Як повідомляє BBC NEWS – Україна, нещодавно, конституційний суд Польщі вирішив, що польське законодавство на території країни має пріоритет над правом Євросоюзу. У Брюсселі заявили, що проаналізують це рішення, але спостерігачі не виключають, що його ціною може стати неотримання Варшавою десятків мільярдів євро фінансової допомоги від ЄС.

Читайте також: У Варшаві затримали українця за дачу неправдивих свідчень

Відносини між Польщею і Євросоюзом складно назвати безхмарними, але однією з головних причин суперечок між ними була, та й залишається, реформа системи судочинства, ініційована чинною владою – консервативною партією “Право і справедливість” – у 2017 році.

Варшава реалізовувала цю реформу під гаслами про необхідність очищення судової системи та оптимізації роботи судів у країні. Брюссель же критикував її, вважаючи, що за допомогою реформи польська влада встановлює над судами політичний контроль і відбирає у своїх громадян (а вони одночасно є і громадянами ЄС) право на справедливий та незалежний суд.

Читайте також: Українців Гданська запрошують взяти участь у пікеті консульства рф

Усі ці роки між Варшавою та Брюсселем йшло жваве листування щодо цього. Брюссель закликав привести польську реформу до європейських стандартів. Варшава заперечувала: мовляв, судова система кожної окремої країни – члена ЄС – це справа самої країни, але аж ніяк не Брюсселя.

Читайте також: Більша частина українських біженців задоволені життям у Німеччині, Польщі та Чехії

Черговий акт цієї драми розігрався у березні цього року. Тоді Верховний адміністративний суд Польщі в одному зі своїх рішень вирішив керуватися не польським законом, який раніше розкритикував Євросоюз, а рішенням Суду ЄС з цього ж питання. В принципі, подібні випадки – коли польські суди зверталися до європейського права як до підстави не виконувати деякі дискусійні закони, ухвалені чинною владою, – були й раніше.

Але цього разу прем’єр Матеуш Моравецький подав до Конституційного суду подання, в якому попросив суддів пояснити, чи можуть польські суди ігнорувати польське ж законодавство, якщо воно суперечить праву Євросоюзу.

“Ми не погоджувалися”
У Брюсселі цей крок помітили. У червні цього року комісар Єврокомісії у справах правосуддя Дідьє Рейндерс звернувся до Моравецького з офіційним проханням відкликати своє подання з Конституційного суду. Сам факт його подання, аргументував своє прохання брюссельський посадовець, ставить під питання фундаментальні принципи, на яких будується Євросоюз.

У Брюсселі тоді нагадували, що в договорі про створення Європейського союзу прямо зазначено, що право ЄС має пріоритет над законодавством його членів, і, приєднавшись до цього договору, Варшава з цим погодилася.

Моравецький відповів Рейндерсу, що відкликати своє подання не збирається. Провладні політики й ЗМІ вибухнули десятками єхидних коментарів, загальний тон яких зводився до того, що Польщу “ніхто не поставить на коліна”. Політики від владної партії у публічних коментарях порівнювали Брюссель то з “московським політбюро”, то з “окупантом, що надсилає до Варшави намісників”.

Тим часом у Брюсселі, навіть отримавши відповідь Моравецького на лист комісара Рейндерса, зберігали спокій. Відмова польського прем’єра відкликати своє подання з Конституційного суду країни тут пообіцяли “детально проаналізувати”. Але навіть до закінчення цього аналізу в Брюсселі дали зрозуміти, що наполягатимуть на своєму. Невдовзі стало зрозуміло, що саме мав на увазі Віганд.

Річ у тім, що в кінці минулого року Євросоюз вирішив створити так званий Фонд відновлення та стійкості у 750 млрд євро. Ці кошти мали розподілити між країнами-членами ЄС, які отримували їх для відновлення європейської економіки після пандемії.

Польща мала стати одним з найбільших отримувачів грошей з цього фонду – їй мали дістатись понад 23 млрд євро у вигляді грантів Євросоюзу і ще понад 32 млрд у вигляді дешевих кредитів.

Щоб претендувати на ці кошти, кожна країна-член ЄС мала створити свій власний план витрат цих грошей і затвердити його у Брюсселі. Ось і польський уряд написав “Державний план відновлення”, на початку травня провів його через парламент й очікував, що формальне рішення Брюсселя щодо узгодження цього плану ухвалять максимально оперативно. Перший транш у 13% від польської частки фонду мав надійти в країну вже на початку серпня.

Але в липні стало відомо, що затвердження польського плану Євросоюзом буде відкладене з процедурних причин.

Джерела польських ЗМІ у Брюсселі ще влітку повідомляли, що бюрократичні процедури могли б прискоритися, якби Варшава виконала прохання європейських посадовців і дала задній хід у справі про пріоритет європейського права.

А 1 вересня це відкритим текстом підтвердив єврокомісар з питань економіки Паоло Джентілоні, який заявив, що виділення грошей з фонду ЄС Варшаві досі є предметом переговорів, щодо, “як добре знає польська влада”, “зокрема, питання пріоритетності права ЄС й можливих наслідків цієї проблеми для польського плану відновлення”.

Тим часом розгляд подання Моравецького у Конституційному суді чотири рази переносили. Польські ЗМІ писали, що таке затягування пов’язане з тим, що офіційна Варшава веде з Брюсселем непублічні перемовини, сподіваючись отримати гроші з Фонду відновлення без будь-яких поступок уряду в цій справі.

“Крок в обійми Росії”
Тому перенесення засідання суду виглядало цілком імовірним і цього разу, 7 жовтня. А оголошення Конституційним судом свого рішення для багатьох польських спостерігачів стало несподіванкою.

Представники влади прогнозовано вітали вердикт суддів. “Польща перемогла!” – написав у Twitter міністр кабінету міністрів Польщі Міхал Вуйцик. “Сподіваюся, що рішення Конституційного суду … покладе край спробам зовнішнього втручання у польську систему права”, – заявила депутатка Європарламенту, колишня прем’єр-міністр країни Беата Шидло.

Коментарі опозиціонерів були більш тривожними. В них дуже часто зустрічалося слово “полекзіт” – назва гіпотетичного виходу Польщі з Євросоюзу.

“Під диктування “Права і справедливості” щойно був зроблений великий крок до полекзіту, великий крок в обійми Росії”, – написала у Twitter депутат польського Сейму Малгожата Трач. “7 жовтня 2021 року в Польщі почався полекзіт, – констатував Томаш Гродзький – спікер верхньої палати польського парламенту, де опозиція має мінімальну більшість.

Антоній Дудек, політолог з варшавського університету імені Стефана Вишинського, вважає, що, попри гучні заяви опозиційних політиків, загроза виходу Польщі зі складу Євросоюзу поки що нереальна, адже абсолютна більшість поляків, як прихильників влади, так і прихильників опозиції, виступають за збереження їхньою країною членства в ЄС.

Зрештою, навіть ініціатор позову до Конституційного суду, прем’єр Матеуш Моравецький, який вітав цей вердикт, у своїй заяві окремо наголосив: “Місце Польщі є і буде в європейській сім’ї народів”. “Ми хочемо спільноти взаємоповаги, а не спільноти рівних і більш рівних … Такого союзу ми хочемо, і такий союз ми будемо створювати в майбутньому”, – додав він.

Польські спостерігачі погоджуються, що влада в особі Ярослава Качинського, що формально обіймає посаду віцепрем’єра в уряді Моравецького, але якого вважають найвпливовішим політиком країни, навряд чи пішла б наперекір суспільним настроям, які вочевидь схиляються до збереження Польщею членства в ЄС.

Одну з версій плану польської влади в ефірі опозиційно налаштованого телеканалу TVN24 описав колишній партнер Качинського з коаліції та колишній віцепрем’єр Ярослав Говін.

“Качинський думає не про полекзіт, а про те, щоб перечекати у надії на те, що до влади в європейських країнах прийдуть такі ж люди, як і він сам. Що в Італії правитиме [колишній віцепрем’єр і міністр внутрішніх справ Маттео] Сальвіні, що у Франції президентом стане Марін Ле Пен, що в Іспанії до влади прийде [ультраправа – Ред.] партія Vox. Це розрахунок Качинського. Але насправді він призведе до самоізоляції та самомаргіналізації Польщі”, – сказав він.

Відповіді на запитання про те, що буде з коштами, які мали виділити Польщі з Фонду відновлення, у цьому пресрелізі не було.

“Без цих грошей Польща, звичайно, не збанкрутує. Але якщо Брюссель стоятиме на своєму і не виділить цих коштів, це завдасть величезного удару по іміджу “Права і справедливості”, яка до цього часу переконувала поляків, що веде щодо ЄС жорстку політику, і ЄС поступається Варшаві. До того ж вагома частина виборців партії влади – це так званий “соціальний електорат”, який “Право і справедливість” не переконала голосувати за себе, а просто купила”, – каже Антоній Дудек.

“Якщо ми не отримаємо цих грошей, то рейтинги партії влади впадуть, хоча, звичайно, не відомо, на скільки – на кілька відсотків чи на десять. Але сенс у тому, що “Право і справедливість” при нинішніх рейтингах не має шансів на самостійне правління. Якщо вони втратять ще відсотків десять, то можуть взагалі опинитися в опозиції”, – продовжує політолог.

Найближчі парламентські вибори в Польщі мають відбутися лише у 2023 році, але колишній прем’єр-міністр країни й колишній голова Європейської ради Дональд Туск, який нещодавно повернувся на батьківщину й очолив найбільшу опозиційну партію “Громадянська платформа”, вже не проти скористатися ситуацією, що склалася, кажуть експерти.

А як на вашу думку, чи може Польща повтори досвід Велиої Британії та покинути Євро Союз? Напишіть про це у ваших коментарях.