fbpx

«Зелене світло» Референдуму. Навіщо владі всеукраїнське опитування?


Як повідомляє портал nv.ua 26 січня Верховна Рада 255 голосами депутатів Слуга народу (СН) і групи Довіра підтримала законопроєкт про народовладдя через Всеукраїнський референдум.

Читайте також: Незабаром розмитнення авто стане доступним в додатку Дія

У 2019-му обіцянку прийняти подібний документ було частиною піар-стратегії кандидата в президенти Володимира Зеленського. «У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки народ України буде формувати основні завдання для влади», — писав майбутній глава держави у своїй програмі.

Цілковито відмовилися скористатися зеленою кнопкою «За» фракції Європейської солідарності (ЄС), Батьківщини, Голосу і групи За майбутнє.

Читайте також: Дозволено пересилати паспорти та інші особисті документи територію України та за її межі

«Цей законопроєкт не має права на існування. Це референдум з дуже розмитими формулюваннями, що пропонує виносити на загальнонаціональне обговорення питання без участі Верховної Ради», — сказав один з лідерів Голосу Сергій Рахманін.

Читайте також: Олексій Арестович написав заяву про звільнення

В ЄС вважають закон про народовладдя небезпечним через норми, що дозволяють дистанційно голосувати (пункт про електронне голосування), а в ОПЗЖ впевнені в безглуздості закону, який «взагалі не буде працювати».

Один з ключових розробників документа Руслан Стефанчук, перший віцеспікер ВР і представник СН, пояснив, що електронне голосування — це питання майбутнього, і воно стане можливим лише після прийняття окремого законодавчого акту і сертифікації відповідної системи.

У Батьківщині прийшли до парадоксального висновку: метою закону є відтермінування на роки будь-яких плебісцитів. Також фракції Юлії Тимошенко не до душі посилення ролі Центрвиборчкому, яким надаються повноваження щодо розробки процедури проведення всенародного опитування. У Леді Ю вважають, що ці функції треба було закріпити за ВР. При цьому сама Тимошенко вже на наступний день заявила, що ініціює проведення референдумів відразу за п’ятьма питаннями.

Референдум дозволяє виносити на всенародне обговорення кілька тем: внесення зміни до Конституції (у розділах: Загальні положення (I), Вибори. референдум (III), Внесення змін до Конституції (XIII)), зміна території України; припинення дії законів чи окремих їх положень (так зване «Народне вето»); і проводити консультації з питань загальнодержавного значення.

Потенційними питаннями, винесеними на референдум, могли б стати: ринок землі, люстрація або функціонування державної мови.

Народне вето в чомусь нагадує рішення Конституційного суду, який може визнати певні норми, що не відповідають Основному закону, після чого парламент повинен їх удосконалити.

Також в законі передбачена низка обмежень. На референдум не дозволяється виносити питання, що суперечать Конституції, нормам міжнародного права і декларації прав людини, — наприклад, про введення смертної кари.

Крім того, у громадян не можна питати, чи хочуть вони ліквідувати незалежність або порушити суверенітет України. До заборонених питань також стосуються ті, що створюють загрози нацбезпеці чи розпалюють ворожнечу. Українці також не зможуть через референдум оскаржувати економічну політику уряду по податках і бюджету.

Серед інших запобіжників регулювання частоти проведення референдумів — один раз на рік, а також заборона повторного винесення питання. Відповідно до підтриманого закону, на один референдум виноситься тільки одне питання зі списку дозволених тем.

Як буде проходити референдум і коли перший?

Для проведення референдуму потрібно спочатку внести зміни до Конституції, де буде передбачена «народна ініціатива». Після чого необхідно прийняти закон про порядок такої ініціативи, — його поки немає навіть в чорновому вигляді. Творці закону передбачили один рік на внесення змін до Конституції, тому референдум по «народній ініціативі», відповідно до закону, можна оголосити тільки після 1 січня 2022 року.

А ось консультуватися з народом в стилі президентського опитування минулої осені, — з приводу легалізації зброї, проституції або канабісу, — можна буде відразу після підписання прийнятого 26 січня закону спікером і президентом. Однак, на думку Стефанчука, таких референдумів в Україні не проводитимуть, бо вони занадто дорогі. За його підрахунками, приблизна вартість одного такого складе 2 млрд грн.

Для консультативного опитування або референдуму в режимі народного вето повинна зібратися ініціативна група прихильників і команда супротивників того чи іншого питання.

Група прихильників заявляє себе суб’єктом референдуму і починає збір підписів, — їх потрібно отримати 3 млн в двох третинах областей країни. Після чого президент повинен проголосити референдум за народною ініціативою.

Паралельно зі збором підписів йде агітація «за» і «проти».

Обидві сторони повинні відкрити грошові фонди та здійснювати прозоре фінансування кампанії. «Законопроєкт передбачає рівні умови як для опонентів, так і прихильників потенційного винесеного питання на референдум», — пояснює Коцюруба.

Після всіх пройдених етапів і витрачених державою грошей на друк бюлетенів і зарплат співробітникам комісій, є певний ризик, що весь задум ініціаторів референдуму виявиться безглуздим, — так станеться в тому випадку, якщо проголосує менш як 50% виборців: подібний плебісцит буде вважатися, таким що не відбувся. Досить високий бар’єр автори закону залишили через фактичний стан війни, в якій перебуває країна, і викликів у сфері безпеки.

Наявність безлічі стримуючих механізмів в законі про Всеукраїнський референдум стане занадто складним інструментом для використання політиками з точки зору маніпуляцій. З іншого боку, фраза Зеленського про «народ, який буде формувати завдання для влади» теж залишиться лише передвиборчою обіцянкою, адже через вартість і складність проведення, питати думку громадян на референдумах будуть дуже рідко.

 


Tags:

Новини партнерів

0 Comments

Leave a reply

or

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?

or

Create Account