Збільшується кількість українських заробітчан, які хочуть залишити цю країну. Ба більше, проблема в тому, що з-за східного кордону вже не буде нової хвилі працівників, – про це як повідомляє tvn24bis.pl у понеділок пише видання “Puls Biznesu”. Як наголошує видання перспектива відкриття на початку наступного року німецького ринку праці для осіб з-поза меж Європейського Союзу вже давно викликала занепокоєння польських працедавців, які опиралися на працю українських заробітчан.

Читайте також: Зростають шанси для українських водіїв отримувати візи прямо в Польщі

Ще кілька місяців тому, агентство тимчасової праці Manpower проводило анкетування 750 українців, які на той час працювали в Польщі. Виявилося, що виїхати з Польщі висловило бажання чверть з них. Наведені дані також підтверджує дослідження проведене іншим потужним агентством Personnel Service. Коментуючи результати дослідження президент цього агентства Кшиштоф Інглот наголосив, що у разі відкриття ринків праці для українців іншими членами ЄС з Польщі може виїхати від 250 до 500 тисяч українців.

Згідно “Puls Biznesu”, захід спокушає українців більшими заробітками та вищим рівнем життя. Для двох третин опитаних кращою країною для заробітків є Німеччина. Водночас усе частіше українські заробітчани цікавляться пропозиціями роботи в Чехії — розповіла Кароліна Ржанса, експерт ринку праці з агентства Manpower. З дослідження цієї фірми видно, що цим напрямком цікавиться що шостий українець, який має бажання виїхати з Польщі.

Читайте також: Зміни в кодексі праці. Додаткові вихідні та нові правила відпусток – уряд Польщі

Водночас на думку Маріуша Долати, засновника агентства IPF Group, Польща стане транзитною країною на дорозі до Німеччини або інших країн Західної Європи, лише для нечисельної групи українців. “Виїдуть у першу чергу ті хто здобуває тут вищу освіту, а не ті хто працює. Такі міграції є значним стресом через переїзд до чужої, часто мало звіданої країни, та ускладнюються розлукою з рідними. Українці, котрі приїхали до Польщі, вже одного разу пережили такий стрес і знають, яким складним є такий досвід. Тож сумніваюся, що багато з них вирішить ще раз через усе це пройти” – твердить Долата.

Читайте також: Польща шукає рішення для працевлаштування українських біженців

З соціологічного дослідження “Українці на польському ринку праці: досвід, виклики та перспективи” проведеного агентством EWL S.A.спільно з інститутом Східної Європи Варшавського Університету видно, що на третину збільшився відсоток українських працівників, які хотіли б перебратися до Польщі на постійне проживання. „Головним аргументом на користь такого рішення, є вищий рівень життя. Не йдеться при цьому, виключно про фінансовий бік, але також і про суспільний, між іншим можливість інтеграції і не значний мовний бар’єр. На мою думку, саме культурна близькість може стати головним чинником у боротьбі за працівників з України” – наголосив Анджей Коркус, голова правління EWL S.A.

Поміж аргументів на користь оселення в Польщі громадяни України наводять вищу якість життя (66,5 відс), кращі заробітки та більші перспективи для дітей (46 відс). Понад 3/4 респондентів, які розглядають варіант залишитися в Польщі вважають, що пришвидшення надання дозволу на постійне проживання в країні сильно вплине на їхнє рішення про переїзд. Окрім того фактично 2/3 громадян України, котрі працюють в Польщі й хочуть тут залишитися, також планують перевезти сюди й свою родину.

У свою чергу голова ZUS Гертруда Усцінська звертає увагу на збільшення кількості іноземців застрахованих у фонді соціального страхування(Zakładzie Ubezpieczeń Społecznych). На сьогодні внески до фонду сплачують за 654 тис. іноземців. 75 відсотків з них це українці. В переважній більшості це молоді люди в віці від 24 до 39 років. Голова фонду висловила також сподівання, що і надалі тенденція до збільшення застрахованих іноземців зберігатиметься. “Навряд, усі вони захочуть виїхати. Навпаки, зі статистики виплат видно, що значна частина з них зважується на народження в Польщі дитини” твердить голова ZUS.

Як розповідала Наша Польща, працівники з України усвідомлюють свою роль на польському ринку праці й розраховують на адекватну їхній кваліфікації заробітну платню. А відтак, усе частіше відмовляються працювати за мінімальну зарплату.