Від початку повномасштабної війни Польща витратила понад 2,48 млрд злотих на медичні послуги для громадян України. За даними Національного фонду охорони здоров’я (NFZ), до 30 червня 2025 року допомогу отримали понад 609 тис. осіб, яким надали близько 4,3 млн послуг. Майже половина з них стосувалася первинної медичної допомоги, 19% – спеціалізованих амбулаторних консультацій (найчастіше акушерство та гінекологія, офтальмологія, хірургія). Популярними були також стоматологія (понад 522 тис. послуг) і медична реабілітація (325 тис.). У стаціонарах лікували передусім дітей, онкохворих, пацієнтів із хворобами внутрішніх органів та потребою в дитячій хірургії.

Ці витрати часто стають аргументом політиків, які вимагають обмежити допомогу. На тлі зростання антиукраїнських настроїв уряд ухвалив зміни до «спецзакону» про допомогу біженцям. З 1 жовтня 2025 року дорослі українці, які не працюють у Польщі та не сплачують соціальні внески, втратять право на безкоштовне санаторно-курортне лікування, реабілітацію, стоматологію, програми медикаментозного лікування, трансплантації, операції з видалення катаракти та субсидовані ліки. Діти збережуть повний доступ до системи охорони здоров’я. Очікувана економія для бюджету – близько 75 млн злотих у 2026 році.

Читайте також: У Польщі арештували чоловіка який змушував українських дітей створювати порнографічні фото та відео

Водночас витрати на лікування українців становлять незначну частку польського медичного бюджету: у 2023 році NFZ витратив 144,29 млрд злотих, а у 2025-му планує понад 185 млрд.

Читайте також: Від жовтня змінюються правила перетину кордону з ЄС

За сухими цифрами стоять людські історії. Одна з них – восьмирічний Матвій із Харкова, який має ДЦП та епілепсію. У квітні 2022 року мати вивезла його до Кракова, рятуючись від обстрілів. У Польщі хлопчик пройшов операцію з перерізання ахіллового сухожилля, що дозволило йому вперше впевнено стати на ноги. Сьогодні родина живе під Краковом, Матвій навчається в інтегрованій школі, а його мама працює дистанційно та мріє залишитися в Польщі: «Для сина там немає майбутнього. Я хочу, щоб він жив, а не просто існував».

За даними ЮНІСЕФ, у війні вже загинули або були поранені близько 2,5 тис. українських дітей. Історія Матвія нагадує, що за фінансовими підрахунками стоїть головне – шанс на нормальне життя для тих, кого війна позбавила дому.

Будьте з нами — підписуйтесь на наш Telegram-канал та Facebook-сторінку