fbpx

Конфлікт між Варшавою та Брюселем. Чи загрожує Польщі вихід з ЄС?

Як виник найсерйозніший за останній час конфлікт між Варшавою та Брюсселем та до чого він може призвести?

Як повідомляє BBC NEWS – Україна, нещодавно, конституційний суд Польщі вирішив, що польське законодавство на території країни має пріоритет над правом Євросоюзу. У Брюсселі заявили, що проаналізують це рішення, але спостерігачі не виключають, що його ціною може стати неотримання Варшавою десятків мільярдів євро фінансової допомоги від ЄС.

Читайте також: Українці Польщі презентують гімн української діаспори

Відносини між Польщею і Євросоюзом складно назвати безхмарними, але однією з головних причин суперечок між ними була, та й залишається, реформа системи судочинства, ініційована чинною владою – консервативною партією “Право і справедливість” – у 2017 році.

Варшава реалізовувала цю реформу під гаслами про необхідність очищення судової системи та оптимізації роботи судів у країні. Брюссель же критикував її, вважаючи, що за допомогою реформи польська влада встановлює над судами політичний контроль і відбирає у своїх громадян (а вони одночасно є і громадянами ЄС) право на справедливий та незалежний суд.

Читайте також: Настрої українців щодо можливої економічної міграції до Польщі. Опитування

Усі ці роки між Варшавою та Брюсселем йшло жваве листування щодо цього. Брюссель закликав привести польську реформу до європейських стандартів. Варшава заперечувала: мовляв, судова система кожної окремої країни – члена ЄС – це справа самої країни, але аж ніяк не Брюсселя.

Читайте також: Подвійне громадянство в Україні? Зеленський вносить законопроєкт у ВР

Черговий акт цієї драми розігрався у березні цього року. Тоді Верховний адміністративний суд Польщі в одному зі своїх рішень вирішив керуватися не польським законом, який раніше розкритикував Євросоюз, а рішенням Суду ЄС з цього ж питання. В принципі, подібні випадки – коли польські суди зверталися до європейського права як до підстави не виконувати деякі дискусійні закони, ухвалені чинною владою, – були й раніше.

Але цього разу прем’єр Матеуш Моравецький подав до Конституційного суду подання, в якому попросив суддів пояснити, чи можуть польські суди ігнорувати польське ж законодавство, якщо воно суперечить праву Євросоюзу.

“Ми не погоджувалися”
У Брюсселі цей крок помітили. У червні цього року комісар Єврокомісії у справах правосуддя Дідьє Рейндерс звернувся до Моравецького з офіційним проханням відкликати своє подання з Конституційного суду. Сам факт його подання, аргументував своє прохання брюссельський посадовець, ставить під питання фундаментальні принципи, на яких будується Євросоюз.

У Брюсселі тоді нагадували, що в договорі про створення Європейського союзу прямо зазначено, що право ЄС має пріоритет над законодавством його членів, і, приєднавшись до цього договору, Варшава з цим погодилася.

Моравецький відповів Рейндерсу, що відкликати своє подання не збирається. Провладні політики й ЗМІ вибухнули десятками єхидних коментарів, загальний тон яких зводився до того, що Польщу “ніхто не поставить на коліна”. Політики від владної партії у публічних коментарях порівнювали Брюссель то з “московським політбюро”, то з “окупантом, що надсилає до Варшави намісників”.

Тим часом у Брюсселі, навіть отримавши відповідь Моравецького на лист комісара Рейндерса, зберігали спокій. Відмова польського прем’єра відкликати своє подання з Конституційного суду країни тут пообіцяли “детально проаналізувати”. Але навіть до закінчення цього аналізу в Брюсселі дали зрозуміти, що наполягатимуть на своєму. Невдовзі стало зрозуміло, що саме мав на увазі Віганд.

Річ у тім, що в кінці минулого року Євросоюз вирішив створити так званий Фонд відновлення та стійкості у 750 млрд євро. Ці кошти мали розподілити між країнами-членами ЄС, які отримували їх для відновлення європейської економіки після пандемії.

Польща мала стати одним з найбільших отримувачів грошей з цього фонду – їй мали дістатись понад 23 млрд євро у вигляді грантів Євросоюзу і ще понад 32 млрд у вигляді дешевих кредитів.

Щоб претендувати на ці кошти, кожна країна-член ЄС мала створити свій власний план витрат цих грошей і затвердити його у Брюсселі. Ось і польський уряд написав “Державний план відновлення”, на початку травня провів його через парламент й очікував, що формальне рішення Брюсселя щодо узгодження цього плану ухвалять максимально оперативно. Перший транш у 13% від польської частки фонду мав надійти в країну вже на початку серпня.

Але в липні стало відомо, що затвердження польського плану Євросоюзом буде відкладене з процедурних причин.

Джерела польських ЗМІ у Брюсселі ще влітку повідомляли, що бюрократичні процедури могли б прискоритися, якби Варшава виконала прохання європейських посадовців і дала задній хід у справі про пріоритет європейського права.

А 1 вересня це відкритим текстом підтвердив єврокомісар з питань економіки Паоло Джентілоні, який заявив, що виділення грошей з фонду ЄС Варшаві досі є предметом переговорів, щодо, “як добре знає польська влада”, “зокрема, питання пріоритетності права ЄС й можливих наслідків цієї проблеми для польського плану відновлення”.

Тим часом розгляд подання Моравецького у Конституційному суді чотири рази переносили. Польські ЗМІ писали, що таке затягування пов’язане з тим, що офіційна Варшава веде з Брюсселем непублічні перемовини, сподіваючись отримати гроші з Фонду відновлення без будь-яких поступок уряду в цій справі.

“Крок в обійми Росії”
Тому перенесення засідання суду виглядало цілком імовірним і цього разу, 7 жовтня. А оголошення Конституційним судом свого рішення для багатьох польських спостерігачів стало несподіванкою.

Представники влади прогнозовано вітали вердикт суддів. “Польща перемогла!” – написав у Twitter міністр кабінету міністрів Польщі Міхал Вуйцик. “Сподіваюся, що рішення Конституційного суду … покладе край спробам зовнішнього втручання у польську систему права”, – заявила депутатка Європарламенту, колишня прем’єр-міністр країни Беата Шидло.

Коментарі опозиціонерів були більш тривожними. В них дуже часто зустрічалося слово “полекзіт” – назва гіпотетичного виходу Польщі з Євросоюзу.

“Під диктування “Права і справедливості” щойно був зроблений великий крок до полекзіту, великий крок в обійми Росії”, – написала у Twitter депутат польського Сейму Малгожата Трач. “7 жовтня 2021 року в Польщі почався полекзіт, – констатував Томаш Гродзький – спікер верхньої палати польського парламенту, де опозиція має мінімальну більшість.

Антоній Дудек, політолог з варшавського університету імені Стефана Вишинського, вважає, що, попри гучні заяви опозиційних політиків, загроза виходу Польщі зі складу Євросоюзу поки що нереальна, адже абсолютна більшість поляків, як прихильників влади, так і прихильників опозиції, виступають за збереження їхньою країною членства в ЄС.

Зрештою, навіть ініціатор позову до Конституційного суду, прем’єр Матеуш Моравецький, який вітав цей вердикт, у своїй заяві окремо наголосив: “Місце Польщі є і буде в європейській сім’ї народів”. “Ми хочемо спільноти взаємоповаги, а не спільноти рівних і більш рівних … Такого союзу ми хочемо, і такий союз ми будемо створювати в майбутньому”, – додав він.

Польські спостерігачі погоджуються, що влада в особі Ярослава Качинського, що формально обіймає посаду віцепрем’єра в уряді Моравецького, але якого вважають найвпливовішим політиком країни, навряд чи пішла б наперекір суспільним настроям, які вочевидь схиляються до збереження Польщею членства в ЄС.

Одну з версій плану польської влади в ефірі опозиційно налаштованого телеканалу TVN24 описав колишній партнер Качинського з коаліції та колишній віцепрем’єр Ярослав Говін.

“Качинський думає не про полекзіт, а про те, щоб перечекати у надії на те, що до влади в європейських країнах прийдуть такі ж люди, як і він сам. Що в Італії правитиме [колишній віцепрем’єр і міністр внутрішніх справ Маттео] Сальвіні, що у Франції президентом стане Марін Ле Пен, що в Іспанії до влади прийде [ультраправа – Ред.] партія Vox. Це розрахунок Качинського. Але насправді він призведе до самоізоляції та самомаргіналізації Польщі”, – сказав він.

Відповіді на запитання про те, що буде з коштами, які мали виділити Польщі з Фонду відновлення, у цьому пресрелізі не було.

“Без цих грошей Польща, звичайно, не збанкрутує. Але якщо Брюссель стоятиме на своєму і не виділить цих коштів, це завдасть величезного удару по іміджу “Права і справедливості”, яка до цього часу переконувала поляків, що веде щодо ЄС жорстку політику, і ЄС поступається Варшаві. До того ж вагома частина виборців партії влади – це так званий “соціальний електорат”, який “Право і справедливість” не переконала голосувати за себе, а просто купила”, – каже Антоній Дудек.

“Якщо ми не отримаємо цих грошей, то рейтинги партії влади впадуть, хоча, звичайно, не відомо, на скільки – на кілька відсотків чи на десять. Але сенс у тому, що “Право і справедливість” при нинішніх рейтингах не має шансів на самостійне правління. Якщо вони втратять ще відсотків десять, то можуть взагалі опинитися в опозиції”, – продовжує політолог.

Найближчі парламентські вибори в Польщі мають відбутися лише у 2023 році, але колишній прем’єр-міністр країни й колишній голова Європейської ради Дональд Туск, який нещодавно повернувся на батьківщину й очолив найбільшу опозиційну партію “Громадянська платформа”, вже не проти скористатися ситуацією, що склалася, кажуть експерти.

А як на вашу думку, чи може Польща повтори досвід Велиої Британії та покинути Євро Союз? Напишіть про це у ваших коментарях.


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account