Річ у тім що в Україні окрім насіння соняшнику, пшениці, ріпаку та сої нічого не вирощують. Ця сільськогосподарська продукція є основою для виробництва агрохолдингів, які домінують в аграрному секторі України. Сільське господарство, яке забезпечує внутрішній ринок цілим рядом харчових продуктів – це лише численні невеликі фермерські господарства. Тим часом Україна готується до змін, які торкнуться дрібних фермерів, які все ще утримують внутрішній ринок.

Читайте також: 25-річна українка організувала в Гданську “цех” підробки документів

За даними Державної служби статистики України (Укрстат), минулого року Україна експортувала сільськогосподарської продукції на загальну суму 22,2 млрд доларів США, що складає 45,1% всього експорту країни. Водночас як, з за кордону в Україну було імпортовано харчових продуктів на суму у понад 6,5 мільярдів доларів.

Парадокс полягає в тому, що Україна з мільйонами гектарів найкращих у світі сільськогосподарських земель купує все більше харчових продуктів за кордоном. Це пояснює порівняння рентабельності різних сегментів сільського господарства, де домінують агрохолдинги, зацікавлені лише у високорентабельних експортних монокультурах.

Читайте також: “Житло на старт”. Коли в Польщі буде доступна нова житлова програма?

За даними Українського інституту економіки сільського господарства, минулого року рентабельність виробництва соняшнику становила 39,4 відсотка. та була найвищою в аграрному секторі. Рентабельність вирощування соняшнику у порівнянні з 2019 роком збільшилася на 16%. Другим у рейтингу стало зерно, рентабельність якого зросла з 11,8 відсотка у 2019 році до 20 відсотків у 2020 році.

Читайте також: Україна буде повертати до Польщі правопорушників які виїхали на батьківщіну

Ця тенденція визначає напрямок, у якому вже розвивається українське сільське господарство, та швидше за все зосередиться на найбільш прибуткових експортних культурах, та продовжить нехтувати менш прибутковими культурами, які складають основу продовольчої безпеки нашої держави. В результаті Україна має всі підстави стати потужним імпортером харчових продуктів. Ознаки цього вже помітні у статистиці та повсякденному житті мільйонів українців, а в українських магазинах сьогодні набагато легше знайти картоплю з Єгипту, а трави та зелень з Ізраїлю, ніж з українських полів. Ціни на них зростають з шаленою швидкістю – цибуля за рік зросла на 100%, капуста – на 30%, а буряк – на 20%.

Що стосується прибуткового напрямку, можна виділити лише виробництво молока – тут рентабельність залишається стабільною на рівні приблизно 20%. З іншого боку, скотарство та птахівництво мають негативну рентабельність.

Мало того, що українське сільське господарство, де панують агрохолдинги та орієнтоване на експортну культуру, постачає на внутрішній ринок все менше базових продовольчих товарів, крім того, ціни на харчові продукти стрімкими темпами зростають, а все більше продовольчих товарів стає недоступними для мільйонів українців.

Видання biznes.interia.pl зазначає що це може бути чудова можливість для польського сільського господарства та виробників харчових продуктів, які можуть забезпечити український ринок дешевшою, але якісною продукцією. Так, наприклад, все більшу частину пропозиції сирної продукції, доступної сьогодні в українських магазинах та на базарах, складають продукти з Польщі, які дешевші за вітчизняні.

В середньому, українська родина витрачає на харчування понад 50 відсотків всього доходу. На той час родина у ЄС витрачає в середньому від 15 до 20 відсотків на їжу. В Україні цей показник є найгіршим у Європі. У середньому білоруська сім’я витрачає на їжу до 32 відсотків з всього доходу, а російська родина – до 36 відсотків. – зазначає економіст Олег Пендзін.

Тим часом українські експерти з аграрного сектору прогнозують, що восени Україну знов чекає чергова хвиля подорожчання харчових продуктів. М’ясо подорожчає на 5-10%. Ця тенденція вже почалася – лише в липні яловичина та птиця подорожчали на 3 відсотки. Експерти вказують що основною причиною є постійне зростання цін на електроенергію та газ.

Зараз, українські фермери сплачують податок на прибуток з продажу сільськогосподарської продукції, для дрібних фермерів дорівнює 18 відсотків та 1,5 відсотка військового збору. Великі фермери ведуть свої господарства на основі податкової картки. До цього часу існував стандарт, який звільняв від оподаткування дохід, отриманий з їхньої не більше 2 га.

Відповідно до закону, який опрацьовується в українському парламенті, зараз це має змінитися – дохід не підлягає оподаткуванню від фермерських господарств площею до 0,5 га,. Водночас дохід фермера вважатиметься доходом без урахування витрат на виробництво. Це означатиме, що власники цих невеликих ферм, які сьогодні є одним з основних джерел постачання для місцевих базарів, не вважатимуть вигідним вирощувати чи вирощувати що – не будь для продажу.

Foto: https://csr.biedronka.pl/