– Українці часто обходяться польським працедавцям більше ніж працівники з Польщі – принаймні так вважає президент Спілки Підприємців і Працедавців Цезарій Кажмєрчак (Cezary Kaźmierczak). Однак польські фірми вимушені працевлаштовувати іноземців, оскільки в країні бракує рук до праці. -Поляків охочих до простої праці просто немає – твердить представник підприємців.
Читайте також: Більша частина українських біженців задоволені життям у Німеччині, Польщі та Чехії
Згідно різних статистичних досліджень у Польщі працює від 800 тисяч до 1 млн. українців. Кількість іноземців із-за східного кордону країни, що працюють цілком легально складає близько 600 тисяч. Більше 200 тисяч працює «на чорно», тобто нелегально.
Загальне переконання полягає в тому, що українці працюють за винагороду, котра не влаштовує поляків. Президент Спілки Підприємців і Працедавців вважає, що то міф. – Очевидно, що дуже низькі ставки можуть мати ті хто працює нелегально. Але працедавці, що що беруть на роботу легально не мають ані часу, ані енергії, аби в таке бавитися — твердить для WP money Цезарій Кажмєрчак.
Читайте також: Не українці а вихідці з Азії будуть найбільшою групою економічних мігрантів у Польщі
І підраховує видатки: 13 зл. мінімальна ставка для працівника за годину роботи. До того треба додати 10-15 зл. для фірми-посередника. – Створився цілий ринок послуг для фірм, які шукають працівників. І вони тих працівників постачають. Прошу собі уявити потужну будівельну компанію, яка шукає сотню зварників. Очевидно, що ця фірма не буде сама займатися пошуком і перевезенням їх з України, бо то не є основна її діяльність. Зробить то посередник. І як наголошує представник працедавців, загалом видатки для фірми в такому випадку складуть від 23 до 28 злотих. Стільки власне то коштує.
Читайте також: Українці в Гданську пікетували покладання квітів росіянами на 9 травня. ФОТО
— Підприємці готові платити полякам. Проблема тільки в тому, що поляків охочих до простої роботи просто немає – додає пан Кажмєрчак.
Підтверджує це і статистика. Як випливає з досліджень однієї з фірм-посередниці з працевлаштування, рук до праці починає бракувати. Кожен третій працедавець у країні заявляє, що має проблеми з пошуком працівників. Найважче знайти таких нижчого і середнього рівня. Найбільше проблем з пошуком мають великі фірми, штат котрих складає понад 250 працівників.
Саме тому фірми усе частіше шукають працівників на Сході. 39 відсотків польських фірм розглядають можливість працевлаштування українців, а середній показник занижують працедавці що працюють в публічному секторі і працевлаштовують виключно обивателів Польщі. А от серед працедавців, які займаються виробництвом, українців бажають працевлаштувати понад 55 відсотків фірм. У галузі торгівлі працівників зі Сходу хтіло б бачити в себе 39 відсотків. Серед фірм, які надають послуги то понад 33 відсотки.
– Отримуємо від наших клієнтів цілком конкретні замовлення «знайдіть нам зварювальника з Донбасу, або на приклад шукаємо працівників із заводів зброї у Харкові» — розповів керівник одного з рекрутингових агентств.
Демографія є невблаганна. Експерти вже давно стверджують, що Польща старіє. У найближчі 35 років кількість потенційних працівників зменшиться на третину. Якщо перевести це на конкретні цифри то вийде, що два роки тому, в 2015 професійно активних поляків було 18,5 млн, а до 2030 їхня кількість зменшиться на 1,4 млн. В подальших роках буде зменшуватися ще швидше. В результаті в 2050 професійно активних залишиться 13,6 млн осіб, тобто на 5 мільйонів менше ніж два роки тому.
Проблему не оминає своєю увагою і Уряд. Восени під час економічного форуму в Криниці віцепрем’єр-міністр Матеуш Моравецькі запевнив, що буде робити все можливе аби до Польщі потрапило кількасот тисяч українських працівників.
З досліджень проведених минулого року для спілки підприємців і працедавців випливає, що більше половини поляків ставиться позитивно до можливості надати українцям, які вже перебувають у Польщі карти постійного проживання. Результати цьогорічного дослідження ще не відомі, але як запевняє президент спілки роботодавців, не багато змінилося.
Money.pl
