Приблизно 2,7 мільйона українців нині працюють за кордоном. Загалом же періодично виїздять на заробітки від 4 до понад 5 мільйонів українців. І, як наголошує Укрінформ, дехто каже, що це ще – дуже “скромні” оцінки.

Читайте також: Зростають шанси для українських водіїв отримувати візи прямо в Польщі

Складно (зокрема, й через відсутність якоїсь уніфікованої шкали вимірювання) оцінити, чого більше — користі чи шкоди — приносить це Україні. Як ідеться в дослідженні видання, з одного боку: 1 Підвищення добробуту громадян, збільшення доходів домогосподарств, послаблення соціальної напруженості через проблеми із зайнятістю в окремих регіонах. 2. Позитивний вплив на деякі макрофінансові показники — дефіцит поточного рахунку, наповнення золотовалютних резервів, а також на курс гривні. 3. Підвищення споживчого попиту на внутрішньому ринку. 4. Розвиток окремих підгалузей у зв’язку із “освоєнням” переказаних заробітчанами коштів (будівництво, торгівля). 5. Вплив на збільшення реальної заробітної плати.

З іншого – країна стрімко втрачає найцінніший капітал – людей. А шансів на те, що абсолютна більшість українських заробітчан колись повернеться на Батьківщину, на жаль, небагато, – таку думку висловив завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олексій Позняк. На переконання експерта, частина цих людей не повернеться за жодних умов, обравши для себе життя за кордоном. Частина може повернутися лише якщо окрім стрімкого розвитку економіки існуватиме продумана державна політика із залучення їх до внутрішніх економічних процесів. При цьому, навіть, теоретичне повернення на Батьківщину усіх мігрантів не врятує нас від нестачі робочої сили. Попри суттєві показники чисельності української трудової діаспори, повністю проблему ці люди не розв’яжуть. Для повноцінного функціонування оновленої економіки такої великої за європейськими мірками країни знадобиться додатковий ресурс – кілька мільйонів людей”, – вважає експерт.

Читайте також: Зміни в кодексі праці. Додаткові вихідні та нові правила відпусток – уряд Польщі

Тим часом на працьовитих українців чекають у Європі. Торік квоти з працевлаштування українців збільшила Чехія, послабила умови працевлаштування окремих категорій іноземних громадян Німеччина, свої програми стимулювання припливу робочої сили готують Словаччина і держави Балтії. А що ж Польща. З одного боку – роботодавці, як і раніше, зацікавлені в українцях. З іншого – Варшава дедалі наполегливіше прагне повернути додому власних трудових мігрантів, а також втримати від імміграції молодь. Торік для цього, приміром, вирішили скасувати стягнення податку на доходи фізичних осіб із працівників, яким не виповнилося 26 років. Важливо й те, що останнім часом заробітна плата та рівень життя в Польщі зростали доволі стрімкими темпами, поступово наближаючись до середньоєвропейських показників. Дається взнаки й очікуване ускладнення правил перебування іноземців походженням із держав ЄС у Великобританії – після Брекзит. У період підготовки до виходу Британії зі складу Євроспільноти частина поляків уже повернулася на батьківщину чи переорієнтувалася на інші ринки праці. Частині, вочевидь, доведеться зробити це найближчим часом. Адже нині Лондон впроваджує нові вимоги для трудових мігрантів із країн ЄС. Зокрема, від “шукачів щастя” вимагатимуть укладати попередні угоди із працедавцями та проходити перевірку на знання англійської. У пікові періоди трудової міграції кількість поляків на заробітках у Великобританії перевищувала один мільйон. Зрозуміло, що не всі вони залишать Туманний Альбіон. Також, полишаючи Великобританію, частина поляків, які звикли до вищих, аніж удома, заробітків, осядуть десь у багатших країнах західної Європи. Приміром, у Нідерландах (переважно сезонні роботи) чи у Німеччині. За даними Євростату, на тамтешньому ринку праці є приблизно 1,5 мільйона вакансій. А мінімальна зарплата в Німеччині більш ніж удвічі перевищує польську. Та все ж, як свідчать опитування, щонайменше 15% поляків-заробітчан готові повернутися до рідної країни. Йдеться щонайменше про приблизно 100-150 тисяч людей. Відповідно, вони витіснять майже таку ж кількість іноземних, насамперед – українських мігрантів, які зараз заповнюють ці робочі місця у Польщі.

Читайте також: Польща шукає рішення для працевлаштування українських біженців

Та схоже, й самі українці вже не особливо чіпляються за сусідський ринок праці. Як підрахували польські експерти, їхню країну найближчим часом можуть залишити до 60% українських заробітчан. Утім, багато хто продовжує віддавати перевагу заробіткам за кордонами України. І поміж них дедалі більше охочих прямувати “глибше” у Європу — до тієї ж Німеччини, або Чехії і Словаччини, де й заробітки, аніж у Польщі вищі, і затверджені на державному рівні преференції для трудових мігрантів суттєвіші.

Водночас, як розповідала Наша Польща, задоволення працівників з України роботою та проживанням у Польщі зменшується, бо зросли їхні очікування. Й відповідними вони будуть і щодо умов в інших країнах.

Фото ілюстративне