верх». Довжина дороги – майже 4,5 км, які туристи долають у зручних кабінах за 20 хвилин. Крім кабінної канатної дороги, на Каспрів верх в’їдемо теж бугельними підйомниками. Траси на «Каспровому» належать до найдовших у Закопаному і найбільш популярних, але розраховані вони на досвідчених лижників, тому що дві траси належать до категорії дуже складних і позначені на карті чорним кольором, одна траса – червона, тобто складна, і одна, найдовша – нартострада яка має майже 4 кілометрів, позначена синім кольором, а це означає, що вона зараховується до категорії середньої складності доріг.

Крім станції «Каспрів верх», у Закопаному рекомендуємо спробувати своїх сил на гірському пасмі «Губалувка» (польською Gubałówka) яке простягається над містом на рівні 1120-1129 метрів. Сюди піднімемося теж канантною дорогою, її довжина понад 1300 метрів. «Губалувка» приваблює розташуванням: на вулиці, яка так і зветься – На Губалувці – розташована нижня станція канатної дороги. Зручно, що підйомник тут працює до 22-ї години, а людей ввечері мало, і кататись можна досхочу. На Губалувці є ще п’ять бугельних підйомників. А з гори лижники мають вибір між двома трасами – червоною, довжина якої 300 метрів, і середньої складності – теж довжиною 300 метрів. Маршрути, як бачимо, для вправних лижників. Інший варіант для досвідчених – комплекс Буторови Верх. Це, по суті, продовження південного схилу Губалувки.

Читайте також: Українці у Польщі можуть отримати онлайн-консультації в ZUS рідною мовою

Для лижників-початківців ідеальним місцем є гора Носаль (1206 метрів над рівнем моряя). На схилах цієї гори діє дев’ять підйомників та канатна дорога. Траси (їх вісім) – недовгі, від 145 метрів до 650 метрів. Найдовша лижна дорога є одночасно найскладнішою, на карті вона позначена червони мкольором. Але крім неї решта трас – сині та зелені, тобто призначені для початківців. Більшість трас покривають штучним снігом. В осередку «Носаль» діє кілька лижних шкіл – справді схили цієї гори найкраще пасують для ипочатківців, котрі роблять на лижах перші кроки. Кошти навчання у лижних школах залежать від кількості годин та учнів. Година індивідуальних занять з інструктором каоштує 80 злотих (18 євро), для п’ятиособовї грпуи це кошт 200 злотих (46 євро).

Читайте також: Лікарня на Львівщині отримала гуманітарну допомогу від Польщі

В осередках в Закопаному можна теж позичити зимове спорядження. А ціни лижних абонементів такі: 2 години лижування коштують в середньому 30 злотих (7 євро), а три дні – це кошт 150 злотих (35 євро).

З подорожей, зимових чи літніх, привозимо фотографії, які мандри документують. Але найчастіше туристи роблять такі «виїздні» фотографії – «на першому плані я, а далі – другий план». Причому адресатам цих фотоспогадів не завжди вдається у цьому другому плані вгадати місце, в якому автор світлини був – або половина вежі врізана, або ж гори настільки розмиті, що їх навіть й не видно. Тож чи на канікулах мусимо робити вибір – ми або пам’ятка архітектури, природи тощо? Чи, однак, є якась підказка, щоб поєднати два плани?
Фотограф Єжи Косьнік підказує, як фотографувати під час мандрів, відпустки, поїздок дальших і ближчих.

Якщо ми когось просимо, щоб нам зробив фотографію з Ейфелевою вежею, то можемо одразу передбачити, як може виглядати ця фотографія. Звісно, ми теж маємо вплив на те, як вона буде виглядати. Тому, по-перше, у випадку таких об’єктів як вежа, гора, водоспад тощо, варто попросити, щоб світлина була вертикальною, а не горизональною. Адже ми хочемо, щоб на фотогорафії помістилося якомога більше, так би мовити, тла. Друга справа – фокусна відстань. Фокусна відстань об’єктива – це оці цифри – 24 до 120 мм. Важливо, щоб ми вміли змінювати цю фокусну відставнь. Якщо, наприклад, хочемо мати якомога більше інформації на фотографії – тобто і гору, і Ейфелеву вежу (другий план) і нас на першому – тоді варто вибрати фокусну відстань 24 мм. Якщо плануємо зробити портрет нашого партнера або партнерки подорожі з розмитим тлом – тоді збільшуйте параметри до 70 мм, а навіть більше.

Гаразд, а якщо навіть з мінімальною фокусною відстанню все одно об’єкт не поміщається у кадрі? Тоді що як бути? Робити крок назад, або навіть два?

Так, немає виходу. Раніше аматори фотографії користувалися одним об’єктивом – 50мм, який мав зафіксовану фокусну відстань. Тому фотографування полягало у тому, щоб підходити ближче до об’єкта або від нього віддалятися. Це фотограф мав пристосуватися. Тепер, на щастя, маємо сучасні об’ктиви, які мають змінні фокусні відстані, тож ми можемо стояти на місці й коригувати кадр.

Це були поради фотографа Єжи Косьніка – як робити фотографії так, щоб на них було видно місця, в яких ми перебуваємо.

А тепер з фотоапаратом варто заглянути на польську Віслу. Вздовж цієї найбільшої у Польщі річки подорожує вже місяць Мацєй Боінський. Мацєй спить в палатці і має свій план:

Я вирішив пройти вздовж усієї річки Вісла, від її джерела, тобто від початку, аж до її гирла, тобто де ця річка впадає у море. Пора року для багатьох є нетиповою. Але я особисто люблю подорожувати взимку. Тому 2 січня я вирушив у цю мандрівку, маю план, щоб пройти вздовж нашої Вісли за 60 днів, і спати тільки в палатці.

Тобто ви почали біля джерела Вісли, на Бараній горі…

Так, я увійшов на цю гору за лінією Чорної Віселки – це одне з двох джерел Вісли, а зійшов Білою Віселкою, до місця, де ці два струмочки зливаються.

Ви почали свою мандрівку 2 січня, тобто тоді, коли у Польщі були найсильніші морози. Як тоді вдавалося спати під наметом? Це ж температура мінус двадцять!

Під час цієї подорожі найсильніший як досі мороз був – це мінус 27 градусів. Але я сплю в такому спальному мішку, яким користуються гімалаїсти під час своїх експедицій у найвищі гори світу. Мінус 27 вже становило певну проблему, щоб заснути. Я розпалював вогнище, щоб загрітися, але вдалося заснути.

Чи після цієї зимовою мандрівки вздовж Вісли плануєте якісь подорожі поза Польщу?

Люди мене про це часто запитують – що буде робити після Вісли? Адже у Польщі вже немає довшої річки ані ширшої? Але ви знаєте, у Польщі стільки гарних річок, що я не збираюся виїджати. Чуже захвалюєте – свого не знаєте, є таке прислів’я. Тому я хочу передусім пізнати добре своє, польське.

Чи вирушаєте у свої мандрівки тільки взимку? Це така ваша візитна карточка – здобування зимових рік?

Так, завжди взимку. Або в січні, або ж у лютому. Я люблю зимову пору року. Я люблю виклики природи. А крім цього, моя професія мені на це довзоляє, щоб саме взимку втілювати в життя своє хоббі. Я працюю на будівництві, влітку маю багато праці, а взимку – багато вільного часу.

Бажаємо Мацєю Боінському вдалого завершення експедиції вздовж зимової Вісли.

Запрошуємо послухати звуковий файл передачі

Яна Стемпнєвич


Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account