fbpx

Надзвичайний стан у Польщі. Що відбувається на кордоні з Білорусією?


Польський сейм затвердив надзвичайний стан на кордоні з Білоруссю на місяць. Цей режим запроваджують в країні вперше за три десятиріччя новітньої історії Польщі.

Читайте також: Карантин в Україні. Куди не пустять без щеплення

Режим НС фактично діяв у прикордонній смузі з минулого четверга, коли відповідне розпорядження підписав президент країни Анджей Дуда. Але, згідно з польською конституцією, його також мав затвердити парламент країни.

Формальною причиною надзвичайного стану стала міграційна криза на польсько-білоруському кордоні. Втім, польська влада не приховувала, що додатковим чинником рішучих дій був швидкий початок масштабних російсько-білоруських військових навчань “Захід-2021”.

Читайте також: Інформаційний довідник для українців в Польщі які планують подорожувати.

Однак польські спостерігачі називали й інші можливі причини: від боротьби влади з незалежними ЗМІ до прагнення владної партії підняти свій рейтинг, який похитнувся.

Читайте також: Ryanair планує “агресивне розширення” на авіаринку України: до Пщльщі з 12 аеропортів України

Польща стала третьою сусідньою з Білоруссю державою, що вдалася до особливих заходів на кордонах: раніше режим екстремальної ситуації на усій своїй території оголосила Литва, а Латвія запровадила надзвичайний стан у прикордонній з Білоруссю смузі.

Колючий дріт
Про рішення президента Анджея Дуди щодо надзвичайного стану у 168 населених пунктах, розташованих на території трикілометрової смуги уздовж польсько-білоруського кордону, минулого тижня повідомив його прессекретар Блажей Спіхальський.

“Те, що відбувається на польському кордоні, – це важка й небезпечна ситуація. Польща мусить ухвалювати такі рішення задля безпеки Польщі та Євросоюзу”, – пояснив він рішення президента.

Вже наступного дня на в’їзді до населених пунктів, вказаних у підписаному президентом документі, почали з’являтися таблички “Територія надзвичайного стану”.

Незабаром ЗМІ оприлюднили й список обмежень у цій зоні:

обмеження на проведення масових заходів;
обов’язкова наявність документу, що підтверджує особу;
заборона на перебування та здійснення фото- й відеозйомки на певних об’єктах і територіях;
обмеження права на володіння й носіння зброї та вибухових речовин;
обмеження доступу до публічної інформації щодо заходів ​на прикордонній території.
Розпорядження Дуди стало відповіддю на подання уряду, в якому йшлося, що лише за 25 днів серпня цього року польські прикордонники зафіксували понад три тисячі спроб нелегального перетину кордону з боку Білорусі.

Втім, про негаразди на північно-східному кордоні Польщі поляки могли здогадатись і без звіту уряду.
Місцеві ЗМІ на той момент вже не перший день висвітлювали ситуацію поблизу прикордонного села Уснаж-Гурни. Біля його околиць, на території Білорусі, вже майже місяць кочували близько тридцяти мігрантів, що, вочевидь, хотіли потрапити на територію Польщі.

Однак їм завадили прикордонники й солдати, що постійно чергують на польському боці кордону.

Ситуація поблизу Уснажа стала своєрідним символом нинішніх подій на кордоні з Білоруссю. А в суперечці між поляками, які хотіли б прийняти на своїй території біженців з Афганістану, та їхніми земляками, які побоюються того, що разом з мігрантами на польську землю прийдуть хвороби, тероризм та ісламський фундаменталізм, влада, вочевидь, стала на бік останніх.

Спочатку Варшава оголосила про початок будівництва огорожі з колючого дроту на польсько-білоруському кордоні, зокрема, поблизу Уснажа. А потім настав час серйозніших кроків.

“Гібридна війна”
“Винятковий характер й надзвичайний масштаб міграційного тиску на польсько-білоруському кордоні випливає з умисних та запланованих дій білоруських спецслужб, спрямованих на дестабілізацію ситуації на кордоні з Польщею та іншими країнами-членами ЄС … [Ці дії] набувають форму гібридної війни, яку веде білоруський режим”, – йшлося в урядовому поданні про запровадження надзвичайного стану.

Польська влада стверджує: Лукашенко прагне занурити Європу у міграційну кризу, подібну до тієї, що вирувала на континенті у 2015 році.

Прем’єр Матеуш Моравецький на спеціально скликаній пресконференції заявив: польські правоохоронці мають докази того, що наплив мігрантів на кордоні з Білоруссю створений штучно, за участю офіційного Мінська. За його словами, мігрантів на кордон з боку Білорусі привозять у службових автівках працівники тамтешніх спецслужб та білоруські прикордонники.

Міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський заявив, що всі “усназькі мігранти” насправді не страждають у “сірій зоні”, а перебувають в постійному контакті з білоруськими спецслужбами, які постачають їм їжу, спальники і навіть акумулятори для мобільних телефонів.

Зрештою, продовжував він, згідно з міжнародними договорами, афганці, навіть якщо їм потрібна допомога, зобов’язані просити притулку не в тій країні, яка їм більше подобається, а в тій державі-підписанті Женевської конвенції про статус біженців, кордон якої вони перетнули першим. Тобто, підкреслив Камінський, в Білорусі.

Але справа, продовжив він, не лише в 32 нещасних афганцях, що вже місяць живуть біля Уснажа.

“Протягом останнього часу ми ідентифікували 46 літаків, що прилетіли до Мінська з Багдада … В них прибули близько 10 тис. іракців. В Іраку наразі немає політичної кризи, там не тривають бойові дії. Це люди, що шукають кращого життя”, – заявив він під час парламентської дискусії, спрогнозувавши, що всі прибулі до Білорусі мігранти неминуче спробують потрапити на територію ЄС.

“Весь Європейський Союз тримає за нас кулаки”, – резюмував Камінський.

Захід-2021
Додатковою причиною режиму надзвичайного стану влада назвала російсько-білоруські військові навчання “Захід-2021”, активна фаза яких мала початися вже цієї п’ятниці.

Посадовці звертали увагу на те, що цього року масштаб навчань буде безпрецедентним: за участю близько 200 тис. військових.

“Сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтики, а потім може настати час моєї країни, Польщі”, – цитував прем’єр Моравецький колишнього президента країни Леха Качинського, що загинув 2010 року в авіакатастрофі під Смоленськом.

Конкретних доказів загрози з боку цих навчань (які проводять вже вдвадцяте, нагадували владі опозиціонери) Моравецький не наводив, якщо не вважати такими його слова про те, що вже сьогодні на польсько-білоруському кордоні лунають вибухи на сусідніх білоруських полігонах.

Однак апеляція до слів покійного Качинського, культової фігури для нинішньої влади та її прихильників, вочевидь, мала говорити сама за себе.

Днями польське міністерство оборони сповістило про проведення найбільших за останні роки навчань з переміщення військової техніки з західного кордону країни до східної частини Польщі.

Але цього, судячи зі слів представників польської влади, було замало. Запобігати небажаним наслідкам російсько-білоруських навчань краще, ніж лікувати, стверджував голова уряду, закликаючи депутатів сейму підтримати надзвичайний стан.

Де президент?
Для того, щоб режим надзвичайного стану запрацював “на повну потужність”, президентське розпорядження мав затвердити сейм. Ще вранці у день розгляду цього питання до будівлі парламенту вийшли кілька десятків активістів, що розгорнули перед собою моток дроту. Він мав символізувати “колючку”, яку використовують польські прикордонники на кордоні з Білоруссю.

У самому сеймі дискусія з цього питання прогнозовано була гарячою, представники влади та опозиції звинувачували одне одного у підіграванні Москві та зраді національних інтересів.

Противники нинішньої влади, звичайно, не заперечували, що кордони Польщі необхідно охороняти. Але чи дійсно нинішня ситуація настільки серйозна, що вимагає запровадження першого з 1989 року надзвичайного стану, запитували вони.

“Пане президенте!” – починали відразу кілька опозиціонерів свої промови з парламентської трибуни під сміх своїх колег. Сміх викликало те, що, попри безпрецедентний рівень загрози, про яку казали представники влади, на засідання сейму Анджей Дуда просто не прийшов.

Опозиціонери нагадували, що ще два тижні тому уряд стверджував, що східний кордон країни перебуває на замку, і що потреби звертатись по допомогу до прикордонслужби ЄС, яка базується у Варшаві, немає.

Вони підкреслювали, що минулого року влада не почула вимоги про надзвичайний стан через коронавірус – але не пішла на це, як вважають, через прагнення будь-що-будь провести президентські вибори у вигідний для себе момент.

Вони докоряли владі, що рішення про надзвичайний стан ухвалили без консультації хоча б у рамках Ради національної безпеки країни.

Зрештою, казали критики, кумедно виглядає й посилання на якусь надзвичайну загрозу з боку навчань “Захід-2021”.

По-перше, ці навчання проводять вже вдвадцяте, і всі попередні роки обійшлося без надзвичайних станів. По-друге, якщо загроза настільки велика, то чому Польща не ініціює термінові консультації зі своїми партнерами у НАТО, як це було у 2014 році, коли події на території сусідньої України набули загрозливих обертів.

Цей аргумент не пролунав під час парламентських дебатів, але низка спостерігачів, зокрема політолог з варшавського Університету Стефана Вишинського Антоній Дудек, відзначили ще одну дивну річ.

Адже, заявив Дудек Gazeta Wyborcza, якщо необхідність надзвичайного стану пояснюють небезпекою навчань “Захід-2021”, то логічно було б оголосити НС і в тих районах Польщі, що межують з російською Калінінградською областю: частина цих навчань відбудеться саме там.

Масштаб загрози
Пояснює цю “аномалію” Дудек просто. “Я сказав би, що [надзвичайний стан] на 90% – партійна операція і лише на 10% – боротьба з “гібридною війною”, – каже він.

“Масштаб загрози, яку наразі створив Лукашенко, насправді не такий вже й великий, щоб знадобився аж надзвичайний стан. За останні тридцять років ми мали й драматичніші події, але надзвичайного стану ніколи не запроваджували”, – продовжує він.

Критики влади стверджують, що справжніх причин, які можуть спонукати офіційну Варшаву до таких неординарних кроків, насправді дві.

Перша з них – прагнення зачистити медіапростір від матеріалів про те, як влада не може впоратися з міграційною кризою на кордоні.

“Для мене очевидно: йдеться про створення перешкод для журналістів, для громадськості в отриманні інформацію про події на кордоні. Якщо це буде смуга у три кілометри завширшки, то з такої відстані ніхто не побачить, що на кордоні відбувається, як поводяться з біженцями”, – заявив в ефірі телеканалу TVN24 колишній суддя Конституційного суду Польщі Войцех Хермелінський (цитата з Gazeta Wyborcza).

Вже наступного дня після підписання президентом Дудою розпорядження щодо надзвичайного стану прикордонники затримали журналіста видання Onet Бартломея Бублевича. Його звинуватили у перебуванні на території режиму НС без дозволу та у “фіксації прикордонної інфраструктури за допомогою технічних засобів”.

Натомість тепер, сказав з парламентської трибуни член опозиційної фракції “Лівиця” Мацей Гдуля, ситуацію на польсько-білоруському кордоні висвітлюють виключно білоруські журналісти, і це навряд чи той результат, якого хотіла досягти своїми діями влада.

Політолог Антоній Дудек називає другу можливу непублічну причину НС – проблеми владної партії “Право і справедливість” з популярністю. Згідно з результатами соцопитувань, у липні рейтинг партії влади опустився на кілька відсотків у порівнянні з попередніми показниками.

“Останнім часом “Право і справедливість” страждала на “соціологічну задишку”. У міграційній кризі вона побачила шанс перелому і вирішила трохи підігріти атмосферу. Безсумнівно, надзвичайний стан атмосферу підігріє, питання лише, чи не перегріє … Вже зараз видно, що рейтинг владної партії зростає, але за місяць-півтора ця криза піде в історію – і цікаво, чи не впаде він після цього”, – каже Антоній Дудек.

Деякі критики влади вважають, що нинішнім запровадженням режиму надзвичайного стану влада переслідує більш далекоглядні цілі, ніж просто підняття рейтингу. “Це перевірка інструменту, який можна застосувати за два роки [у 2023-му в Польщі заплановані парламентські вибори – Ред.], якщо “Праву й справедливості” загрожуватиме втрата влади”, – заявив напередодні голосування член опозиційної “Лівиці” Анджей Шейна.

А під час парламентської дискусії його колега по партії Каміла Гасюк-Піхович заявила: “Якщо ми дозволимо вам оголосити надзвичайний стан зараз, то наступний ви запровадите просто коли забажаєте!”

Втім, апеляції опозиціонерів так і лишилися непочутими. Голосів за відхилення президентського розпорядження щодо режиму НС в залі не знайшлося, а це означало, що сейм його підтримав.

Підготовдено за матеріалами ББС NEWS Україна

Foto: GETTY IMAGES


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account