Експерти, керівники медичних закладів і місцеві чиновники не мають сумнівів — вакантні посади в лікарнях міг би заповнити медичний персонал із-за східного кордону. Як пише Dziennik Gazeta Prawna, Міністр охорони здоров’я РП Лукаш Шумовський не виключає, що його відомство запропонує їм такі пропозиції, що полегшать працевлаштування.

Читайте також: Новий штам коронавірусу “Kraken” дістався Польщі

Зміни в приписах без сумніву необхідні, адже попри те що працівників з України в Польщі щораз більше, в медичній сфері їх не прибуває. Як інформує Вища медична рада, на кінець минулого року в Польщі в медицині працювало 1142 лікарів і 351 стоматолог з-за кордону, найбільше з України, Білорусі та Німеччини. Значно менше є іноземців серед медсестер. Згідно з даними Вищої Ради медсестер і акушерок в Польщі зареєстровано лише 174 медсестри та акушерки з-за меж країни — 50 з Європейського Союзу та 124 з інших країн, найбільше з України (90).

Невелика кількість дивує, особливо в випадку медсестер. У пошуках особи для догляду за старшою або хворою людиною, найлегше знайти власне українську медсестру. Чому ж вони не працюють в польських лікарнях, а погоджуються на роботу, що значно нижча за їхні професійні навички? Основною проблемою є визнання кваліфікації, що часто є нездоланним бар’єром.

Читайте також: У Польщі щеплення від ВПЛ буде безкоштовним

– Робота на посаді медсестри дозволяється тільки після набуття права до виконання таких обов’язків, що у випадку осіб українського походження вимагає в першу чергу нострифікацію диплому про закінчення вищої школи (першого ступеню) — розповідає Софія Малаш, президент Вищої Ради медсестер і акушерок. І визнає, що ця процедура дуже складна.

Читайте також: У Польщі повернули зір українському паралімпійцю, який не бачив 30 років

Однак багато українок не має закінченої вищої освіти, оскільки там медсестри готуються в закладах середньої освіти — звертає увагу Юстина Сегеш Фрелак, співавторка рапорту “Медицина без кордонів”. Аби розпочати роботу в Польщі, вони повинні закінчити підготовку. А це означає, що увесь процес ускладнюється і розтягується в часі. Також важко поєднувати таку освіту з роботою. Перешкодою стають фінанси та необхідність дотримання законів аби приступити до виконання обов’язків.

На ту саму проблему вказує Валентин Береза, член правління фірми, котра працевлаштовує багатьох медсестер з України на посади доглядальниць. Вважає, що систему нострифікації треба краще зорганізувати: скоротити, запровадити можливість проходження екстерном. І додає, що в його фірмі українських медсестер є достатньо, є також і акушерки, кілька фельдшерів. На посадах опікунів працюють навіть лікарі з України.

З’являються певні ініціативи, здебільшого від навчальних закладів, які мають спростити процес визнання кваліфікації, наприклад завдяки можливості медсестрам з України розпочинати навчання одразу з другого курсу. В процесі підтвердження кваліфікації свою допомогу готові надати місцеві чиновники, що з нетерпінням чекають на розв’язання проблеми працевлаштування в медичних закладах працівників зі Сходу. – Могли б наприклад за допомогою повітових управлінь праці, підтримувати їх в підвищенні, здобуванні та верифікації кваліфікації — твердить Марек Вуйцік, експерт Спілки польських міст. На його переконання оплатяться інвестиції в залучення людей, які залишаться працювати в країні, бо на сьогодні значно більше видатків іде на персонал, який виїжджає з Польщі.

Роботодавці виказують усе більше зацікавлення працівниками зі Сходу, однак, як підкреслює Юстина Сегеш Фрелак, мають вони небагато розуміння про те, як проходить процес визнання кваліфікації. А у випадку медсестер треба інвестувати в кілька років навчання. Медичні заклади мають бути дуже відважними, щоб допомогти такій людині. Водночас для кадрових агентств це занадто високі витрати та труднощі.

Софія Малаш вважає, що ще одним чинником впливу на малу кількість медсестер із-за кордону є низька платня. Хоча на думку Валентина Берези багато українських медсестер із задоволенням працювало б в Польщі за фахом. На його переконання ті жінки, що мають намір пов’язати своє життя з Польщею на довший період охоче працювали б у медичних закладах. Якби процес нострифікації проходив би простіше, напевно б знайшлася значна група таких осіб і це попри малі заробітки.

У свою чергу Юстина Сегеш Фрелак не виключає, що вже незабаром спеціальні програми скеровані на медсестер з України, з фінансуванням освіти та курсами польської мови, стануть необхідністю. Особливо, зважаючи на те, що за східним кордоном є великий потенціал. – Багато осіб отримує там освіту, але є велика проблема з пошуком роботи. Звісно, підставою працевлаштування є високі стандарти й ніхто не заперечує, що іноземці мусять бути підготовлені не гірше за поляків, але потрібні спрощені процедури, аби була можливість пройти цей процес — додає експерт.

На її переконання за приклад можна взяти інші країни. Хоча б ту саму Чехію, де запровадили можливість працювати вже в процесі підтвердження кваліфікації. У Польщі це можливо тільки по завершенні процедури визнання.

Наявність проблеми добре розуміє і міністр охорони здоров’я Лукаш Шумовський. Під час засідання сеймової комісії здоров’я він не виключив, що його відомство шукатиме законодавчі розв’язання проблеми, що спростять процедуру працевлаштування медичних працівників зі сходу.

Водночас на переконання Марка Вуйціка є певний опір зі сторони профспілкових організацій щодо набору медичного персоналу з зовні. Подібне переконання має також Юстина Сегеш Фрелак. На її думку вони хотіли б концентрувати увагу на покращенні умов праці польських працівників і з певним небажанням дивляться на впровадження спрощень для осіб з зовні. При цьому звертає увагу на те, що тільки 40 відсотків медсестер і акушерок після закінчення навчання звертаються з заявою про внесення їх до професійного реєстру. Водночас з моменту вступу Польщі до ЄС понад 20 тисяч осіб отримало підтвердження кваліфікації необхідне для роботи в країнах Євросоюзу.

У свою чергу Вища Рада медсестер і акушерок вже давно висловлює занепокоєння тим, що середовищу молодшого медперсоналу загрожує демографічна криза.Останні дані головного управління статистики показують, що у 2016 році найменшу групу становили медсестри молодого віку — молодші за 35 років, натомість значно зросла група медсестер у віці 65+. Експерти підкреслюють, що вікова структура медсестер і акушерок вказує на брак взаємозаміни поколінь. Аби його гарантувати, необхідно щороку — окрім 4487 осіб які зараз отримують право до такої роботи — ще майже стільки ж, а саме 4386 медсестер.

Фото ілюстративне /dziennikpolski24.pl/