У разі порушення трудових прав, тобто тих, з яких можуть скористатися особи, які підписали трудовий договір працівник може скаржитися до Державної інспекції праці та / або суду з питань праці. Як правило, працівник (заявник) не несе витрат за розгляд скарг в цих установах. Натомість у випадку цивільно-правових договорів (umowa o dzieło або umowa zlecenia) існує можливість відстоювання своїх прав в порядку цивільного судочинства. У таких випадках, відстоювання прав пов’язане з обов’язковими витратами для особи, яка вносить позов до суду, якщо позивач не буде звільнений від сплати таких коштів. Однак, якщо особа прийнята на роботу на підставі цивільно-правового договору, а фактично виконує роботу в місці і часі визначених роботодавцем і під його керівництвом, то існує можливість звернутись до суду з позовом про встановлення трудових відносин.

Читайте також: Сьогодні останній день аби подати заявку до програми 800 плюс

Державна інспекція праці (PIP) являє собою установу, яка – поряд із перевіркою законності зайнятості – виконує повний контроль і нагляд за дотриманням законодавства про працю (Трудовий кодекс). PIP перевіряє працедавців.

Суд з питань праці є окремою одиницею суду, який був створений з метою розгляду спорів, що виникають з трудових відносин (трудовий кодекс).

Читайте також: Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку

Отож у випадку порушень, скаргу до Державної інспекції праці складають до окружної інспекції праці в письмовій формі – можна надіслати звичайною, або електронною поштою, або особисто принести.

Читайте також: Кулеба прокоментував припинення консульських послуг для чоловіків за кордоном

Немає обов`язку подавати заяву на певному формулярі. Наведена нижче інформація повинна завжди бути в скарзі:

на кого подається скарга (назва фірми / ім’я, прізвище, адреса / місце проживання);

опис порушення, які є предметом позову (скарги)

ім`я, прізвище, адреса заявника.

До слова, як правило, Державна інспекція праці не розглядає анонімних скарг. Якщо працівник не хоче, щоб працедавець знав, хто на нього скаржиться, то він може підкреслити, що хоче залишитися анонімним (тоді дані не будуть передані до працедавця, а також не з’являться в протоколах контролю).

Водночас, корисним є зібрати матеріали, які підтверджують слова заявника (наприклад, документи, які співробітник отримав від роботодавця, електронну пошту, що стосуються подій, згоду свідків для підтвердження слів заявника). Це буде корисно для доказу існування порушення, які він оскаржує.

У відповідь на скаргу, інспектор повинен перевірити роботу працедавця. Інспекція зазвичай відбувається упродовж 1 місяця з моменту отримання скарги.

Інспектор праці зобов’язаний перевірити всі обставини, що описує у своєму зверненні заявник. Контроль здійснюється коштом держави.

Результати перевірки фіксуються до протоколу контролю, до якого роботодавець може зголосити свої зауваження. Якщо будуть виявлені порушення, інспектор може видати рішення, скерувати до роботодавця висновок, пред’явити позов або звернутися до суду про встановлення трудових відносин.

Висновок є документом, який зобов’язує роботодавця усунути/урегулювати порушення (наприклад, впровадити відповідні зміни в внутрішніх документах роботодавця у сфері права праці).

Якщо інспектор праці видає рішення, роботодавець може оскаржити таке рішення до воєводського адміністративного суду. Однак у випадку видачі висновку, роботодавець зобов’язаний виконати такий припис. Державна Інспекція Праці передає інформацію про результати контролю на адресу, подану заявником в скарзі.

Наприклад, якщо роботодавець заборгував вам заробітну плату, Державна інспекція праці, на підставі поданої вами скарги, може розпочати процедуру перевірки. Якщо все підтвердиться – видасть рішення, яким зобов’яже роботодавця виплатити вам належну суму. Такі рішення видаються з приписом про негайне виконання, тому роботодавець буде змушений негайно виплатити вам суму, вказану в приписі, незважаючи на те – чи подаватиме апеляцію на рішення Державної інспекції праці, чи ні.

Крім того, працівник може відстоювати свої права у суді з трудових прав. Термін подачі позову залежить від характеру справи. Якщо це оскарження рішення про припинення трудового договору, то працівник має на це 7 днів, у випадку припинення трудового договору без попереднього повідомлення – 14 днів. В більшості інших випадків позов повинен бути внесений перед закінчення строку позовної давності, тобто протягом 3-х років.

Позови потрібно подати у відповідний суд по трудових спорах за місцем, де виконувалась робота або відповідно до місця знаходження фірми/місця проживання роботодавця. Як правило, відповідним є районний суд (між іншим, у випадку встановлення факту трудових відносин, оскарження рішення про припинення трудового договору), в той час як в справах, в яких сума спору перевищує 75 тисяч (крім перерахованих вище) відповідний суд для внесення позову буде окружний суд.

Позов подається лише у письмовій формі. Працівник може сам написати такий позов – у випадку недоліків, суд викличе таку особу для усунення недоліків. Позов теж може бути внесений прокурором, представником профспілки або інспектором праці.

Працівник може виступати перед судом сам, але може теж призначити свого представника. Представником може бути адвокат, юридичний консультант, представник профспілки, інспектор праці або інший працівник на роботі. Якщо раніше в даній справі контроль здійснювала Державна Інспекція Праці, то суд може виступити з проханням переказати документацію отриману під час такого контролю.

Якщо працівник і роботодавець погодяться на вимоги працівника, то вони можуть укласти перед судом угоду. В такому випадку угода затверджується судом і на її підставі працівник може відстоювати свої права.

Якщо вимоги працівника не перевищують 50 тис. злотих, то він не є зобов’язаний оплачувати кошти від позову. Однак якщо сума є вища ніж 50 тис. злотих, працівник має обов’язок заплатити оплату від позову в розмірі 5% від суми, що вимагається.

Однак потрібно пам’ятати, що у випадку якщо працівник програє справу, з працівника можуть стягуватись кошти потрачені на висновки експертів і витрати на юридичне представництво (якщо роботодавець користувався з послуг адвокати чи юридичного радника).

Рішення першої інстанції можна оскаржити. Якщо працівник планує оскаржувати таке рішення, то він повинен протягом одного тижня від дня видачі вироку подати заяву в суд з проханням приготовити письмове обґрунтування рішення. В такому випадку, оскарження потрібно подати протягом 2-х тижнів від дня отримання письмового обґрунтування рішення. Однак якщо внесок про приготування не був поданий, оскарження належить внести протягом 3-х тижнів від дня оголошення рішення суду. Апеляцію потрібно подати в суд, в якому розглядалась справа.

І ще одна важлива деталь. Державна інспекція праці надає безкоштовні юридичні консультації з питань трудового законодавства. Отже, в разі будь-яких сумнівів щодо прав і обов’язків, пов’язаних із трудовими відносинами, ви можете звернутися до Державної інспекції праці з проханням про допомогу. Попри те, що Ви іноземець, Польща гарантує дотримання Ваших прав. Звісно, якщо й Ви дотримуєтеся законів країни.