Наближається новий навчальний семестр. Оголошення про набір до поліцеальних шкіл можна зустріти на кожному кроці: кондитер, фотограф, флорист, дизайнер інтер’єру, масажист, інтернет-маркетолог, фітнес-тренер…
Вступити до школи можна посеред року. Зазвичай заносять документи до кінця січня, а починають навчання вже з лютого. Навчання в таких закладах в основному безкоштовне, тільки деякі спеціальності є платними.
Більшість полеціальних шкіл в Польщі отримують гроші з бюджету органів місцевого самоврядування та польського міністерства освіти й дотації від ЄС на кожного учня. Вони активно набирають учнів, бо фінансуються відповідно до кількості. До вступників немає жодних особливих вимог. Не проводиться іспитів чи співбесід, не перевіряється володіння польською мовою.
Попри багато переваг, мають місце й негативні відгуки про таке навчання. Мовляв, у вищезгаданих школах не дуже переймаються кого і як вчити. Лекції там можна пропускати, а на іспитах списувати…
Наприклад, на заочній формі навчання відбувається двічі на місяць, у суботу і неділю. А на практиці, щоб не платити штрафу за “прогули”, вистачить відвідати половину лекцій.
Викладачі загалом поблажливі, якщо студенти на іспиті дадуть відповідь на одне-два питання – то добре, а не дадуть – теж не страшно…спробуємо іншим разом.
В секретаріаті поліцеальної школи нікого не здивує, що першочергові запитання іноземних абітурієнтів (українців, білорусів) будуть не про майбутню професію, а про можливість отримання запрошення для відкриття студентської візи, з котрою в Польщі можна перебувати протягом цілого року, на відміну від 90 днів на рік по шенгенській візі чи біометричному паспорту.
Для поляків вчитися у поліцеальній школі вважається непрестижним. Йдуть тільки ті, хто закінчив школу з дуже поганими оцінками.
Багато учнів залишають навчання вже після першого семестру, саме через низьку якість навчання. Більшість українців використовують вступ до поліцеальної школи, як “трамплін” до пошуку кращої праці.
Все залежить від школи і від людини. Якщо це великі корпо-школи, звичайно їм всерівно. Я вчуся в поліцеальній школі Faber й в нас люди приходять, щоб вчитися. Але це малесенька школа (здається, вона взагалі є тільки в Кракові) й туди вступають не через красиві обіцянки.
*Навчання* в лапках аж ріже очі. Я вчусь в Faber Centrum Kształcenia й в мене 70% групи це поляки. Не знаю, може просто випадково вступила до школи, яка має хорошу репутацію серед поляків, але мені здається, що річ не в тим, що хтось має погані оцінки. Просто всі хочуть бути менеджерами, а не медичними опікунами