Польський бізнес знає як пришвидшити легалізацію іноземних працівників. Чи почують їх законотворці

urząd cudzoziemców

Збільшити штат і розширити можливості воєводських управлінь для обслуговування іноземців, автоматизувати перевірку заяв на реєстрацію декларації про доручення роботи іноземцю, відмовитися в деяких випадках від тесту ринку праці — це далеко не весь перелік пропозицій, які за інформацією сайту pulshr.pl пропонує Федерація Польських Підприємців і Центр законодавчого аналізу та економічної політики (Federacja Przedsiębiorców Polskich (FPP) і Centrum Analiz Legislacyjnych i Polityki Ekonomicznej (CALPE)). Усе це з метою полегшити і головне пришвидшити процес легалізації іноземців у Польщі.

Читайте також: Польські інспектори праці зачастили з перевірками. Побільшало і виявлених порушень

Одна з причин повільного обслуговування іноземців у воєводських управліннях полягає у недостатній кількості працівників. У 2018 році до відповідних відділів надійшло 278 тисяч заяв про легалізацію роботи та понад 180 тисяч про легалізацію проживання. У порівнянні з 2014 роком ці показники були відповідно в семеро й тричі більші. Натомість кількість чиновників не встигає збільшуватися в такому ж темпі. Доходить до парадокса — не має можливості ліквідувати проблему відсутності працівників в економіці, через проблему з кадрами в державних органах. Відтак FPP наполягає на необхідності підсилення кадрового резерву відповідних державних органів.

Наступна пропозиція полягає в автоматизації. Кожен іноземець, котрий прибуває в Польщу з метою отримати роботу може — а при оформленні обов’язкової прописки (obowiązku meldunkowego) навіть зобов’язаний — отримати номер PESEL. Завдяки цьому унікальному номеру особа в Польщі може отримати й так званий profil zaufany — а це вже полегшує впровадження такої особи до системи ePUAP, а відтак і історії офіційних звернень іноземця. Полегшило б це іноземцеві обрахунок періодів роботи на підставі відповідних заяв, а також позбавило б повітові управління праці необхідності інформування іноземця про статус заяв і звернень.

Читайте також: Реальні заробітки в Польщі далекі від середньостатистичних

Ще одна пропозиція: автоматична перевірка заяв на реєстрацію декларації про доручення роботи іноземцю.

Читайте також: Усе менше охочих українців їхати на заробітки до Польщі. Німеччина — новий тренд

„Пропонуємо дозволити працедавцям самостійно перевірити можливість працевлаштування іноземця на підставі заяви про доручення праці вже на етапі подання прохання про внесення заяви про доручення до реєстру заяв” – йдеться в пропозиції підприємців з FPP.

На їхню думку, це б розвантажило повітові управління праці, котрі не повинні були б видавати відмовних рішень. “Після внесення роботодавцем в електронну систему особистих даних або запланованого періоду працевлаштування іноземця сама система б визначала, чи є можливість прийняття заяви на цей період”. Якщо ж допустимий період працевлаштування на підставі заяви вже був використаний, система автоматично відкидала б можливість вписання чергового періоду. Повітове управління праці не мусило б взагалі таких звернень розглядати, а працедавець не мусів би зазнавати непродуктивних витрат — наголошує Томаш Худобські, експерт економічного права FPP i CALPE.

Крім того, підприємці пропонують запровадити засади, що зміна посади (виду) праці на наближену (в межах одного коду професій) не вимагала б реєстрації нової заяви про доручення виконання роботи іноземцеві.

Тобто пропонується внести правки в art. 88z. Ustawy o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy. На сьогодні цей пункт вимагає поновно реєструвати заяву навіть при зміні посади на подібну. Відмова від цього, на переконання підприємців, зменшило б кількість заяв до управлінь, а відтак скоротило б і час очікування на внесення заяв до реєстру.

Окрім того, підприємці пропонують відмовитися в деяких випадках від обов’язку проведення тесту ринку праці. Зокрема, скасувати таку необхідність пропонується для громадян країн, для яких уже спрощене працевлаштування, тобто України також, якщо останній опублікований Головним статуправлінням показник безробіття для конкретного повіту не перевищує обумовлену позначку, наприклад 6 відсотків. Це теж мало б розвантажити чиновників і скоротити час розгляду справ про надання дозволу на роботу.

Водночас самим іноземцям пропонується надати можливість подавати заяви на дозвіл на проживання завдяки системі ePUAP. Таке рішення позбавило б воєводські управління з необхідності оцифрування поданих у такий спосіб заяв. Водночас був би зведений до нуля час подання заяви в почтовому відділенні й отриманням її в управлінні.

Підприємці також пропонують визнавати легальною роботу іноземця після завершення терміну дії oświadczenia не беручи під увагу те, чи іноземець перед тим (протягом періоду в три місяці) працював на підставі umowy o pracę чи на підставі цивільної угоди. Тобто зміни пропонується внести в art. 88za ust. 1 Ustawy o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy, оскільки в сучасній інтерпретації особам працевлаштованим на засадах цивільних угод цей пункт не дозволяє скористатися з можливості легальної роботи в період після завершення строку дії oświadczenia і до отримання дозволу на працю.

Принагідно, пропонується скасувати або обмежити обов’язок отримання нового дозволу на роботу або на проживання і роботу у випадку пропозиції іноземцеві іншої, але схожої посади в межах структури одного підприємства.

І ще. Підприємці пропонують створити систему відстеження долі заяв про надання дозволів на проживання та роботу, аби була можливість дізнатися на якому етапі розгляд справи.

Як розповідала Наша Польща, саме через затягування з видачею карт побиту українцям Дольношльонське воєводське управління в знак протесту польський підприємець заблокував автобусами.

Фото ілюстративне


Tags:
0 Komentarzy

Napisz komentarz

SKONTAKTUJ SIĘ Z NAMI

Możesz wysłać do nas zapytanie e-mailem, a my skontaktujemy się z Tobą jak najszybciej.

Wysyłanie
lub

Zaloguj się używając swojego loginu i hasła

lub     

Nie pamiętasz hasła ?

lub

Create Account