Іноземці в Польщі можуть працювати тільки на підставі договору, укладеного в письмовій формі. Це може бути трудовий договір, а також цивільно-правові договори – підряду, про надання послуг.

Читайте також: Польські аграрії влаштовують акції протесту на польсько-українському кордоні

Важливо, щоб вид підписаного вами договору відповідав видові угоди, вказаному в дозволі на тимчасове перебування й роботу(якщо для виконання роботи в Польщі вам потрібен дозвіл). Пам’ятайте, якщо ви розпочнете виконання роботи на іншій підставі, ніж вказана в дозволі, виконувана вами робота буде нелегальною. Це вважається правопорушенням, за яке загрожує покарання у вигляді штрафу у розмірі не менше 1000 злотих. Окрім того, за нелегальне виконання роботи щодо вас може бути ухвалене рішення під назвою «зобов’язання до повернення»(депортація з країни), яке передбачає заборону в’їзду на територію Польщі (або на територію Польщі та інших країн Шенгенської зони) на строк від 1 до 3 років.

Тепер власне про договори. Найвигіднішою для працівника формою працевлаштування є трудовий договір, який називають також трудовими відносинами. У цьому випадку працівника захищають всі положення трудового кодексу, такі ж як і працевлаштованих таким чином поляків. Найважливіші з них стосуються захисту від необґрунтованого звільнення, виплати заробітної плати, робочого часу, роботи в наднормові години, оплати відпочинкових відпусток, медичних звільнень, відповідальності за доручене майно і багатьох інших важливих принципів. Для прикладу, трудовий договір гарантує вам:

Читайте також: Генеральне консульство Польщі у Львові припинило приймати заявки на отримання карти поляка

мінімальний розмір заробітної плати(цього року це 2 тис. злотих. брутто в місяць, тобто на руки працівник отримає 1459,48 злотих, або, якщо має більші витрати на отримання прибутку, з огляду на доїзд з іншої місцевості – 1464,48 злотих). Це означає, що, працюючи на повну ставку ви не можете заробляти менше від цієї суми, а якщо не працюєте на повну ставку, то ваша зарплата має бути нижчою, але пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати;

Читайте також: Польща оновила правила перетину кордону українцями

право на відпочинок(наприклад, визначені законодавством норми тривалості робочого часу, визначені вихідні, право на відпустки);

надбавки за роботу в понаднормовий час;

права, пов’язані з батьківством (наприклад, захист від звільнення або розірвання трудового договору в період вагітності, право на материнську та батьківську відпустку, перерва на годування дитини, можливість зробити перерву в роботі з метою проведення відповідних медичних обстежень, пов’язаних із вагітністю).

Якщо роботодавець порушує права, працівник може шукати допомогу в інспекції праці або вимагати справедливості в суді. Робота в штаті все ж передбачає стягнення, які зменшуватимуть виплату приблизно на одну третю записаної в договорі суми брутто. Роботодавець сплачує за працівника внески на соціальне страхування (пенсійне, ренту, лікарняне, від нещасних випадків), медичне страхування (право на безкоштовну публічну службу охорони здоров’я) та податок на прибуток.

Проте отримати роботу в штаті не легко навіть польським працівникам. На практиці часто трапляється, що роботодавці підписують із працівниками цивільно-правовий договір (наприклад, договір підряду), хоча повинні підписати трудовий. Логічно, що роботодавці керуються бажанням знизити витрати та відповідальність. Працевлаштовані на підставі цивільно-правового договору не користуються гарантіями, визначеними в положеннях трудового законодавства, зокрема в трудовому кодексі. Вони не мають права на платну відпочинкову відпустку, лікарняні.

Такий договір простіше розірвати, важче добиватися прав в суді. Тому варто знати, що якщо працівник виконує свої завдання в місці, визначеному роботодавцем, у визначеному ним часі, напр. за встановленим графіком, перебуває при цьому під керівництвом начальників, які видають розпорядження щодо способу виконання роботи, то, за польським законодавством, він має бути працевлаштований на підставі трудового договору. Спроби уникнути підписання трудового договору та заміщання його цивільно-правовим відслідковує Державна інспекція праці й до неї також можна звернутися, щоб довести, що договір підряду (про надання послуг) фактично є трудовим договором.

Працівники на підставі договору підряду та договору про надання послуг мають гарантію найнижчої ставки за годину в розмірі 13 злотих брутто. Платники сплачують також за них, зазвичай, внески та податки. Тому слід домагатися, щоб ваше працевлаштування відбувалося на підставі трудового договору, хоча на практиці зробити це не так легко.

Незалежно від того, на підставі якого договору ви працюєте, доведеться здійснювати певні відрахування з заробітної плати на користь держави. Серед них – обов’язкові податки, а також внески на соціальне та медичне страхування. Їх вид та розмір відрізняється в залежності від підстави, на якій особа працює. Деякі види страхування не мають обов’язкового характеру, але ви можете взяти на себе зобов’язання щодо їх сплати на добровільній основі. Це означає, наприклад, що працюючи на підставі договору підряду, ви можете (але не мусите) сплачувати внески на страхування на випадок хвороби. Внаслідок цього, якщо, наприклад, народите дитину, то отримаєте право на одержання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Соціальне страхування в Польщі включає:

пенсійне страхування;

страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та на випадок втрати годувальника;

страхування на випадок хвороби й материнства, яке називають страхуванням на випадок хвороби;

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, яке в Польщі називають страхуванням від нещасного випадку.

Крім відрахувань на соціальне страхування, з вашої зарплати будуть здійснюватися відрахування на медичне страхування, яке в разі хвороби дасть вам можливість проходити лікування в Польщі. Внески на соціальне та медичне страхування відраховує з вашої зарплатні роботодавець, який перераховує їх на рахунок відповідного управління закладу соціального страхування (ZUS). Трапляється, що іноземці мають сумніви щодо того, чи роботодавець насправді це робить. У такому разі, можна в будь-який момент відвідати місцеве відділення ZUS і попросити надати відповідну інформацію.

Фото ілюстративне /nf.pl/