На ідею про “інше” заняття наштовхнула нас подія, що наближалася…Чемпіонат Європи з футболу 2012 року, фінальна частина якого відбувалась в Україні та Польщі.
Поціновувачів цього виду спорту та вболівальників дуже багато в кожній країні. В Україні футбол теж в пошані. Любителів, що ревно слідкують за чемпіонатами й турнірами не бракує в кожному місті, містечку чи селі.
А якого азарту і задоволення приносить спільний перегляд матчів у великому колі однодумців, охоплених спільною пристрастю до футболу! Великий якісний екран, можливість вболівати, не стримуючи емоцій! На додаток за кухлем доброго пива чи квасу, з в’яленою та сушеною рибкою різних ґатунків, горішками, сухариками, гарячою піцою…
На місці де був каток, встановили намет з усім вищепереліченим і не тільки. Додатковою розвагою було катання на квадроциклі.
Працювали самі в наметі: в період відпустки, у вихідні, ввечері після “основної” роботи. Чоловік продовжував торгувати будівельними матеріалами, я працювала в державній установі. Працевлаштували продавця і сторожа, але після свого робочого дня все одно йшли до намету. Бо за всім треба слідкувати, важко знайти відповідальних людей, яким можна було б довіряти. Наш досвід показав, що кожний працівник старався окрім заробітної плати, мати додаткові бонуси: або щось продати “наліво”, або “понести” додому, або ще якусь додаткову вигоду для себе мати. А працювати, то так аби день протягнути швидше…
Зате пропозицій на зразок: Слухай куме, а може б я тут коло тебе шашлик продавав або візьми мене в долю,- було хоч відбавляй. Коли бачать що хтось щось робить і в нього виходить, одразу маса охочих з тобою “дружити”. І не для того, щоб разом добитись кращих результатів, бо відомо що один в полі не воїн. А виключно з користю для себе — урвати побільше, а після мене хоч потоп. Не знаю, чи таке явище, як я його називаю “недружності” є тільки в Україні, чи воно є поширенішим…
Можу тільки робити висновки з точки зору досвіду моєї сім’ї та почутого від оточення. Якщо коротко, то про партнерство по-українськи можна сказати прислів’ями: ”Не дай біді вмерти – біда не дасть жити” або “Подаючи руку допомоги, остерігайся щоб її не відкусили по самий лікоть…”Сумно, але факт…
