За даними CBOS опубліковані у липні цього року, загрозу безпеці Польщі, спричинену війною в Україні, «однозначно» сприймають 30% респондентів, 43% погодилися з твердженням, що вони «скоріше» їх бачать. Для 19% війна навряд чи загрожуватиме безпеці країни, а для 3% точно не бачить загрози. Відповідь «Не знаю» обрали 5% респондентів.

Читайте також: Сьогодні останній день аби подати заявку до програми 800 плюс

За даними опитування, загрозу безпеці Польщі частіше сприймають респонденти старшого віку (84% серед найстарших проти 62% серед наймолодших), менш освічені (82% серед людей з початковою або неповною середньою освітою порівняно з 70% з вищою освітою).

Відсоток поляків, які підтримують біженців з України, зріс на 3 відсоткові пункти (наразі він становить 75% проти 72% у травні). Відсоток противників прийняття біженців з України в червні становив 21 відсоток.

Читайте також: Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку

Про підтримку та прийняття українських біженців рідше заявляють молодші респонденти. У віковій групі 25-34 роки про підтримку заявляють 66% респондентів. Для порівняння, у групі найстарших респондентів ствердно відповіли 84 відсотки. запитав.

Читайте також: Кулеба прокоментував припинення консульських послуг для чоловіків за кордоном

CBOS також досліджував відносини між поляками та українцями, використовуючи так звану “Шкалу Богардуса”, яка в соціології часто використовується для вивчення соціальної дистанції до певної соціальної групи. Респондентів запитували, на які відносини з українцями вони б погодилися, починаючи з більш формальних та поступово переходячи до більш близьких.

Згідно з опитуванням, поляки прийняли б українця як сусіда (92%) або колегу по роботі (91%). Переважна більшість були б не проти полікуватися в українського лікаря (85%). Трохи нижчий, але все ще явно переважний відсоток респондентів сприйняв би громадянина України як невістку чи зятя (78%), опікуна своїх дітей (74%) та, нарешті, як бос або начальник на роботі (73%) – звітує CBOS.

Дослідження CBOS було проведено за змішаною процедурою на репрезентативній іменованій вибірці дорослих жителів Польщі, взятої з реєстру PESEL. Респонденти мали вибір методу дослідження: пряме інтерв’ю з інтерв’юером (метод CAPI), телефонне інтерв’ю після звернення до інтерв’юера CBOS (CATI) або самостійне заповнення онлайн-анкети (CAWI). У всіх трьох випадках анкета мала однаковий набір запитань і структуру. Опитування проводилося з 5 по 18 червня 2023 року на вибірці 1054 особи (з них: 59,3% за методом CAPI, 25,8% – CATI та 14,9% – CAWI).

Слідкуйте за нами у соцмережах. Підписуйтесь на наш телеграм канал та сторінку у Фейсбук

Цікаві відео від нашого порталу